Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Ботаніка (від грец. ботане - зелень, рослина) - наука, що займається вивченням царства Рослин. 

 

У XIX ст. вчені запропонували називати всі «традиційні» наземні рослини — від невеличких мохів до велетенських дерев — вищими рослинами, а решту рослинних організмів, позбавлених листків, стебел та коренів, — водоростями.

Різні форми рослин – від одноклітинних водоростей до гігантських дерев, які можуть мати стовбур завтовшки 10-12 м (баобаб, секвойя) та досягати висоти 100-155 м (евкаліпт, секвойя).

Головне значення рослин у природі: здатні, використовуючи сонячну енергію, утворювати з неорганічних речовин органічні, якими живляться всі інші живі істоти.

 

ЦАРСТВО РОСЛИН.

Нижчі рослини

Вищі рослини

Спорові

Спорові

Насінні

Відділи: Зелені, Червоні, Бурі, Діатомові водорості тощо

Відділи: Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні

Відділи: Голонасінні та Покритонасінні

 

Нижчі рослини – одноклітинні та багатоклітинні рослини, тіло яких не диференціюється на органи.

Вищі рослини – всі рослини, тіло яких можна поділити на корінь і пагін (основні частини пагона – стебло та листки), органи статевого і нестатевого розмноження багатоклітинні. 

Спільне між нижчими рослинами (водорості) і вищими рослинами: 

• група, до якої відносились попередники наземних рослин;

• спосіб живлення рослинний – фотосинтез;

• клітини мають хлоропласти.

Відмінне між нижчими рослинами (водорості) і вищими рослинами: 

• наявні одноклітинні організми;

• у багатоклітинних водоростей значно простіша будова: відсутні тканини та немає поділу тіла на органи — листки, стебла, корені тощо.

 

ОЗНАКИ РОСЛИН:

• автотрофне живлення - здатність самостійно утворювати органічні речовини з неорганічних з використанням енергії Сонця (існує незначна частина організмів, які внаслідок пристосування до виживання перейшли знову, як бактерії або гриби, до гетеротрофного живлення, тобто живлення готовими органічними речовинами);

• наявність целюлозної клітинної оболонки;

• крохмаль як запасна речовина;

• життєвий цикл з чітким чергуванням двох поколінь (статеве і нестатеве); 

• прикріплений спосіб життя;

• необмежений ріст;

• переважання процесів синтезу над процесами розпаду;

• значна площа поверхні.

 

ВИНИКНЕННЯ ТА ЕВОЛЮЦІЯ НАЗЕМНИХ РОСЛИН.

У архейську еру (більше як 2500 млн. років тому) появились перші рослини – одноклітинні водорості.

У протеро­зойську еру рослини опанували світовий океан.

Переваги водного середовища зумовили просту будову нижчих  спорових рослин:

• не потрібні спеціальні опорні структури, бо вода сама, маючи значну густину, підтримує орга­нізм;

• у товщі води рослини пересуваються пасивно (з водни­ми течіями), пересуваються активно (за допомогою джгутиків), ведуть нерухомий спосіб життя (при­кріплюються до якоїсь опори);

• коливання температури менш різкі, ніж на суші;

• обмін речовин із довкіллям у рослин здійснюється всією поверхнею тіла;

• за водних умов значно полегшене і розмноження рослин (спори і гамети, вільно рухаю­чись у воді, забезпечують успішне розмноження та розселення видів).

Ускладнення будови тіла нижчих рослин: від рухливих одноклітинних (хламідомонада) до од­ноклітинних нерухомих (хлорела), далі — до нерухомих бага­токлітинних організмів з простою будовою тіла у вигляді нитки (спірогіра) або пластинки (зелений морський салат — ульва) і, на­решті, до таких зелених водоростей, які навіть зовні нагадують вищі рослини (хара).

Саме від зелених водоростей, споріднених із спірогірою та харою походять вищі рослини.

У кінці палеозойської ери (близько 450 млн. років тому) вийшли на сушу, коли завдяки життєдіяльності водяних організмів було накопичено достатню кількість кисню, з якого утворився озоновий шар навколо Землі, що зменшив згубний вплив ультрафіо­летового випромінювання на живі організми.

Передумови виникнення життя на суші – поява озонового шару Землі.

Спільна ознака для всіх наземних рослин: розчленування тіла на надземну і підземну частини відповідно до двох частин середовища – повітряного і ґрунтового.

На початку мезозою клімат змінився (став посушливий і холодний, посилилися сухі вітри, зменшилася вологість повітря і хмар­ність, почали висихати водойми, температурний режим почав набувати сезонного чергування теплих і холодних, вологих і сухих періодів), тому майже всі деревовидні вищі спорові рослини вимирають.

Пристосування до існування у наземних умовах:

• поділ тіла на корінь, листок і стебло;

• наявність шкірочки з продихами і водопровідної та механічно-опорної тканини — деревини.

Панують голонасінні.

Панують покритонасінні.

 

СПОРОВІ РОСЛИНИ – це  рослини, які утворюють спори для нестатевого розмноження.

Ознаки нижчих спорових рослин (відділ Водорості):

• Нестатеве розмноження за допомогою спор.

• Для запліднення (при статевому розмноженні) необхідна вода.

• Тіло не диференційоване на тканини й органи, а утворене однаковими клітинами, тому його називають слань, або талом.

• Органи нестатевого розмноження (спорангії) і статевого розмноження (гаметангії) переважно одноклітинні. 

• У життєвому циклі багатьох водоростей немає чіткого чергування поколінь статевого (гаметофіт) та нестатевого (спорофіт). 

Ознаки вищих спорових рослин (відділи Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні):

• Нестатеве розмноження за допомогою спор.

• Для запліднення (при статевому розмноженні) необхідна вода.

• Клітини тіла диференційовані й об'єднані у тканини, тканини – в органи.

• Органи нестатевого розмноження (спорангії) і статевого розмноження (антеридії та архегонії) багатоклітинні.

• У життєвому циклі спостерігається чітке чергування статевого покоління (гаметофіт) та нестатевого покоління (спорофіт).

 

НАСІННІ РОСЛИНИ – це  рослини, які утворюють насіння при статевому розмноженні (відділи Голонасінні та Покритонасінні). 

 

Порівняльна характеристика вищих спорових рослин та голонасінних.

Ознака

Вищі спорові рослини

Голонасінні

Життєва форма сучасних рослин

Трав'янисті рослини та тропічні дерев’янисті

Переважно дерева, рідше кущі, трав'янистих нема. 

Потовщення стовбура

За рахунок кори, клітини якої переважно живі

За рахунок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва (міцні стовбури)

Тканини

Більш розвинута основна тканина

Досконаліші провідні і покривні тканини. Добре розвинутий камбій для росту стебла у товщину.

Корені та кореневі системи

Корені додаткові.

Кореневі системи поверхневі

Корінь закладається ще в зародку.

Зі зародкового корінця розвиваєть­ся головний корінь.

Стрижнева коренева  система глибоко в ґрунті добре закріплює рослину

Життєвий цикл

Багаторічні рослини (спорофіт чергується з гаметофітом). У життєвому циклі переважає спорофіт. 

Багаторічні рослини (спорофіт чергується з гаметофітом). У життєвому циклі переважає спорофіт.

Гаметофіт в життєвому циклі

Існує самостійно, як у рівноспорових, так різноспорових рослин (оболонки спор від висихання захищають самостійні гаметофіти). 

Розвивається і живе на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин (гаметофіт зменшується до розмірів спори і розвивається, не залишаючи її оболонки).

Розмір гаметофітів ще менші, для їх розвитку потрібно менше часу.

Значення спорофіту

Носій органів спороношення

Носій органів спороношення та домівка для гаметофіту

Спорофіт

Рівноспорові або різноспорові рослини.

Виключно різноспорові рослини.

Розмноження

Статеве та нестатеве (спори, вегетативно).

Чоловічі статеві кліти­ни потрапляють до жіночих за допомогою води.

Статеве

Чоловічі статеві кліти­ни потрапляють до жіночих за допомогою пилкової труби.

Необхідність води для запліднення

Необхідна вода.

Заплідненню передує запилення.

 

Співвідношення гаметофіту та спорофіту в життєвому циклі рослин.

ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН У ПРИРОДІ.

• Ліси – легені Землі, що вкривають майже шосту частину її суходолу.

• У деревах гніздяться птахи, влаштовують свої домівки бджоли, оси, мурашки тощо.

• Відмерлі рештки рослин (листя, корені, плоди) збагачують ґрунт органічною речовиною та мінеральними елементами.

• Корені рослин розпушують ґрунт.

• Рослини беруть участь у формуванні природних ландшафтів.

• Рослинні насадження запобігають руйнуванню ґрунтів, закріплюють яри, гірські схили. 

• Узимку в рослинних насадженнях затримується сніг, який захищає ґрунт і його мешканців від промерзання. 

• Навесні талі води поступово просочуються в ґрунт, формують озера, болота, підтримують повноводдя річок.

• Рослини підтримують необхідний для більшості живих організмів рівень кисню в атмосфері й запобігають утворенню надлишку вуглекислого газу.

• З кисню, який виділяють рослини під час фотосинтезу, утворюється озон, який захищає всіх живих організмів Землі від згубного впливу ультрафіолетового випромінювання.

• Рослинам належить провідна роль у кругообігу речовини (обмін речовинами між живою та неживою частинами природи) і енергії, що забезпечує неперервність існування життя на Землі.

• Очищують повітря від забруднення шкідливими речовинами. 

• Завдяки фотосинтезу рослини сформували умови для життєдіяльності інших організмів, забезпечили їхнє поширення на планеті. 

• Спільно з іншими організмами зумовили формування ґрунту, адже вбираючи із ґрунту певні неорганічні речовини використовують їх для створення органічних.

• Створений рослинами в процесі фотосинтезу кисень усі живі організми використовують для дихання.

• Рослини є ланкою ланцюга живлення.

 

ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ЛЮДИНИ.

• Зелені рослини одягають (вироби з бавовни та льону) людей.

• Дерева використовують у будівництві, для опалення. 

• Неосяжні території степів, луків, земель, засаджених культурними рослинами.

• Рослини забезпечують людину продуктами харчування: вуглеводами (крохмалем (хліб), цукрами), білками, оліями, вітамінами, пряними речовинами, ліками, деревиною, папером тощо. 

• Свійські тварини живляться рослинами.

• Деякі рослини (горіх волоський, дуб, береза, сосна, ялина, яловець, кедр) виділяють в атмосферу речовини (фітонциди), які згубно діють на хвороботворних бактерій.

• Крони дерев дають прохолоду в спекотного дня чи затишок від сильного морозного  вітру.

• Пахощі квітучих лип, акацій, гречки, конвалії, бузку, гарні кімнатні рослини приносять естетичне задоволення.

• Постачають сировину для сільського господарства, промисловості.

• Виготовляють лікарські препарати, косметичні засоби.

• Рослини-індикатори є орієнтирами під час пошуків води в пустелях та деяких видів корисних копалин.

 

Життєвий цикл - це період між однаковими фазами розвитку двох або більше поколінь.

-----------------------

Зооспора (від грец. зооп - тварина і спора) – спеціалізована клітина нестатевого розмноження.

Спора (від грец. спора - сім'я, насіння) – клітина, вкрита щільною оболонкою, яка забезпечує нестатеве розмноження материнського організму.

Спорангій (від спора і грец. ангеіон - посудина) – орган нестатевого розмноження.

Спорофіт (від грец. спора і фітон - рослина) – нестатеве покоління в життєвому циклі рослин (рослина, на якій утворюються спорангії зі спорами).

На спорофіті утворюються органи нестатевого розмноження (спорангії).

-------------------------

Гамета (від грец. гаметес - чоловік і гамете - дружина) - статева клітина

Сперматозоїд – рухома чоловіча статева клітина з джгутиком.

Спермій – нерухома чоловіча статева клітина (без джгутиків).

Яйцеклітина – жіноча статева клітина.

Зигота (від грец. зиготос - з'єднані разом) - клітина, яка утворюється внаслідок злиття двох гамет жіночої та чоловічої.

Гаметангій (від гамета і грец. ангеіон - посудина) – орган статевого розмноження рослин. 

Гаметофіт (від грец. гамета і фітон - рослина) - статеве покоління в життєвому циклі рослин (рослина, на якій утворюються статеві органи і в них статеві клітини).

На гаметофіті утворюються органи статевого розмноження (гаметангії). 

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...