Виникнення насінних рослин: вік найдавнішої насінини вчені обчислюють у 360 млн. років, тобто перші насінні рослини існували ще в девоні, до кінця палеозою насінних рослин було небагато, а панувати на Землі вони почали із мезозою після зміни клімату.
Зміни клімату в мезозойській ері: став посушливим і холодним, посилились сухі вітри, зменшилася вологість повітря і хмарність, почали висихати водойми, температурний режим почав набувати сезонного чергування теплих і холодних, вологих і сухих періодів.
Вигляд перших насінних рослин: за своїм зовнішнім виглядом нагадували папороті, листки розміщувалися розеткою на верхівках стовбурів, там же знаходилися і насінні зачатки, з яких розвивалося насіння.
Виникнення насінного зачатка і насінини - переломний етап у розвитку рослин на Землі.
До насінних рослин відносять два відділи – Голонасінні (або Пінофіти) і Покритонасінні.
Особливість насінних рослин: розмножуються насінням.
Переваги розмноження насінням:
• насінина багатоклітинна;
• містить в собі сформований зародок (маленький спорофіт) і запас поживних речовин для його розвитку.
Будова зародку: складається з корінця, брунечки і зародкових листків, або сім'ядолей.
Загальна характеристика вищих насінних рослин.
|
ГОЛОНАСІННІ |
ПОКРИТОНАСІННІ |
|
Розмноження насінням |
Розмноження насінням |
|
Виключно різноспорові рослини |
Виключно різноспорові рослини |
|
Насінні зачатки відкриті. Насінні зачатки розвиваються відкрито на насінних лусках. |
Насінні зачатки захищені. Насінні зачатки заховані в зав'язі квітки, яка становить собою темну вологу камеру зі сприятливими для формування насінних зачатків умовами. |
|
Запилення вітром |
Самозапилення та перехресне (вітром, комахами, водою, птахами тощо). Штучне запилення здійснює людина. |
|
Від запилення до запліднення та утворення насіння проходить тривалий час (до півроку) |
Час від запилення до запліднення кілька годин, до утворення насіння від 3-4 тижнів до 3-4 місяців. |
|
Наявна шишка |
Наявна квітка (для розмноження) та плід (для поширення насіння). |
|
Чутливі насінні зачатки погано захищені від сухості повітряного середовища |
Зав'язь добре захищає чутливі насінні зачатки від сухості повітряного середовища |
|
Запилення є необхідною умовою запліднення. |
Запилення є необхідною умовою запліднення. |
|
Первинний ендосперм становить собою частину гаметофіту.
|
Подвійне запліднення: зі заплідненої яйцеклітини (зиготи) розвивається зародок, а із заплідненого центрального ядра – запасаюча тканина, або вторинний ендосперм. |
|
Запасаюча тканина (первинний ендосперм) розвивається до запліднення. Має гаплоїдний набір. |
Запасаюча тканина (вторинний ендосперм) утворюються внаслідок запліднення. Має диплоїдний набір. |
|
Із насінини розвивається тільки головний корінь, потім бічні корені. Стрижнева коренева система. |
На головному і додаткових коренях утворюються бічні корені, які забезпечують формування кореневих систем |
|
Насінина не захищена стінкою плоду. |
Насінина захищена стінкою плоду. |
|
Пилкове зерно (чоловічий гаметофіт) та зародковий мішок (жіночий гаметофіт) розвиваються на рослині-спорофіті за рахунок її поживних речовин |
Пилкове зерно (чоловічий гаметофіт) та зародковий мішок (жіночий гаметофіт) розвиваються на рослині-спорофіті за рахунок її поживних речовин |
Квітка – генеративний орган покритонасінних, видозмінений пагін, вісь якого називається квітколожем.
Плід - це видозмінена у процесі запліднення квітка.
Насінина – одиниця розмноження насінних рослин.
Насінний зачаток – новоутворення у рослин, з якого утворюється насінина.
Запилення – необхідна умова запліднення в насінних рослин.
Запліднення – процес злиття статевих клітин (гамет).
Гамета (від грец. гаметес - чоловік і гамете - дружина).- статева клітина
Ендосперм – особлива поживна тканина насінних рослин.
Первинний ендосперм – тіло жіночого гаметофіту голонасінних і запасна тканина насінини голонасінних.
Вторинний ендосперм – запасна тканина зі заплідненої центральної клітини в покритонасінних.
Гаплоїдна клітина (від грец. гаплос - одиничний, простий) – клітина з одинарним набором хромосом (позначають латинською літерою «п»).
Диплоїдна клітина (від грец. диплос - подвійний) – клітина з подвійним набором хромосом (позначають латинською літерою «2п»).