Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Виникнення насінних рослин: вік найдавнішої насінини вчені обчислюють у 360 млн. років, таким чином перші насінні рослини існували ще в девоні, до кінця палеозою насінних рослин було небагато, а панувати на Землі вони почали із мезозою після зміни клімату.

Зміни клімату в мезозойській ері: став посушливим і холодним, посилились сухі вітри, зменшилася вологість повітря і хмарність, почали висихати водойми, температурний режим почав набувати сезонного чергування теплих і холодних, вологих і сухих періодів. 

Вигляд перших насінних рослин: за своїм зовнішнім виглядом нагадували папороті, листки розміщувалися розеткою на верхівках стовбурів, там же знаходилися і насінні зачатки, з яких розвивалося насіння. 

 

Виникнення насінного зачатка і насінини - переломний етап у розвитку рослин на Землі. 

До насінних рослин відносять два відділи – Голонасінні (або Пінофіти) і Покритонасінні.

Особливість насінних рослин: розмножуються насінням.

 

Переваги розмноження насінням: 

• насінина багатоклітинна;

• містить в собі сформований зародок (маленький спорофіт) і запас поживних речовин для його розвитку. 

Будова зародку: складається з корінця, брунечки і зародкових листків, або сім'ядолей.

 

Загальна характеристика вищих насінних рослин.

ГОЛОНАСІННІ

ПОКРИТОНАСІННІ

Розмноження насінням

Розмноження насінням

Виключно різноспорові рослини

Виключно різноспорові рослини

Насінні зачатки відкриті.

Насінні зачатки розвиваються відкрито на насінних лусках.

Насінні зачатки захищені.

Насінні зачатки заховані в зав'язі квітки, яка становить собою темну вологу камеру зі сприят­ливими для формування насінних зачатків умовами. 

Запилення вітром

Самозапилення та перехресне (вітром, комахами, водою, птахами тощо). Штучне запилення здійснює людина.

Від запилення до запліднення та утворення насіння проходить тривалий час (до півроку)

Час від запилення до запліднення кілька годин, до утворення насіння від 3-4 тижнів до 3-4 місяців.

Наявна шишка

Наявна квітка (для розмноження) та плід (для поширення насіння).

Чутливі насінні зачатки погано захищені від сухості повітряного середовища

Зав'язь добре захи­щає чутливі насінні зачатки від сухості повітряного середовища

Запилення є необхідною умовою за­пліднення.

Запилення є необхідною умовою за­пліднення.

Первинний ендосперм становить собою частину гамето­фіту.

 

Подвійне запліднення: зі  заплідненої яйцеклітини (зиготи) розвивається зародок, а із заплідненого центрального ядра – запасаюча тканина, або вторинний ендосперм.

Запасаюча тканина (первинний  ендосперм) розвивається до запліднення.

Має гаплоїдний набір.

Запасаюча тканина (вторинний  ендосперм) утворюються внаслідок запліднення.

Має диплоїдний набір.

Із насінини розвивається тільки головний корінь, потім бічні корені.

Стрижнева коренева система.

На головному і додаткових коренях утворюються бічні корені, які  забезпечують формування кореневих систем

Насінина не захищена стінкою плоду.

Насінина захищена стінкою плоду.

Пилкове зерно (чоловічий гаметофіт) та зародковий мішок (жіночий гаметофіт) розвиваються на рослині-спорофіті за рахунок її поживних речовин

Пилкове зерно (чоловічий гаметофіт) та зародковий мішок (жіночий гаметофіт) розвиваються на рослині-спорофіті за рахунок її поживних речовин

 

Квітка – генеративний орган покритонасінних, видозмінений пагін, вісь якого називається квітколожем.

Плід - це видозмінена у процесі запліднення квітка.

Насінина – одиниця розмноження насінних рослин.

Насінний зачаток – новоутворення у рослин, з якого утворюється насінина.

Запилення – необхідна умова запліднення в насінних рослин.

Запліднення – процес злиття статевих клітин (гамет).

Гамета (від грец. гаметес - чоловік і гамете - дружина).- статева клітина

 

Ендосперм – особлива поживна тканина насінних рослин.

Первинний ендосперм – тіло жіночого гаметофіту голонасінних і запасна тканина насінини голонасінних.

Вторинний ендосперм – запасна тканина зі заплідненої центральної клітини в покритонасінних.

 

Гаплоїдна клітина (від грец. гаплос - одиничний, простий) – клітина з одинарним набором хромосом (позначають латинською літерою «п»). 

Диплоїдна клітина (від грец. диплос - подвійний) – клітина з подвійним набором хромосом (позначають латинською літерою «2п»).

Інші завдання дивись тут...  

Загрузка...