ДРІЖДЖОВІ ГРИБИ — велика група мікроскопічних грибів, у яких міцелій спрощений і легко розпадається на окремі клітини (клас Аскоміцети).
Середовище життя: рідке або дуже висока вологість (через відсутність розвиненого міцелію, дріжджі не можуть поглинати воду в одному місці і транспортувати її в інше).
У природних умовах дріжджі живуть на поверхні плодів і листків, нектарі квіток тощо, місцях багатих на цукри.
Найбільш відомі представники: цукрові, або пекарські, дріжджі; пивні дріжджі (існують тільки в культурі вирощування), винні дріжджі (зустрічаються в природі на різних соковитих плодах).
Будова клітини дріжджового гриба.
Дріжджовий гриб – це одноклітинний організм.
Клітини мають кулясту або овальну форму, на відміну від більшості грибів, вони не утворюють грибних ниток.
Клітина дріжджів має характерну для грибів будову — це еукаріотичні клітини, вкриті клітинною оболонкою і позбавлені хлоропластів.
Переважають одноядерні клітини, у клітинній оболонці відсутній хітин.
Розмноження: нестатеве (брунькування, поділ клітини).
|
Брунькування |
На дорослій клітині з'являється випин (брунька), який росте і перетворюється на нову клітину, згодом вона відокремлюється від материнської клітини.
|
Ріст та розвиток: за сприятливих умов (підвищена температура, достатня кількість цукрів та кисню) дріжджі ростуть та діляться дуже швидко.
Забезпечення енергією:
|
Дихання (аеробне) |
за наявності кисню дихають, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і воду |
|
Бродіння (анаеробне) |
за відсутності кисню отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і спирт |
Симбіози між дріжджами та бактеріями: субстанції «чайний гриб» з оцтовокислою бактерією, «рисовий гриб» з молочнокислою бактерією та «молочний гриб» з молочнокислою бактерією виготовляють у Китаї.
У субстанції «чайний гриб» дріжджі у підсолодженому відварі чаю зброджують цукор до спирту, а оцтовокислі бактерії окислюють спирт до органічних кислот і виділяють за межі клітин тонкі ниточки чистої целюлози.
Дріжджові гриби є необхідним компонентом природних систем; у виробничій діяльності людини мають промислове застосування.
ЗНАЧЕННЯ ДРІЖДЖІВ У ПРИРОДІ.
• Сапроторофи розкладають органічні рештки.
ЗНАЧЕННЯ ДРІЖДІВ ДЛЯ ЛЮДИНИ.
Позитивне значення.
• Використовуються в харчовій промисловості (в хлібопеченні, пивоварінні, виробництві спирту).
• Препарати із сухих пивних дріжджів можна придбати в аптеках (пивні дріжджі багаті на вітаміни).
• Певні види дріжджів людина використовує для виготовлення харчових добавок, багатих на білки.
• Дріжджові добавки з кормових дріжджів використовують сільському господарстві як білковий корм для худоби.
• Деякі види дріжджів застосовують для очищення забруднених нафтою водойм.
• Певні культури дріжджів використовують для отримання сучасного недорогого біологічного палива.
• Застосовують у медицині для лікування фурункульозу, авітамінозів тощо.
• Вирощують на мікробіологічних підприємствах для отримання органічних кислот та біологічно активних речовин, кормових добавок для тварин.
• Отримують напій з цінними лікувальними та профілактичними властивостями за допомогою субстанції під назвою «чайний гриб», «рисовий гриб», «молочний гриб».
Негативне значення.
• Дріжджі здатні викликати грибні захворювання людини — мікози.
• Дріжджі роду Кандида (живуть в кишечнику) в разі масового розмноження можуть спричинити захворювання у людей з послабленою імунною систем.
Аеробні (від грец. аер - повітря) – організми, які потребують кисню.
Анаеробні (від грец. частки ан – заперечення та аер - повітря) – організми, які живуть в без кисневому середовищі.