Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

ВІДДІЛ ГРИБИ.

Макроскопічні гриби – гриби, плодові тіла яких можна добре роздивитися без збільшувальних приладів (трутовики, шапинкові гриби). 

Дереворуйнуючі макроскопічні гриби: трутовик паркановий; несправжній опеньок; чортові ропи, або пальці мерця (ксилярія); іудине вухо; глива звичайна; грибна локшина (рамарін).

Макроскопічні ґрунтові сапротрофи: печериця польова; говорушка запашна; веселка запашна; дощовик.

 

 

Мікроскопічні гриби – більшість грибів, які можна побачити тільки в збільшувальні прилади (цвілеві гриби, дріжджові гриби тощо).

Мікроскопічні гриби мають більш широке розповсюдження, за будовою тіла також є різноманітніші, ніж макроскопічні гриби. 

 

Класи грибів: хитридіоміцети, ооміцети, зигоміцети – нижчі гриби, аскоміцети, базидіоміцети, дейтероміцети – вищі гриби.

 

Гриби за будовою: нижчі та вищі.

•  Нижчі гриби - одноклітинні організми.

Міцелій одноклітинний (гіфи міцелію прості або розгалужені, але без перегородок) або взагалі нерозвинений. Вегетативне тіло становить собою грудочку цитоплазми.

Класи нижчих грибів: хитридіоміцети, ооміцети і зигоміцети. 

сапротрофи

у природі гриб мукор, або біла цвіль, розкладає органічні рештки

паразити

синтрихіум паразитує на бульбах картоплі, ольпідіум капустяний - збудник хво­роби чорної ніжки на розсаді та молодих рослинах капусти; фітофтора паразитує на багатьох рослинах, особливо на помідорах; мукор псує харчові продукти

• Вищі гриби – багатоклітинні організми.

Міцелій добре розвинений, багатоклітинний. Вегетативне тіло грибів називається грибницею, складається з окремих ниток, що називаються гіфами. 

Класи вищих грибів: аскоміцети, або сумчасті гриби, базидіоміцети і дейтероміцети. 

сапротрофи

Цвілеві, дріжджові

паразити

Трутовики, сажкові, іржисті

симбіотанти

Шапкові гриби

 

Дихання: за допомогою кисню розкладають у мітохондріях частину глюкози, синтезуючи молекули АТФ.

Більшість грибів отримують енергію шляхом дихання, дріжджові гриби – дихання і бродіння.

Бродіння: за  відсутності кисню отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і спирт.

 

Живлення грибів: гетеротрофне, причому всмоктують їжу всією поверхнею міцелію. 

Травлення позаклітинне: у процесі позаклітинного травлення виділяють особливі білки-ферменти, які розкладають складні органічні речовини на прості речовини (білки на амінокислоти, целюлозу на глюкозу). 

Позаклітинне травлення дозволяє грибам використовувати в їжу навіть ті органічні речовини, які майже не споживають інші організми (зокрема целюлозу деревини).

Всмоктування розчинів простих сполук усіє поверхнею (для всмоктування цих розчинів гриби потребують багато води, тому живуть у вологому середовищі або здатні перекачувати воду гіфами у місце травлення органіки).  

Гриби за спо­собом живлення

Джерело надходження поживних речовин.

Групи грибів

Гриби-сапротрофи

Мертва органіка.

Кріпляться за допомогою видозмінених гіфів міцелію - ризоїдів

Дереворуйнуючі, ґрунтові, цвілеві, дріжджеві

Гриби-паразити

Органіка живих істот.

Кріпляться за допомогою присосок (гаусторій).

Трутовики, сажкові, іржасті (приблизно третина видів грибів здатна паразитувати на інших організмах)

Гриби-симбіотрофи

Поживні речовини від організму-симбіота.

Обплутують гіфами.

Мікоризоутворюючі

 

Гриби-паразити – збудники хвороб людей.

Хвороба

Збудник

Характеристика

кандидози

дріжджі роду Кандида

вражає нігті, слизові оболонки рота та інших органів

аспергільози

спори аспергілу, мукора

нагадує важкі форми бронхіту та запа­лення легень, може викликати швидкий на­бряк легень і навіть спричинити смерть.

«стригучий лишай»

мікроспоридій

Поширене ураження шкіри людини, на тілі з'являються рожеві або червоні плями, спосте­рігають лущення шкіри

харчові отруєння

отруйні шапинкові гриби, цвілеві гриби

Токсини вражають органи.

 

Способи розмноження грибів: статевий та нестатевий (вегетативно шматочками міцелію, брунькування, спорами).

Статевий спосіб

У вищих грибів внаслідок статевого процесу утворюються аскоспори і базидіоспори.

Нестатевий спорами

У нижчих грибів спори утворюються в спорангіях, у вищих грибів утворюються конідії.

   

Нестатевий вегетативно

У вищих грибів шматочками міцелію, у нижчих поділом клітини

Нестатевий брунькуванням

На дорослій клітині з'являється брунька, яка рос­те і перетворюється на нову клітину, згодом відокремлюється від материнської клітини.

 

Міцелій (від грец. мікес – гриб), або грибниця, – вегетативне тіло гриба.

Плодове тіло – щільне переплетіння гіфів, що звичайно має форму ніжки і шапки.

Гіфи (від грец. гіфе - тканина) – нитки грибниці.

Аскоспори (від грец. аскос – мішок, сумка і спора) – спора статевого розмноження у вищих грибів, що утворюється у спеціальних сумках.

Базидіоспори (від грец. базидіон - невелика основа і спора) – спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні базидії.

Мікориза (від грец. мікес і ридза - корінь) – співжиття грибів з коренями рослин.

Субстрат — це місце прикріплення живого організму, яке може слугувати поживним середовищем.

Конідії (від грец. конія - пил і еідос - вигляд) – спори нестатевого розмноження, що розвиваються поза спорангієм, безпосередньо на міцелію у вищих грибів. 

Спорангій (від грец. спора - сім'я, насінина і ангеіон - посудина) – місце утворення спор у нижчих грибів.

Гаусторій (від лат. гаустор - той, що п'є) – присоски грибів-паразитів.

Аеробні (від грец. аер - повітря) – організми, які потребують кисню.

Анаеробні (від грец. частки ан – заперечення та аер - повітря) – організми, які живуть в без кисневому середовищі.

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...