ВІДДІЛ ГРИБИ.
Макроскопічні гриби – гриби, плодові тіла яких можна добре роздивитися без збільшувальних приладів (трутовики, шапинкові гриби).
Дереворуйнуючі макроскопічні гриби: трутовик паркановий; несправжній опеньок; чортові ропи, або пальці мерця (ксилярія); іудине вухо; глива звичайна; грибна локшина (рамарін).
Макроскопічні ґрунтові сапротрофи: печериця польова; говорушка запашна; веселка запашна; дощовик.
Мікроскопічні гриби – більшість грибів, які можна побачити тільки в збільшувальні прилади (цвілеві гриби, дріжджові гриби тощо).
Мікроскопічні гриби мають більш широке розповсюдження, за будовою тіла також є різноманітніші, ніж макроскопічні гриби.
Класи грибів: хитридіоміцети, ооміцети, зигоміцети – нижчі гриби, аскоміцети, базидіоміцети, дейтероміцети – вищі гриби.
Гриби за будовою: нижчі та вищі.
• Нижчі гриби - одноклітинні організми.
Міцелій одноклітинний (гіфи міцелію прості або розгалужені, але без перегородок) або взагалі нерозвинений. Вегетативне тіло становить собою грудочку цитоплазми.
Класи нижчих грибів: хитридіоміцети, ооміцети і зигоміцети.
|
сапротрофи |
у природі гриб мукор, або біла цвіль, розкладає органічні рештки |
|
паразити |
синтрихіум паразитує на бульбах картоплі, ольпідіум капустяний - збудник хвороби чорної ніжки на розсаді та молодих рослинах капусти; фітофтора паразитує на багатьох рослинах, особливо на помідорах; мукор псує харчові продукти |
• Вищі гриби – багатоклітинні організми.
Міцелій добре розвинений, багатоклітинний. Вегетативне тіло грибів називається грибницею, складається з окремих ниток, що називаються гіфами.
Класи вищих грибів: аскоміцети, або сумчасті гриби, базидіоміцети і дейтероміцети.
|
сапротрофи |
Цвілеві, дріжджові |
|
паразити |
Трутовики, сажкові, іржисті |
|
симбіотанти |
Шапкові гриби |
Дихання: за допомогою кисню розкладають у мітохондріях частину глюкози, синтезуючи молекули АТФ.
Більшість грибів отримують енергію шляхом дихання, дріжджові гриби – дихання і бродіння.
Бродіння: за відсутності кисню отримують енергію за допомогою бродіння, розкладаючи цукри на вуглекислий газ і спирт.
Живлення грибів: гетеротрофне, причому всмоктують їжу всією поверхнею міцелію.
Травлення позаклітинне: у процесі позаклітинного травлення виділяють особливі білки-ферменти, які розкладають складні органічні речовини на прості речовини (білки на амінокислоти, целюлозу на глюкозу).
Позаклітинне травлення дозволяє грибам використовувати в їжу навіть ті органічні речовини, які майже не споживають інші організми (зокрема целюлозу деревини).
Всмоктування розчинів простих сполук усіє поверхнею (для всмоктування цих розчинів гриби потребують багато води, тому живуть у вологому середовищі або здатні перекачувати воду гіфами у місце травлення органіки).
|
Гриби за способом живлення |
Джерело надходження поживних речовин. |
Групи грибів |
|
Гриби-сапротрофи |
Мертва органіка. Кріпляться за допомогою видозмінених гіфів міцелію - ризоїдів |
Дереворуйнуючі, ґрунтові, цвілеві, дріжджеві |
|
Гриби-паразити |
Органіка живих істот. Кріпляться за допомогою присосок (гаусторій). |
Трутовики, сажкові, іржасті (приблизно третина видів грибів здатна паразитувати на інших організмах) |
|
Гриби-симбіотрофи |
Поживні речовини від організму-симбіота. Обплутують гіфами. |
Мікоризоутворюючі |
Гриби-паразити – збудники хвороб людей.
|
Хвороба |
Збудник |
Характеристика |
|
кандидози |
дріжджі роду Кандида |
вражає нігті, слизові оболонки рота та інших органів |
|
аспергільози |
спори аспергілу, мукора |
нагадує важкі форми бронхіту та запалення легень, може викликати швидкий набряк легень і навіть спричинити смерть. |
|
«стригучий лишай» |
мікроспоридій |
Поширене ураження шкіри людини, на тілі з'являються рожеві або червоні плями, спостерігають лущення шкіри |
|
харчові отруєння |
отруйні шапинкові гриби, цвілеві гриби |
Токсини вражають органи. |
Способи розмноження грибів: статевий та нестатевий (вегетативно шматочками міцелію, брунькування, спорами).
|
Статевий спосіб |
У вищих грибів внаслідок статевого процесу утворюються аскоспори і базидіоспори. |
|
Нестатевий спорами |
У нижчих грибів спори утворюються в спорангіях, у вищих грибів утворюються конідії.
|
|
Нестатевий вегетативно |
У вищих грибів шматочками міцелію, у нижчих поділом клітини |
|
Нестатевий брунькуванням |
На дорослій клітині з'являється брунька, яка росте і перетворюється на нову клітину, згодом відокремлюється від материнської клітини.
|
Міцелій (від грец. мікес – гриб), або грибниця, – вегетативне тіло гриба.
Плодове тіло – щільне переплетіння гіфів, що звичайно має форму ніжки і шапки.
Гіфи (від грец. гіфе - тканина) – нитки грибниці.
Аскоспори (від грец. аскос – мішок, сумка і спора) – спора статевого розмноження у вищих грибів, що утворюється у спеціальних сумках.
Базидіоспори (від грец. базидіон - невелика основа і спора) – спора статевого розмноження, що утворюється на поверхні базидії.
Мікориза (від грец. мікес і ридза - корінь) – співжиття грибів з коренями рослин.
Субстрат — це місце прикріплення живого організму, яке може слугувати поживним середовищем.
Конідії (від грец. конія - пил і еідос - вигляд) – спори нестатевого розмноження, що розвиваються поза спорангієм, безпосередньо на міцелію у вищих грибів.
Спорангій (від грец. спора - сім'я, насінина і ангеіон - посудина) – місце утворення спор у нижчих грибів.
Гаусторій (від лат. гаустор - той, що п'є) – присоски грибів-паразитів.
Аеробні (від грец. аер - повітря) – організми, які потребують кисню.
Анаеробні (від грец. частки ан – заперечення та аер - повітря) – організми, які живуть в без кисневому середовищі.