Одні говорять, що назва місяця січень походить від виразу «снігом січе». Інші від назви промислу «січа». У давнину в цю пору починали розчищати ділянки від корчів, суччя яких взимку давали худобі. Готували землю, щоб весною засіяти. До цього перший місяць року називався студень, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, сніжень, лютовій, щипун. Це місяць, коли у вітряну погоду січе снігом.
***
Третій місяць зими назвали лютим за його люту вдачу. Лютий – найкоротший місяць року. Ця назва закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Бо в цю пору мороз найбільше лютує. Завивають пронизливі сніговії, колючі морози, вітри і хуртовини. Надсилає останній холод зима, не хоче прощатися зі своїм пануванням. Назва місяця говорить сама за себе. Адже він люту вдачу має. Лютий в давнину ще називали сніжень, крутень, зимобор, криводоріг, криводорожник, бокогрій, межень між зимою та весною, а на Поліссі — "казиброд".
***
У давнину був такий промисел березол. Він і дав початок назві весняного місяця. Саме в цю пору селяни заготовляли березовий попіл. Його використовували для виготовлення скла. Перший місяць весни почали називати березнем у середині минулого століття. До цього часу він називався март. У народі його ще звали: капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
***
У квітні природа радіє життю. Земля квітує довкола. Тому місяць так і називається. Ця назва відома з шістнадцятого століття. У народі місяць називали краснець, лукавець, дзюрчальник, водолій та апріль, що латинською мовою означає ” сонячний”.
***
У червні з’являється цікава комаха. З неї в давнину робили червону фарбу. Вона називається «червець». Тому місяць червень має таку назву. Червону фарбу продавали іншим державам. Нею фарбували давньоруські стяги. До цього місяць звався: кресень, гедзень, червивий місяць.
***
Назва місяця серпень походить від слова серп. У цей час на полях доспівають для збору зернові. Тепер їх збирає комбайн, а у давнину жали серпом. Серпень завжди був місяцем жнив. По-народному його ще називали хлібочол, жнивець, зоряничник, городник, спасівець.
***
Назва першого осіннього місяця прийшла з Полісся. У вересні зацвітає духмяна трава, що називається вересом. Вереск, верест, вересок, вересінь, підбрусничник, багно, горобина гречуха – інші назви цієї рослини. За легендою із неї давні медовари варили цілющий мед. Його рецепт канув у небуття з останнім медоваром. Усі загинули, але не виказали рецепту ворогам. Він назавжди залишився таємницею. У давньоруській мові зустрічаємо назву руєн, а по-народному — ревун, що походили від жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та руєнія (ревіння) оленів і лосів. На західноукраїнських землях відомі назви маїк (починають маятися, тобто зеленіти, ранні сходи озимини), сівень (пора масового висівання озимини). Іноді вересень називали й бабським (бабиним) літом, а також покрійником — від свята Покрови, котре припадає на 1 жовтня старого стилю. Під цю пору земля вже покривається опалим листям.
***
Один з найшанованіших у слов'ян місяців — жовтень. Українська назва другого осіннього місяця не потребує будь-яких пояснень, адже в цю пору довколишні гаї мають яскравий привабливий жовтогарячий колір з усіма його відтінками. Ця назва була відома ще з часів Київської Русі разом зі словом паздерник, яке походить від спільнослов'янського «паздер», тобто костриця1, бо саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. В Україні побутували й регіональні місяценазви — грязень, хмурень, листопадний, зазимник, весільник. Починаючи від Покрови вже дозволялося справляти весілля.
1. Костриця — здерев'янілі частини стебел льону або коноплів.
***
В Україні останній місяць осені дістав назву «листопад», очевидно тому, що в цей час «листя падає». У листопаді опадає золоте листя на деревах. У нашому краю багато листяних лісів. Тому місяць має таку назву. У цю пору ми спостерігаємо явище падолисту. У народі цей місяць звали грудкотрус, листопадець, падолист, напівзимник, листопадень, зимобор.
***
Назва гру́день походить від слова грýда, грýдка, гру́ддя. Розтоптана після осінніх дощів, ґрунтівка замерзає, утворюючи груддя на замерзлих зораних полях, ґрунтових дорогах. Назва «грудень» походить від мерзлих грудок. Після осінніх дощів розбиті возами ґрунтові дороги замерзали. Цікаво, що в давнину цей місяць мав назву «студень», яку пов’язували з настанням холодів. У деяких краях старі люди і понині так називають цей місяць. У народі грудень ще називали «мостовик», «стужайло», «вітровик», «зимник», «лютовій», «хмурень».
Чому місяць квітень має таку назву