ВАРІАНТ 1
1. Прочитай частини тексту. Познач, як їх потрібно розставити, щоб отримати текст. Коли дерева прокидаються.
2) Був сонячний лютневий день. Вийшла Варочка на подвір'я погуляти. Дівчинка зайшла в садок. Навколо тиша. Нерухомі дерева мов прислухаються до чогось далекого-далекого.
3) Варочка глянула на сніг під деревами. Дівчинка мало не вигукнула від здивування: тіні дерев були сині. Як синє зимове небо. Тут ще Варочка помітила, що гілки на деревах тихенько здригаються.
1) Через чимало років дівчинка взнає, що на її очах творилася велика таємниця життя: дерева прокидалися од зимового сну. До справжньої весни ще далеченько, але дерева вже пробудилися: вони побачили свою красу. (За В. Сухомлинським.)
а) 2, 3, 1; б) 1, 2, 3; в) 3, 2, 1.
2. Визнач тип цього тексту.
а) Текст-опис;
б) текст-розповідь;
в) текст-міркування.
3. Познач рядок, у якому правильно визначені відмінки іменників у реченні.
Варочка (хто? Н.в.) глянула на сніг (що? З.в.) під деревами (чим? Ор.в.).
а) Називний, називний, орудний;
б) називний,орудний,орудний;
в) називний, знахідний, орудний.
4. Визнач рядок, у якому всі дієслова стоять у минулому часі.
а) Погуляти, прислухатися, глянути; (що зробити? Що зробити? Що зробити?)
б) прокидалися, помітила, побачили; (що робили? Що зробила? Що зробили?)
в) пробудилися, вигукнула, взнає. (що зробили? Що зробила? Що зробить?)
5. Вибери рядок, у всіх словах якого ненаголошені голосні можна перевірити наголосом.
а) Велика, весна, дивно; велич, весни,
б) життя, восени, океан; жити
в) під деревами, від здивування, тихенько. дерево, диво, тиша
6. Заміни іменники відповідними займенниками.
Під деревами – під ними
на подвір'я – на нього
до весни – до неї
7. Поясни, чому В. Сухомлинський назвав своє оповідання «Коли дерева прокидаються».
У тексті розповідається про пробудження дерев після зими.
8. Склади текст-міркування (4—5 речень), який допоможе пояснити прислів'я «Дерево міцніє корінням, а людина — знанням».
ВАРІАНТ 2
1. Прочитай частини тексту. Познач, як їх потрібно розставити, щоб отримати текст.
3) Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили косате зелене віття. Віє вітер — розчісує коси. Тихо шепочуть листям берези. Це вони про щось розмовляють.
1) Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели вони їх у зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося сонце на берези й не впізнало їх — у зелених косах золоті стрічки.
2) Сміється сонечко, а берези сумують. Скоро листя золотим дощем спаде на холодну землю, і настане чарівна зима.
(За В. Сухомлинським.)
а) 3, 2, 1; б) 2, 1, 3; в) 3, 1, 2.
2. Визнач тип цього тексту.
а) Текст-опис;
б) текст-розповідь;
в) текст-міркування.
3. Познач рядок, у якому правильно визначені відмінки прикметників у реченні.
Скоро листя золотим (яким? Ор.в.) дощем спаде на холодну (на яку? З.в.) землю, і настане чарівна (яка? Н.в.) зима.
а) Родовий, орудний, знахідний;
б) орудний, знахідний, називний;
в) орудний, давальний, називний.
4. Визнач рядок, у якому всі дієслова стоять у теперішньому часі.
а) Побігло, опустили, зійшло; Що зробило? Що зробили? Що зробило?
б) спаде, впізнає, засумують; Що зробить? Що зробить? Що зроблять?
в) пише, розмовляють, сміється. Що робить? Що роблять? Що робить?
5. Вибери рядок, у всіх словах якого ненаголошені голосні можна перевірити наголосом.
а) Подивилося, зима, зелені; дивляться, зим, зелень
б) берези, криниця, держава;
в) листям, високі, вітер. вись
6. Заміни іменники відповідними займенниками.
Над ставком - над ним
на траві – на ній
у косах – у них
7. Поясни, чому В. Сухомлинський назвав своє оповідання «Золоті стрічки».
У своєму оповіданні автор розповідає про берези. Їх віти часто порівнюють з дівочими косами. Тому автор називає золотими стрічками золоте листя, яке вплітає у березові віти осінь.