ПІСЕНЬКА ДОПОМОГЛА

Було це в січні 1945 року. Мама, Янек і Марися пе­реховувалися у підвалі на околиці Варшави.

— Піду, може, дістану щось поїсти, — сказала ма­ма, коли стрілянина трохи стихла. — А ви тут сидіть і нікуди не виходьте!

Але в підвалі було так холодно! Остання свічка давно згасла. Діти піднялися по сходах до виходу.

— Що то грає? — прошепотів Янек.

Марися сахнулася. На ближніх руїнах сидів солдат.

— Ой! Німець! — злякався Янек.

— Мама казала, що фашисти втекли, — заспокоїла брата Марися.

Солдат тримав на колінах якусь скриньку і розтягу­вав її. І та скринька так гарно грала. Діти з осторогою підійшли. Солдат перестав грати і сказав щось. Догада­лися лише, що запитує про їхній дім. Показали руками на підвал. Солдат посмутнів і кивнув.

— А мій дім там! — І полилася така сумна пісенька, що у дітей на очах виступили сльози.

Раптом солдат перестав грати дістав з кишені шма­ток чорного хліба і дав дітям, потім сказав щось незрозуміле. Показував при цьому на Янека і на річку Вислу.

— То він каже, що має вдома такого синка, як ти, — зрозуміла нарешті Марися. — Не журіться, ви скоро повернетеся додому.

Солдат знову заграв, та так весело, що діти почали пританцьовувати. Врешті солдат перестав грати, підвів­ся і щось сказав. Мабуть, до побачення. Діти чемно по­прощалися.

За годину мама повернулася.

— Тут був солдат, — розповідав Янек.

— І грав на такій чудній скриньці, — додала Ма­рися.

— Певне, на гармошці, — догадалася мама.

— І він так сумував за своїм домом, за синком...

— Бо має такого синка, як я, — додав Янек.

— То цей солдат умів говорити по-польськи? — за­питала мама.

— Ні.

Діти розгублено перезирнулися. А й справді, звідки вони так багато знають про незнайомого?

— Коли він говорив, то зрозуміти було важко, але коли заграв різних пісеньок, одразу все зрозуміли, — пояснила після хвилинної мовчанки Марися.

— Он як! Це ж пісенька допомогла.                                              (М. Ковалевська)

1. Де переховувались Янек і Марися?

а) У землянці;

б) підвалі;

в) хатинці.

2. Чому діти вийшли зі сховища?

а) Дітям було сумно;

б) пішли шукати маму;

в) було дуже холодно.

3. На чому грав солдат?

а) На гармошці;

б) бубні;

в) гітарі.

4. Чи розуміли діти мову солдата?

а) Добре розуміли;

б) трохи розуміли;

в) не розуміли.

5. Підкресли В тексті, ЩО допомогло дітям зрозуміти солдата.

Це ж пісенька допомогла.

6. Із якої країни були Янек і Марися?

а) Із Німеччини;

б)  Польщі;

в) не знаю.

7. Яким був солдат?

Солдат був добрим та щедрим. Поділився із дітьми шматком чорного хліба. Вмів гарно грати на гармошці, знав задушевні пісні. Також був змучений та засмучений. Адже далеко його дім. Там його чекав маленький син. 

8. Чому мама застала дітей задумливими?

  Діти були задумливі після зустрічі з солдатом. Музика невідомого інструменту зачарувала їх. Хоч вони говорили на різних мовах, тільки душевна мелодія змогла розповісти дітям про сум солдата за рідною домівкою та маленьким сином.