ЧОГО ВОДА СОЛОДКА?

Дідусь у Митька жодної хвилини без діла не всидить. Сьогодні пеньки взявся корчувати на леваді,

— Навіщо?— питає онук.

Дідусь випростався, витер рукавом спітніле чоло.

— Молодняк краще ростиме, та й паливо з них непо­гане, — сказав він і, поплювавши на долоні, знову змах­нув сокирою.

Митько лежав горілиць на зеленій травиці неподалік від дідуся.

Раптом усе стихло.

— Ти там не заснув? — гукає дідусь.

— Що ви? — наче образився Митько.

Старий, спершись обома руками на топорище, важко віддихувався. На плечах його вилинялої сорочки про­ступали мокрі плями. Ріденьке сиве волосся прилипло до спітнілого чола.

Трохи відпочивши і охоловши, дідусь побрів до дже­рельця. Митько — слідом. Підійшовши до джерельця,

старий зняв картуза, опустився навколішки й припав вустами до чистого плеса.

Потім повагом підвівся, провів рукою по вусах.

— Солодка!

— Як це солодка? — не повірив Митько.

— Як узвар... — підморгнув дідусь.

— Та! — хлопець мляво махнув рукою, мовляв, не вигадуйте. — Я ж куштував.

— Бачиш, хлопче, не всім вода солодка, — тихо мо­вив дідусь.

Вони повернули до пеньків.

— Ось що, Митю, — проказав дідусь. — Я сходжу за тачкою, а ти попідзбируй дрова.

Митько мерщій за роботу. Спершу він постягав великі корчі. Аж ось побачив у бур'яні невеличкий пеньочок.

Хлопець взяв сокиру і заповзято приступив до пень­ка: «Хіба я не зможу?» Але пеньок видався міцненьким. Митько аж упрів, сорочка прилипла до спини. В роті пе­ресохло. Але хлопець не здавався: подужаю!

Нарешті пеньок похилився вбік. Митько, зморений і задоволений, хотів відпочити трохи, та відчув, що хо­че пити. Метнувся до джерельця. Став навколішки, як це робив дідусь, торкнувся губами прозорої холодної водиці — і аж очі примружив. Відірвався, перепочив якусь мить, і знову до джерельця.

«Так ось чого солодка вода...» — подумав хлопець.                               (За М. Стеценком)

1. До якого жанру належить текст?

а) Стаття;

б) оповідання;

в) казка.

2. Для чого дідусь вирішив викорчувати пеньки?

а) Щоб зайнятися якоюсь роботою;

б) щоб випробувати нову сокиру;

в) щоб молодняк краще ріс і для палива.

3. Чим займався Митько, поки дідусь корчував пеньки?

а) Лежав горілиць на травиці;

б) допомагав дідусеві;

в) спав у холодочку.

4. Підкресли у тексті слова, що говорять про те, якою важкою була дідусева робота.

5. Із чим дідусь порівняв воду?

а) 3 узваром;

б) лимонадом;

в) чаєм.

6. Чому дідусь у Митька цікавий?

Дідусь Митька дуже працьовитий, жодної хвилини без діла не всидить. Має великий досвід і знає життя. Своїм прикладом та розумним словом навчає онука. 

7. Чому автор дав таку назву твору?

Автор спецільно дав таку назву твору. Тільки після важкої праці у спеку можна по-справжньому оцінити смак прозорої холодної водиці. Тоді вона найсмачніша та найсолодша.

8. Постав 2-3 запитання до тексту.

Що взявся робити дідусь?

Втомившись від роботи, до чого побрів дідусь?

Що робив дідусь біля джерельця?

Якою на смак була вода із джерельця для дідуся?

Чи для усіх вода солодка?

Що попросив зробити Митька дідусь ?

Як працював Митько?

Про що подумав Митько, коли попив джерельної води?