ЗВІДКИ СИЛА У ДЖЕРЕЛЬЦЯ
3. Джерельце вслухалось у мудрі слова...
Вже кізку заспраглу воно напував,
Сюди навертали і лосі, й зайці,
І сонце купало свої промінці.
І радісно друзям джерельце дзвеніло -
Відчуло в собі неабияку силу.
Вербиця зітхає: - Ой щедре ти дуже,
Ось, вип'ють тебе і засохнеш ти, друже.
Джерельце сміється: - Тепер я стосиле,
Ні в якої спеки не вистачить сили
Убити мене. То ж заходьте до до мене
Всі, люди хороші, по воду студену.
Прийшли хлібороби із поля сюди -
З джерельця напитися диво-води,
Зробили криницю вони дзвонкову.
Джерельце співало: - Тепер я живу,
Бо битися серце повік моє буде,
Спасибі вам, люди, спасибі вам, люди!..
2. Жило джерело так не рік і не два,
Поля засівали, збирали жнива.
Напевне, від злості, а може від ліні
Безсиліти стало джерельце у тіні.
Жарке і сухе нині випало літо.
— Ой сохну я, сохну, як буть, що робити?
І тінь від вербиці мені не поможе,
Ой хто ж, підкажіть, врятувать мене може?
Землице-матусю, дай сили мені!..
Земля сумовито промовила: — Ні,
Саме ти спроможне себе врятувати.
Ти будеш дзвеніти, ти будеш співати,
Ніколи не знатимеш горя-біди,
Коли перестанеш жаліти води,
Як житимеш ти не для себе — для всіх
І щиро любитимеш друзів своїх.
Є приказка мудра, хоча і стара:
Не буде життя на землі без добра.
1. У полі джерельце жило-поживало,
Не знало турботи і друзів не мало,
А дихало просто собі під вербою,
Любило себе і пишалось собою.
Ховалося в тінь від світанку до ночі,
Боялося сонцю заглянути в очі.
А взимку воно спочивати лягало
Від всіх відверталось, нікого не знало.
Ішли перехожі у тінь до вербиці,
Прохали джерельце: «Дай трішки водиці!..»
Та слухати навіть воно не хотіло,
Над кожною краплею скупо тремтіло.
Спинялися звірі і пити просили,
Аж злилось джерельце: «Чи вистачить сили
У мене, щоб всім вам надбати води?
Я бачу, мені не минути біди!»
Ховалось у трави від муки такої: —
Я хочу спокою, я хочу спокою.
2. Визнач прислів'я, яке може бути головною думкою даного вірша.
а) Хто хвалиться, той кається.
б) Дерево міцне корінням, а людина — друзями.
в) Хто людям добра бажає, той і собі має.
3. Хто допоміг джерельцю зрозуміти сенс життя?
а) Хлібороби;
б) земля;
в) сонце.
4. Яким словом можна замінити слово скупо?
а) Жадібно;
б) щедро;
в) весело.
5. Яке добре діло зробили хлібороби?
а) Прийшли напитися води;
б) співали пісні;
в) зробили криницю.
6. До поданих слів добери і запиши рими з тексту,
врятувати — співати
дуже — друже
зайці — промінці
до вербиці — водиці
7. Підкресли в тексті приказку.
Не буде життя на землі без добра.
8. Напиши, як ти розумієш цю приказку.