Варіант 3.

                              ХТО РОЗБУДИВ ЛІС.

Напровесні в лісовій хащі прокинулися борсуки. Во­ни б ще поспали, але щось заважало їм, якісь дивні зву­ки ширяли у вологому повітрі.

— Що воно таке? Звідки цей шум-гам? — дивували­ся борсуки, блукаючи навколо своїх нір і нічого не ро­зуміючи спросоння.

— Хто це мене розбудив так рано? — бурчав їжак, вилазячи зі своєї ямки.

— Ви навіщо мене розбуркали? — заревів ведмідь, вибираючись із барлога.

Сердитий скуйовджений ведмідь, потираючи відлежані за зиму боки, прислухався.

— Це ти скрипиш? — спитав ведмідь напівсонну сосну.

— Ні, дорогенький, я ще не зовсім прокинулась.

— Це ви, напевно, розшумілись? — накинулись бор­суки на кущі.

— У нас ще листя не розвилося, нічим нам шуміти.

— Може, це вода булькає? — побігли звірі до лісового струмка.

Але струмок ще спав під своїм льодовим укривалом.

Раптом залящало, затріщало зовсім близько, десь на великому дереві.

— Гей! Хто там галасує? — заревів ведмідь.

— Спати нам не дає! — притакнули борсуки.

— Зараз же перестань! — ревнув ведмідь так гучно, що їжак від жаху згорнувся клубком. — Ти що? Не чу­єш мене?

— Мабуть, він глухий, — зітхнув їжак.

— Ось я зараз до нього видерусь — відразу почує. Тримайся, глушко!

Але тим часом у лісі зовсім розвиднілось, і звірі по­бачили того, хто розбудив ліс від зимової сплячки. На сучку, звісивши донизу крила, розпустивши вія­лом хвіст і витягнувши вперед шию, сидів великий лі­совий півень. Він співав-токував. Його пісня нагадува­ла лісовий шум: скрип сосен і шелест кущів, тріск гілок і плескіт струмка. Він так захопився своїм співом, нічо­го навколо не чув, нікого не помічав. А коли закінчила­ся його пісня, півень уважно прислухався, роздивився і побачив, що внизу зібралися звірі.

— Доброго ранку, сусіди! Як спалося взимку? — при­язно привітався він.

— Збудив допори та ще й питає.

— Та годі, годі вже вам сердитись! Прокидатися час, весна ж прийшла.

— А він, виявляється, не глухий, він усе чує, — зди­вувалися борсуки.

— Прикидався, значить? — гнівно ревнув ведмідь.

— Ні, ні! Я не прикидався, — заперечив лісовий пі­вень. — Що ви? Просто я так захоплююся співом, що не бачу й не чую нічого навкруги. Це вас весна збуди­ла. Повірте, сусіди! Сусіди повірили, але з тих пір так і прозвали лісово­го півня глухарем. (За І. Прокопенко)

1. Визнач жанр твору.

а) Казка;

б) оповідання;

в) стаття.

2. Визнач тему твору.

а) Зимова сплячка тварин.

б) Лісові тварини.

в) Лісовий півень.

3. Визнач основну думку казки.

а) У лісі потрібно поводитися тихо.

б) Природа пробуджується весною.

в) Борсуки першими прокидаються від зимового сну.

4. Що нагадувала пісня глухаря?

а) Лісовий шум;

б) мелодію музичного інструмента;

в) спів солов'я.

5. Як ще називають глухаря?

а) Лісовою качкою;

б) лісовим гусаком;

в) лісовим півнем.

6. Чому глухар не чув, коли до нього зверталися лі­сові звірі?

Просто він так захопився співом, що не бачив й не чув нічого навкруги.

7. Чому глухар розбудив звірів?

Глухар розбудив звірів, щоб всі побачили, що прийшла весна. Пора прокидатися із зимової сплячки.

8. Що робитимуть тварини, прокинувшись від зимово­го сну?