Варіант 7.

                                   ПОКИНУТЕ ГНІЗДО

У Матросовому яру поросли густі кущі терну. Усі чо­мусь їх обходять. А мені захотілося дізнатись, що між ними, адже співає там якась голосиста пташка. Той спів не раз я слухав, а тепер не чути.

Розгорнув кущ, другий. Нічого, тільки кропива внизу жалка — попекла ноги. Розгорнув третій — а перед мо­їм обличчям якась пташка як пурхне, аж душа заніміла.

Дивлюсь: гніздечко маленьке, а в нім — п'ятірко го­лубих, як намистинки, яєчок.

Про свою знахідку я розповів Миколці.

— Не вигадуй, — зблиснули Миколчині очі. — Зло­ви пташку, тоді повірю.

— Як зловити? Адже вона пташенят висиджує.

— Отож і зловити її в цей час найлегше, яєчок вона не покине.

Послухався я Миколи. Став стежити за гніздечком.

Одного разу підкрався до куща, в якому звила пта­шина гніздечко, а вона сидить, ніби й не помічає мене. Простягнув руку й накрив долонею пташину. Аж тільки тоді вона затріпотіла з переляку. Але я, радий, що тепер доведу Миколці, пташку не випускав. Вона пручалася, щипала дзьобиком за пальці, а я забрав її та й поніс до­дому. А тут сусідський хлопець:

— Так ти — справжній живодер! — каже. — Пока­жи пташку батькові.

Як на лихо, тут і батько підходить. Я до нього:

— А в мене ось пташка!

— Звідки вона в тебе? — не повірив батько.

Я й признався, де її зловив. Дісталося ж мені на го­ріхи!

— Зараз же віднеси її до гнізда! Це ж мати, вона виве­де маленьких пташенят, і її сім'я буде більша. Розумієш?

    З великою досадою ішов я в Матросів яр. Ось і кущі терну. Садовлю пташину в гніздо, а вона — кулею в не­бо, більше я й не бачив її. Відбилася вона від свого гніз­да. А блакитні яєчка так і пропали.

Тепер я не ходжу тією стежкою, що біля тернових ку­щів, але мені й досі щемлять пальці, які щипала пташ­ка, вириваючись на волю. Так легковажно я її скривдив! Отож недарма кажуть: «Не слухай чужого розуму...» Я вже нікого й не слухаю. Хоч би там що!

З тих пір я ніколи не заглядаю в пташині гнізда, бо збагнув: то велика таємниця. (І. Складанний)

1. Визнач, до якого типу мовлення належить текст.

а) Опис;

б) міркування;

в) розповідь.

2. Чим зацікавився хлопчик у кущах терну?

а) Кропивою під ногами;

б) яєчками у гніздечку;

в) другом Миколкою.

3. Вибери слово, яким можна замінити вислів душа за­німіла.

а) Мовчати;

б) злякатися;

в) змерзнути.

4. Як хлопчик ловив пташку?

а) Кинув у неї камінь;

б) схопив, коли вона сиділа на яєчках;

в) накрив її шапкою.

5. Чи повернулася пташка на гніздо?

а) Ні;

б) так;

в) пізніше прилетіла.

6. Яка основна думка тексту?

Не слухати нерозумних порад, бережно відноситися до природи.

7. Коли хлопчик збагнув, що вчинив?

Повернувся хлопчик до гнізда. Хотів посадити пташку, а вона — кулею в не­бо, більше її він не бачив. Тоді хлопчик зрозумів, що вчинив дуже погано.

8. Як ти розумієш вислів: «Не слухай чужого розуму»?