Варіант 1

Прочитай уважно текст.    ПОДАРУНОК ШКОЛІ ( Скорочено )

Володя піднімався сходами не кваплячись, важко переставляв ноги по східцях, наче ніс відра з водою. «Ну й дивна ж річ - настрій, - міркував собі Володя. - Як швидко він може змінюватися! Ще зранку все було так добре, і раптом - на тобі!» Він навіть струснув плечима, мов хотів скинути цей поганий настрій, який, наче тягар, заважав рухатися, сміятися, думати. Та хіба його так легко позбудешся?

Так і прийшов додому насуплений. Навіть обідати не став: побовтав ложкою суп і відсунув тарілку.

- Що сталося, Володю? - стурбовано запитала мама. - Голова не болить?

- Ні, - зітхнув Володя. - Так, просто.

- А я вже давно запримітила, - втрутилась у розмову бабуся, відкладаючи плетиво. - Тільки в нашого Володі поганий настрій - так і чекай дощу.

- Дощ і без мене піти може, - буркнув Володя. - Це Ігор мені настрій зіпсував. Він зробив подарунок школі - модель підводного човна.

Бабуся здивовано глянула з-над окулярів.

- І він під водою плаває?

- А де ж йому ще плавати? Не в повітрі ж, - роздратовано відповів Володя.

- А ти зроби такий човен, щоб по воді плавав.

- Нічого ти, бабусю, не тямиш у цих справах. Я б, може, і не такийі човен зробив, та пізно вже: завтра перше вересня, до школи йти треба.

- Було б раніше думати, - корила сина мама. - А тепер як підеш у школу без подарунка? Усі діти як діти, а ти... Сором та й годі!

- Може, візьмеш гроші та купиш що-небудь? - шукала бабуся виходу з тієї скрути.

- Та як же ти не розумієш! - спалахнув Володя. - Своїми руками треба щось зробити. Власними.

- Заспокойся, Володю, - примирливо сказала бабуся. - Ще є час, і я тобі гарну серветку зроблю.

- Потрібна мені твоя серветка! Хай дівчиська цим займаються.

- Володю, тихіше. Не забувай, що тобі лікар сказав - не хвилюватися. Зараз ми щось придумаємо.

Поки бабуся думала, Володя ходив по кімнаті та пригадував, що приносили в школу його однокласники минулого року.

- Гербарій... колекцію метеликів... - бурмотів він собі під ніс. - Уже придумали?

- Який ти швидкий! - кинула мама. - У тебе було ціле літо - і ти нічого не придумав...

- Зачекай, - замислилася бабуся. - От коли б можна було пиріг спекти! - сказала вона мрійно. - Я б такий спекла з яблуками чи сливами - за вуха не відтягнеш!

- Ну навіщо мені твій пиріг? - кокошився Володя. - Я ж тобі сказав: я не дівчисько. Не дівчисько! Розумієш!

- Забула, онучку, забула, - квапливо мовила бабуся. - Шкода, що ти не дівчинка. Менше б мороки було.

У кімнаті всі мовчать. Лише чути, як на кухні сердито сопе чайник, але зараз не до нього. (454 сл.)

За Олегом Буценем

1. Вибери, над чим міркував Володя, піднімаючись східцями.

А чому йому важко підніматися

Б чому в нього поганий настрій

В чому настрій так швидко змінюється

Г як позбутися поганого настрою

 

2. Познач, із чим порівнюється в тексті поганий настрій.

А з важкими відрами

Б з тягарем, який заважає рухатися, сміятися, думати

В з дивною річчю

Г з важкою річчю

 

3. Вибери, що в поведінці Володі стурбувало маму.

А Володя прийшов мовчазний

Б він не став обідати

В тримався за голову

Г вередував під час обіду

 

4. Вибери, хто зіпсував Володі настрій.

А бабуся

В Ігор

Б мама

Г однокласники

 

5. Познач, чим Ігор зіпсував настрій Володі.

А Ігор нагадав йому, що треба принести подарунок школі

Б однокласник нагадав Володі, що завтра перше вересня

В нагадав, що подарунок треба зробити власними руками

Г зробив гарний подарунок школі

 

6. Вибери, як Володя говорив з бабусею.

А чемно

Б роздратовано

В примирливо

Г люб'язно

 

7. Пронумеруй у клітинках послідовність варіантів виходу зі скрути, які пропонувала бабуся.

3 спекти пиріг

1 взяти гроші й щось купити

2 зробити серветку

 

8. З'єднай стрілочками, що говорили Володі члени сім'ї.

Мама •	• пропонувала сама зробити cерветку чи спекти пиріг як подарунок школі від Володі
Бабуся •	• докоряла сину, що нічого не придумав зробити за все літо, присоромила

 

9. З' єднай стрілочками запитання і відповідь на нього.

Чому бабуся просила ону- • ка не хвилюватися	• подарунок треба зробити власноруч
Чому Володя не погоджу- • вався на пропозиції бабусі	• так сказав йому лікар
Чому Володя відмовився •  щось купити на подарунок	• він же не дівчинка!

 

10. З'єднай стрілочками персонажа та його дії.

Мама •	• утрутилась у розмову
Бабуся •	• стурбовано запитала
	• замислилася
	• сказала мрійно

 

11. Заповни таблицю.

Автор твору	Головний персонаж	Риси головного персонажа
Олег Буцень	Володя	Лінивий, невихований, заздрісний, відкладає справи на потім.

 

12. Чи можна зробити хороший подарунок власноруч сьогодні на завтра? Запиши відповідь, обґрунтуй її словами з тексту.

    На мою думку, можна власноруч зробити подарунок сьогодні на завтра. По-перше, для створення гарного подарунку потрібен тільки хороший настрій. По-друге, головне не ділити його на дівчачий та хлопчачий. Смачний пиріг однаково скуштували б усі. По-третє, можна скористатися допомогою мами, тата, бабусі. Це просто підкреслить гарні стосунки в родині.

   Щоб не робити усе за один день, найкраще готуватися заздалегідь. На канікулах доволі вільного часу.   

 

  

Варіант 2

Прочитай уважно текст.         ЖИРАФЕНЯ БЕРІЗКА (Скорочено)

Сьогодні мама прийшла з роботи й ще з порога сказала:

- А яка в нас новина! Ти й уявить собі не можеш... Приходили навіть кореспонденти - про неї в газеті скоро напишуть!

Я відразу зрозумів: почую щось цікаве. Але мама мовчала. Спершу помила руки, згодом почала готувати вечерю. Я ходив за нею слідом по квартирі й допитувався:

- Яка ж та новина! Ну, яка вона?..

Мама завжди так: почне щось казати, а потім раптом замовкне. Щоб мені закортіло ще більше. Щоб уже ніякого терпіння не було чекати. І де в неї взялася та звичка? І як би це її перевиховати? Щоб вона відразу все мені розповідала. Отак: зайде в квартиру і каже: «Андрійку, ти знаєш, а в нас ведмідь Гоша втік!». Я знаю, що звірі в зоопарку ще не втікали. Але це так, наприклад. Так нанервуєшся, доки мама нарешті все розкаже!

- А що там у нас у школі сьогодні?

- Нормально!

Швиденько відповідаю і прохально дивлюся на неї.

- То що за новина, мамо? - Я аж дихати перестав. Вона усміхається. Знаю, що нарешті вже скаже.

- У нашої жирафи знайшлося жирафенятко, - каже мама.

- У Каланчі - жирафенятко! Оце справді новина. І яке воно - малесеньке-малесеньке?

- Атож, малесеньке-малесеньке, - сміється мама. - Тільки на цілу голову вище за мене.

І ось ми йдемо в зоопарк. Посеред однієї загорожі лежить жирафеня. А над ним стоїть Каланча. Голову задерла високо і дивиться на мене так, ніби я в неї щось украв.

- Чого це вона? - запитую маму. - Наче сердиться на мене чомусь.

- Заспокойся, вона не сердиться, - відповідає мама. - Жирафа боїться за дитину.

А жирафеня таке гарнесеньке - геть у плямах, як і Каланча, очі проти сонця світяться і вушка на голові тремтять.

Лежало-лежало, потім повело головою в мій бік і стало придивлятися. І Каланча вже якось миролюбніше позирає.

Заговорюю до жирафеняти:

- Тепер щодня приходитиму, і ти до мене звикнеш... І як же тебе назвати?.. Якесь би хороше ім'я знайти. І щоб воно було схоже на тебе...

У школі я розповів хлопцям про жирафеня. Після уроків ми прийшли в зоопарк. Жирафеня лежало біля ніг Каланчі, а коли побачило мене, повільно встало й підійшло до загорожі.

- Яке ж воно гарненьке! А які очі!

І ще хтось сказав:

- Воно на берізку схоже.

Я придивився - й справді: білі й чорні плями, як на березі, і струнке, мов деревце...

- Берізка! Берізка! Берізка! - радо загукав я. - Назвемо його Берізка!

1 всім це ім'я сподобалося. Так жирафеня стало Берізкою. Усім класом до нього приходимо. Нам було б нецікаво без нього жити. Як добре, що в нас тепер є жирафеня. А ім'я жирафеняти й мамі сподобалося.

- Нарешті ти вже по-людськи назвав тварину, - сказала вона. - Таке ім'я приємно й почути... (463 сл.)

Михайло Слабошпицький

1. Познач, від чийого імені ведеться розповідь у творі.

А автора

Б мами

В Андрійка

Г друзів

 

2. Вибери, чому мама не відразу повідомила синові новину.

А міркувала, як краще повідомити новину

Б хотіла, щоб новина викликала в сина захоплення

В виховувала в сина витримку

Г хотіла розповісти про новину після вечері

 

3. Познач, що Андрійку хотілося змінити в поведінці мами.

А щоб мама швидше розповіла, яка в неї сьогодні для нього новина

Б щоб мама в цей вечір не затягувала час з повідомленням новини

В щоб вона завжди розповідала, що цікавого трапилося на роботі

Г перевиховати маму, щоб вона відразу повідомляла про новини

 

4. Вибери, де працює Андрійкова мама.

А у ветлікарні

Б у цирку

В у зоопарку

Г у службі розшуку тварин

 

5. Познач, що син дізнався від мами про жирафеня.

А що воно малесеньке й гарнесеньке

Б що жирафеня дуже веселе й жваве

В що в маляти поки що немає імені

Г що воно на голову вище за дорослу людину

 

6. Вибери, що занепокоїло Андрійка в поведінці жирафи Каланчі.

А вона затулила собою жирафеня

Б вона дивилася з підозрою, недовірливо

В жирафа поводилася агресивно

Г вона не звертала на хлопчика уваги

 

7. Допиши в речення слова з тексту про те, яким Андрійко побачив жирафеня.

Жирафеня було у плямах, як і його мати жирафа   Каланча, очі проти сонця світяться і вушка на  голові тремтять.

 

8. Пронумеруй у клітинках послідовність думок Андрійка в розмові із жирафеням під час першого знайомства.

2 І як же тебе назвати?..

1 Тепер щодня приходитиму, і ти до мене звикнеш.

4 І щоб воно було схоже на тебе...  

3 Якесь би хороше ім'я знайти.

 

9. З'єднай стрілочками початок речення і його продовження.

- Берізка! Берізка! Берізка! • Назвемо його Берізка!	• сказала мама.
- Таке ім'я приємно й почу- •  ти.	• сказав хтось із хлопців.
- Воно на берізку схоже, - •	• радо вигукнув Андрійко.

 

10. Познач у клітинках послідовність речень, які розкривають зміст заголовка твору.

6 Жирафеня Берізка зробило життя Андрійка та його друзів цікавим.

5 Воно справді було схоже на берізку.

1 Народження жирафеняти в зоопарку - цікава новина для Андрійка.

3 Андрійко думав, яке ім'я дати маляті.

2 Воно було гарнесеньке.

4 Допоміг однокласник, який порівняв жирафеня з берізкою.

 

11. Заповни таблицю.

Автор твору	Головний персонаж	Риси головного персонажа
Михайло Слабошпицький	Андрійко	Доброта, цікавість,  допитливість, щирість, товариськість, любов до природи

 

12. Як ти думаєш, чому народження малят тварин у зоопарку є надзвичайною подією? Запиши свої міркування (4-5 речень).

     На мою думку, народження тварин у зоопарку є надзвичайною подією. По-перше, попри увагу людей, тварини відчувають себе в неволі. По-друге, навколо себе вони бачать мало подібних особин, ніж серед природи на волі. По-третє, тварини, які змалечку виросли у зоопарку, не бачать прикладів інших тварин. По-третє, багато залежить від персоналу зоопарку. Вони мають досконало знати поведінку тварин. 

     Тому народження малят у зоопарку є рідкісною подією.