...

ЯК ОДИН РАК ЗМІНИВ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ

Якось улітку сонце встало рано, поглянуло на гори, степи та океани й помітило: на березі крутому задкує рак у далеч невідому.

Від здивування сонце зупинилось:

— А я ж назад ні разу не котилось! А що, коли і я, немов той рак, візьму та й покочусь собі назад? А може, в тім глибокий зміст і мода — весь день світити і зайти на сході?

І от ні хвильки сонце не барилось і шлях свій навпаки перемінило. Воно назад, до сходу, покотилось — й одразу на землі життя змінилось.

Хоч це здається досить неймовірним, та всюди час назад пішов, повірте. Відтак збагнути люди не могли, чому вони вже навпаки жили: старі відразу всі помолоділи, а учні шкіл на малюків змаліли. Бруньки набрякли всупереч природі, а ріки до джерел понесли води. І сніг, і зливи в хмари піднімались, всі потяги з "хвоста" нумерувались. І кожен повернувся в день вчорашній — і раптом стало жить на світі страшно!

— Так ми сягнемо первісної ери, — зітхали люди, — і повернемось в печери...

І все-таки найтяжче жити в світі було в ці дні не старшим, ні, а дітям. Лиш тільки дивна зміна відбулася, як діти вже були в молодших класах: п'ятикласники — в четвертому класі, четвертокласники — втретьому класі, третьокласники — в другому класі, другокласники— в першому класі...

1 першокласники щодуху вже волають:

— До дитсадочка повертатись не бажаєм!

А все, чого у школі їх навчали, — немов корова язиком злизала.

Одначе тут побачило світило, якого лиха в світі наробило, так необачно котячись назад. І пожаліло сонечко малят: їм радості від цього жарту мало.

На мить спинилося воно й сказало:

— Життя нестерпним зробиться для вас, як випускник піде у перший клас. Ох, ні, не витерпить душа моя, коли школярик зробиться малям. Мені вже загадок та йор досить! Нехай життя іде у звичний спосіб! На жаль, я давні звичаї зламало...

І покотилось сонце, як колись бувало, і винувато посміхалось людям:

— Про жарт невдалий згадувать не будем!

І поплюю воно над ріками, полями, над лісом, над. зеленими горбами, над морем, не поглянувши, однак, на берег, де дурненький повзав рак. (333 слова)

Радой Кіров

Ера — початок літочислення, зв'язаний з видатною історичною або легендарною подією.

Необачний — який діє нерозсудливо, необережно, надто поспішний у рішеннях, вчинках.

Виконай завдання,

1.Текст "Як один рак змінив життя на землі" — це ...

А легенда                  В літературна казка.

Б народна казка          Г оповідання

 

2. Хто є головним героєм твору?

А Рак      Б сонечко       В люди     Г діти

 

3. Коли відбулися події, описані в тексті?

А навесні      Б восени       В влітку      Г вранці

 

4. Чому люди почали жити навпаки?

А Бо сонечко свій шлях навпаки перемінило

Б бо сонечко зійшло на сході

В бо сонечко зійшло на заході

Г бо сонечко зникло

 

5. Кому жити навпаки було найважче?

А Старшим людям    Б дітям      В молоді     Г птахам

 

6. Доповни речення "І пожаліло сонечко... "

А людей     Б малят      В старців       Г птахів

 

7. Поясни значення слів.

Збагнути — зрозуміти.

Волати - кричати.

Немов корова язиком злизала - зникло.

 

8. Яка головна думка казки? Запиши.

Задумуватись над своїми вчинками, щоб не наробити лиха, прагнути до нових вершин. 

 

9. Випиши із твору речення, в якому йдеться проте, коли на землі життя появилось.

Так ми сягнемо первісної ери, — зітхали люди, — і повернемось в печери.

 

10. З'єднай стрілочками частини речень.

А все, чого у школі їх навчали, немов корова язиком злизала.

Нехай життя іде у звичний спосіб!

Про жарт невдалий згадувать не будем!

 

11. Склади і запиши два питання до тексту.

Що помітило сонце літнього ранку?

Що зробило сонечко?

Чому людям стало страшно жити?

 

 

12. Уяви собі, що ти потрапив у казку. Що б ти сказав сонечку?

Якби я потрапив у казку, я б познайомився із сонечком. Воно приносить радість, коли зранку стає над горизонтом. А ще би попрохав сонечко не ламати давніх звичаїв. Я уже був малям, тому мені цікаво рости, іти в наступний клас. А сонечко буде освітлювати мені цей невідомий шлях.   

    

...