КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6.
Варіант 1
МОМО. Розділ третій. Уявний шторм і справжня буря (уривок)
У куточку старого амфітеатру* оселилася маленька дівчинка Момо. До неї любили приходити діти. Відколи тут з'явилася Момо, вони навчилися цікаво гратися, вигадувати нові ігри.
Якось перед грозою кілька дітей сиділо на кам'яних сходах, чекаючи на Момо. Вона пішла трохи поблукати околицями.
- Краще піду додому, - сказала одна дівчинка, що прийшла сюди з маленькою сестричкою, - я боюся грому і блискавки.
- А вдома? - спитав хлопчик в окулярах. - Хіба ти не будеш боятися?
- Боятимусь, - зізналася дівчинка.
- Тоді ти можеш зоставатися й тут, - порадив хлопчик.
Дівчинка кивнула головою. За хвилину вона озвалася:
- А Момо й зовсім, може, не прийде.
- Ну то й що? - втрутився до розмови інший хлопчик. - Ми однаково можемо гратися - і без Момо.
- Гаразд, а у що?
- Я й сам не знаю. У що-небудь.
- У що-небудь - це ні в що. Хто придумав - у що?
- Я, - сказав хлопчик з писклявим голосом. - Нехай оці руїни - це ( буде наче великий корабель. І ми пливтимемо невідомими морями й зазнаватимемо пригод. Я - капітан, ти - перший штурман, а ти - дослідник природи, професор, бо в нас науково-дослідна експедиція. А решта всі - матроси.
- А ми, дівчатка, хто?
- Матроски. Це корабель майбутнього.
То був чудовий план! Та коли вони спробували гратися, то (( не могли по-справжньому ні в чому дійти згоди. Гра розладналася. Невдовзі вони знов усі сиділи на кам'яних сходах і чекали.
Аж ось надійшла Момо. Почалася гра.
Високо шумувала хвиля. Дослідницький корабель «Арго» безперешкодно йшов повним ходом уперед, до одного з південних коралових морів. Скільки й пам'ятають люди, жоден корабель досі ще не наважувався завернути в ці небезпечні води. Тут була сила-силенна обмілин, коралових рифів і морських страховищ. Та найстрашніше те, що тут панував «Вічний тайфун**» - смерч***, який ніколи не вщухав. Його шляхів не можна було передбачити. І все, що цей ураган раз упіймав у свої страховинні пазурі, розтрощував на дрібнісінькі, мов сірнички, скіпки. Щоправда, корабель «Арго» був оснащений проти ((( цього «мандрівного» смерчу. Він був зроблений з рідкісної блакитної сталі, вилитий з однієї брили, без жодних зварних швів.
А проте навряд чи інший капітан та інша команда матросів зважилися б на таку страшенну небезпеку. А капітан Гордон зважився! Гордо позирав він з капітанського містка на своїх досвідчених матросів і матросок (383 сл). (Міхаель Енде. Переклад Євгени Горевої).
*Амфітеатр (у Давній Греції і Давньому Римі) - відкрита кругла або напівкругла споруда для видовищ з ареною посередині, навколо якої уступами розташовані місця для глядачів.
**Тайфун - сильний вітер зі зливою, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану.
***Смерч - повітряний вихор великої руйнівної сили, який виникає у грозовій хмарі й потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін.
Завдання 1. Хто вигадав гру в науково-дослідну експедицію.
А Момо
Б хлопчик з писклявим голосом
В дівчатка
Завдання 2. Що було найнебезпечнішим у водах південного коралового моря, куди прямував корабель «Арго».
А Зустріч з морськими страховищами.
Б Коралові рифи та обмілини.
В Смерч «Вічний тайфун», який нікого не залишав живим.
Завдання 3. Пронумеруй у клітинках послідовність дій дітей до початку справжньої гри.
2. Вирішили гратися самі, без Момо.
1. Діти сиділи на кам'яних сходах і чекали Момо.
3. Один хлопчик розробив план цікавої гри.
4. Розподілили ролі, але не дійшли ні в чому згоди й гра розладналася.
6. Прийшла Момо. Почалася гра.
5. Сиділи всі знову на кам'яних сходах і чекали.
Завдання 4. Запиши, яке ім'я вибрав собі капітан корабля, і підкресли в тексті речення, яке пояснює цей вибір.
Гордон.
Завдання 5. Поясни за змістом прочитаного своє розуміння назви розділу «Уявний шторм і справжня буря». Пояснення запиши (4-5 речень).
Наближалась гроза. Щоб не бути вдома самотніми, діти вирішили залишатися разом. З приходом Момо, гра стала особливо цікава. Справжня гроза уже не лякала дітей. Адже експедиція йшла на пошуки "Вічного тайфуну", щоб спасти інших людей.
-------------------------
З приходом Момо гра захопила дітей. Майбутня гроза вже не лякала їхню дружню експедицію. Сміливі мореплавці впевнено продовжували пошуки "Вічного тайфуну". Врятувати людей від цього урагану - посильне завдання тільки для команди Гордона! Уявний шторм переборов страх перед справжньою бурею.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6.
Варіант 2
МОМО. Розділ третій. Уявний шторм і справжня буря (уривок)
Діти захопилися грою. Вони уявляли себе на кораблі «Арго», який прямує до одного з південних коралових морів.
Метою «експедиції було знайти причини руйнівного «Мандрівного тайфуну*» й, по змозі, усунути їх, щоб це море стало доступне й для інших кораблів.
Та поки що всюди панувала тиша.
Аж ось на кораблі помітили «Мандрівний смерч**», який шалено мчав просто на «Арго». Перша могутня хвиля вхопила сталевий корабель, підкинула його вгору, перехилила набік і жбурнула у водяну яму. Проте спокійно віддавав накази капітан. Усі лишалися на своїх місцях.
Реве ураган!
Та ось «Арго» прорвався до центру смерчу. Ой, і що ж побачила команда! На поверхні моря витанцьовував якийсь велетень. Він вертівся, мов дзиґа.
- Це Шум-Шум гуміластикум! - у захваті вигукнув професор, притримуючи рукою окуляри.
- Що воно таке? - запитували члени експедиції.
- Дайте поки що професорові спокійно поміркувати, - заспокоювала їх асистентка Сара. - Ця дзиґа, можливо, має вік понад мільярд років. Екземпляр таких розмірів, мабуть, єдиний у своєму роді.
- А як цю штуку ( вгамувати? - запитав капітан. - Ось ми її зараз обстріляємо, тоді й побачимо, що буде.
- Лишенько! - залементував професор. - Обстрілювати єдиний екземпляр Шум-Шума гуміластикума!
Сліпучий промінь ринув на Шум-Шума, але шалений вихор ухопив його й відкинув геть. Здавалося, що експедиція має скінчитися нічим.
Тієї миті хтось смикнув професора за рукав. То була прекрасна тубілка*** Момо.
- Малумба! - сказала (( вона, підбадьорливо жестикулюючи.
- Що вона хоче? - поцікавився штурман.
- Вона каже, що в її народу є одна прадавня пісня, яка може приспати «Мандрівний смерч».
- Сміх та й годі! - буркнув Дон Мелу. - Колискова пісенька для урагану!
- Треба спробувати, - вирішив капітан.
Момо зараз же заспівала вкрай незвичайну пісню, у якій раз у раз повторювалися кілька звуків. Усі підспівували. І справді - сталося те, у що ніхто не вірив! Велетенська дзиґа стала тонути.
- Люди, - сказав капітан Гордон, вдячно поглянувши на кожного. - Це зробили ми всі разом! Я пишаюся вами!
- Здається, - сказала дівчинка, - дощ ішов насправді, бо я змокла до рубчика.
Гроза таки була й тим часом перейшла.
Діти ще ((( трохи погомоніли й розійшлися, бо треба було піти додому обсушитись. Тільки один з усіх не дуже був задоволений фіналом гри - хлопець в окулярах. Прощаючись, він сказав Момо:
- Шкода, що ми потопили цього Шум-Шума гуміластикума. Останній у своєму роді екземпляр! Я б так хотів вивчити його трохи краще!
Та в одному всі сходилися: ніде не пограєшся так добре, як у Момо (389 сл). (Міхаель Енде Переклад Євгени Горевої).
*Тайфун - сильний вітер зі зливою, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану.
**Смерч - повітряний вихор великої руйнівної сили, який виникає у грозовій хмарі й потім поширюється згори донизу у вигляді стовпа або хобота, захоплюючи пісок, воду і т. ін.
***Тубілка - уродженка й корінна жителька віддаленої від центрів місцевості або країни.
Завдання 1. Що було метою експедиції в уяві дітей.
А Вивчити коралові рифи небезпечного для плавання моря та підводних мешканців.
Б Визначити причини руйнівного смерчу на морі та зробити його безпечним для кораблів.
В Вивчити південне коралове море, у яке боявся заходити будь-який корабель.
Завдання 2. Познач продовження речення.
Експедицію було завершено успішно, адже...
А всі її учасники були задоволені своїми діями та одне одним.
Б команда потопила Шум-Шума, що бушував на морі, дружно проспівавши пісеньку Момо.
В виявили причину смерчу - велетня, що вертівся в центрі повітряного вихору.
Завдання 3. Пронумеруй у клітинках послідовність слів дітей, які підтверджують їхнє захоплення грою.
5. - Люди, - сказав капітан Гордон, вдячно поглянувши на кожного. - Це зробили ми всі разом! Я пишаюся вами!
1. - Це Шум-Шум гуміластикум! - у захваті вигукнув професор.
4. І Момо заспівала вкрай незвичайну пісню. Усі підспівували.
3. - Лишенько! - залементував професор. - Обстрілювати єдиний екземпляр Шум-Шума гуміластикума!
6. - Здається, - сказала Момо, - дощ ішов насправді, бо я змокла до рубчика.
2. - Як же вгамувати цю штуку? Ось ми її зараз обстріляємо!
Завдання 4. Підкресли слова, якими закінчилася гра. Запиши, яку роль у грі виконував хлопчик, що хотів би краще вивчити Шум-Шума.
Роль професора – дослідника природи.
Завдання 5. Якій грі ти віддаєш перевагу: на зразок описаної у творі чи комп'ютерній? Запиши свою відповідь і поясни її (4-5 речень).
Мені подобаються сучасні комп'ютерні ігри. Вони цікаві та дуже різні. Вимагають від гравця кмітливості, моторності рук. Сучасні ігри мають великі можливості. Можна грати самому або разом із друзями.
---------------------------
Ігри, описані у творі, супроводжували моїх батьків. Я ж віддаю перевагу комп'ютерним іграм. Вони цікаві та дуже різні. Батьки дивуються моєму захопленню комп'ютером. Радять свої ігри.
----------------------------
Я та мої друзі любимо читати цікаві книжки. Тому наша уява дуже багата. Улітку ми часто інсценуємо прочитане. Старанно розподіляємо та вивчаємо кожну роль. Наші вистави з великим захопленням дивляться батьки, сусіди.
---------------------------
Я віддаю переваги іграм на свіжому повітрі. Ми збираємось дружньою компанією. Серед нас є цікаві розповідачі. Вони уміють захопити нашу увагу своїми незвичайними оповідками. Усім дуже цікаво.