Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7.

Варіант 1

ЖИТТЯ ТА ПРИГОДИ САНТА-КЛАУСА. Повість-казка Розділ другий. Дитя лісу

   Колись, у давні-предавні часи у величній Дикій Пущі жила лісова німфа* Нецилія. Вона доводилася близькою родичкою славетній Королеві Журлайні, а мешкала в альтанці**, що стояла в тіні тисячолітнього дуба. Раз на рік, коли на гіллі народжуються молоді пуп'янки, Нецилія мала подавати Королеві Журлайні золоту чашу великого Ака. Королева, побажавши процвітання своєму пралісу, відпивала з дорогоцінної посудини.

   Ніхто із сестер Нецилії не думав, не гадав, що цю безтурботну лісову німфу зможе коли-небудь огорнути туга. Однак через багато років їй захотілося змінити своє життя так, як іншим лісовим німфам навіть уві сні не снилося. І якби не Лісовий Закон, вона б так і вчинила: махнула б геть на все рукою та й подалася собі світ за очі - шукати цікавих пригод.

  Поки красуня Нецилія отак сумувала, до Дикої Пущі завітав сам Лісовий Господар - великий Ак.

- Сьогодні ввечері, - розповідав Ак, - я прийшов на узлісся Дикої Пущі й почув плач людського дитяти. Я придивився: і справді, ( на траві біля узлісся лежало безпорадне немовля. А за кілька кроків від нього причаїлася левиця.

- І що ж ти зробив? - затамувавши подих, запитала Королева.

- Я наказав левиці нагодувати малюка своїм молоком, І загадав, аби вона переказала по всьому лісу, що ніхто не сміє кривдити це немовля.

  Нецилія відчула, як у ній наростає (( якась незбагненна рішучість. А через якусь мить вона непомітно кудись щезла. Їй страх як хотілося побачити немовля, про яке розповідав великий Ак. Безсмертні нічогісінько не знають про дітей з тієї простої причини, що самі вони приходять у світ уже дорослими. Визираючи з-за дерев, Нецилія нарешті помітила малюка.

  Вона нечутно підійшла до нього, присіла на траву. Її довга мантія*** кольору трояндових пелюсток розкинулася довкола неї, наче невагома павутинка. На вродливому обличчі німфи проступили і цікавість, і подив, але найбільше було в ньому щирого, по-жіночому ніжного жалю. Німфа дивилася на малюка, а він прокинувся, розплющив оченята, усміхнувся, простягнув до неї пухкі рученята... І вже за мить Нецилія, пригортаючи малюка, поквапно поверталася ((( лісовими стежками.

  Наступного дня біля альтанки Нецилії яблуку ніде було впасти від охочих поглянути на людське немовля. Щедро лилися похвали німф на адресу доброго Ака, котрий дозволив Нецилії залишити дитя. Навіть Журлайна прийшла сюди.

- Нециліє, а як ми його назвемо? - поцікавилася Королева.

- Назвімо його Клаусом, - запропонувала Нецилія, - тобто «малюком» (387 сл.).

(Ліман Френк Баум. Переклад з англійської Анатолія Сагана).

 

*Німфа - другорядне божество в давньогрецькій міфології; мешкали німфи в печерах, лісах, полях, горах, річках і джерелах, уособлювали сили та явища природи.

**Альтанка - покрита зверху легка будівля в саду, парку і т. ін. для відпочинку й захисту від сонця, дощу.

***Мантія - широкий, спадаючий до землі одяг, що надівається поверх іншого плаття.

 

Завдання 1. Що трапилося з Нецилією, красунею німфою.

А їй набридло служити Королеві Журлайні. 

Б Нециля мріяла більше дізнатися про світ. 

В Лісовій красуні захотілося цікавих пригод.

 

Завдання 2. Що змусило Нецилію піти до малюка.

А Бажання допомогти йому, захистити дитинча. 

Б Їй дуже хотілося побачити немовля, адже вона нічого не знала про дітей.

В Німфі хотілося забрати собі малюка. 

 

Завдання 3. Пронумеруй у клітинках послідовність зміни почуттів Нецилії, коли вона дивилася на маля.

3. щирий, ніжний жаль 

4. пригорнула до себе дитинча

1. цікавість 

2. подив

 

Завдання 4. Як ти розумієш значення вислову «яблуку ніде впасти».

Дуже багато.

 

Завдання 5. Запиши за поданою частиною твору кілька ознак, які визначають його як повість-казку.

Має казковий зачин: колись у давні-предавні часи...

Слова-повтори: давні-предавні; не думав, не гадав.

У повісті-казці розвиваються події у двох світах: людському та безсмертних істот.

Герої мають чудодійні риси: наділені безсмертям, приходять у світ уже дорослими.

Персонажі діляться на дві групи: Клаус зі звичайними людьми та безсмертні герої. 

Магічні числа: тисячолітній дуб.

Казкові слова: Дика Пуща, Лісовий Закон, Лісовий Господар.

Протиставляється добро злу, добро перемагає зло: мешканці Лісового царства спасли від неминучої смерті людське немовля. 

Твір має значний обсяг, складається з багатьох розділів.

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 7.

Варіант 2

ЖИТТЯ ТА ПРИГОДИ САНТА-КЛАУСА. Повість-казка. Розділ сьомий. Клаус покидає Дику Пущу.

  Якось, повертаючись із мандрів, Лісовий Господар завітав у Дику Пущу. Про малюка, котрого з його дозволу всиновила Нецилія, Ак згадав аж тоді, коли побачив широкоплечого ставного юнака.

  Ак тихенько підкликав Клауса до себе й промовив:

- Я вирушаю в далеку подорож і беру тебе з собою.

  Клаус зрадів, почувши це. Коли вони вийшли на невеличку лісову галявину, Лісовий Господар сказав Клаусові:

- Схопись рукою за мій пояс, і хай там що, не відпускай його, бо ми полетимо попід самими хмарами. Ми політаємо над світом, і ти побачиш там краї, населені людьми, до яких і сам належиш.

   За мить юнак відчув, як вони стрімко несуться високо над землею. Невдовзі Ак призупинив свій політ, спустився на землю, і вони опинилися просто на міській вулиці.

- Поки ти тримаєшся за мій пояс, - сказав Господар Усіх Лісів, - ніхто з людей тебе не бачить. А якщо відпустиш, то навіки розпрощаєшся зі мною і Дикою Пущею.

  Клаус тільки міцніше ( схопився за пояс. Він пильно вдивлявся в обличчя людей, що чудернацьким хороводом пролітали перед ним: сумні й веселі, легковажні й серйозні, добродушні й приємні. Та найбільше йому сподобалися діти. Спочатку Клаус позирав на них із цікавістю, потім - з радістю, а насамкінець уже просто обожнював цих маленьких істот.

- Дитинство - найбезтурботніша пора у житті (( людини, - сказав Ак.

- Усі діти гарні та привабливі, - замріяно промовив Клаус.

- Поки вони залишаються дітьми - так, - охоче погодився Ак. - От минуть роки, і тоді ці діти зрозуміють, що життя - це боротьба й вічні клопоти.

  Клаус трохи помовчав, а тоді запитав:

- Як трапилося так, що я виріс у лісі?

  Тоді Ак розповів Клаусові і про те, як людське немовля покинули побіля лісу, і про те, як добра німфа Нецилія врятувала його від загибелі, і про те, як він ріс під її опікою та став улюбленцем усіх безсмертних.

  Вони побували в багатьох селах і містечках, розкиданих у найрізноманітніших куточках світу. І де б ((( вони не були, Клаус ніде не залишався байдужим до дітей. Хлопцеві запали в душу Акові слова про те, що й він, Клаус, був колись безпорадним немовлям. Тепер йому над усе хотілося допомагати малим дітям.

- А щоб тобі гаразд велося в усіх твоїх починаннях, ті сили, якими ти обдарований тепер, також залишаться з тобою, - сказав Ак (388 сл.).

(Ліман Френк Баум Переклад з англійської Анатолія Сагана).

 

Завдання 1. Хто такий Ак.

А господар Усіх Лісів

Б господар світу

В господар природи

 

Завдання 2. Що вирішив зробити Ак для Клауса.

А Політати з ним над світом.

Б Показати, де і як живуть люди, до яких належить Клаус.

В Показати Клаусові весь світ, якого він ще не бачив.

 

Завдання 3. Початок речення з його продовження однакового кольору.

Дитинство -  усі обдарування залишаться з тобою.
Життя – найбезтурботніша пора у житті людини.
А щоб тобі гаразд велося це боротьба й вічні клопоти.

 

Завдання 4. Чому Клаус ніде не залишався байдужим до малюків? Чого він прагнув? Допиши речення про це.

Клаусу запали в душу слова Ака про те, що й він був колись безпорадним немовлям.

Тепер йому над усе хотілося допомагати малим дітям.

 

Завдання 5. Запиши своє пояснення того, яким чином Клаус, людське дитя, став безсмертним (4-5 речень).

    Колись люди покинули своє дитя. 

    Клауса знайшов на узліссі Лісовий Господар. Він був маленьким та безпорадним. Виростила та виховала людське немовля лісова німфа Нецилія. 

    Нова родина Клауса мала дар безсмертя. Вона наділила ним Клауса.

 

Інші завдання дивись тут...

 

Загрузка...