§ 20 Фразеологізми

Вправа 147

� Пояснили значення влучних словосполучень

 

� Склали речення з виділеними словосполученнями

розбити глек — посваритися;

піймати облизня — нічого;

пекти раків — червоніти;

кусати лікті — шкодувати;

ловити ґав — марнота.

 

Що називаємо фразеологізмами?

Назвіть фразеологізми, які найчастіше використовуєте ви чи члени вашої родини в мовленні.

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Як виникають фразеологізми?

Де можна прочитати, що вони означають?

Чи бувають фразеологізми багатозначними? Серед фразео­логізмів є синонімічні й антонімічні?

Для чого використовують фразеологізми в мовленні?

 

Вправа 148

Фразеологізм	Значення	«Зайві» малюнки
Гострий язик		перець, ніж, олівець, дзьоб
Отримати гарбуза		яблуко, книга, медаль, букет
Місце під сонцем		міст, дерево, місяць, дощ

� Склали речення зі фразеологізмами.

 

Вправа 149

Грати з вогнем, сухий лист, на ноги поставили, київські каштани, важкий хліб, чорний хліб, сонячне проміння, виси­пати насіння, підкрутити гайку, крутити носом, в'язи скру­тити, каламутити воду, материнська порада, китайська грамота.

� Виписали фразеологізми.

 

� Із трьома склали речення, під­креслили підмет і присудок.

 

Вправа 150

Годувати (варениками, сирниками, жданиками); (гілку, квітку, небо) прихилити; топтати (килим, доріжку, ряст); викинути з (сумки, хати, голови); передати куті (меду, солі, цукру); сісти в (трамвай, калюжу, крісло); заварити (каву, кашу, чай).

� Вибрали слово для фразео­логізму, пояснили значення фразеологізмів.

Годувати жданиками — неодноразово обіцяти зробити щось, але не дотри­муватися обіцянок;

небо прихилити — бути готовим зробити все можливе й неможливе для когось;

топтати доріжку — жити;

викинути з голови — забути;  

передати куті меду — перебільшувати;

сісти в калюжу — зазнати невдачі;

заварити кашу — затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.

 

Вправа 151

I група: Пригадайте й запишіть якомога більше фразеоло­гізмів зі словом «голова».

II група: Пригадайте й запишіть якомога більше фразео­логізмів зі словом «шия».

 

Вправа 152

� Уставили замість крапок потрібні фразеологізми.

Мені казали, що ви родичі. Такий він мені родич, як сьома вода на киселі.

Хоч і пізня осінь, а надворі теплінь. Таку пору здавна в народі називають бабине літо.

Майдан увесь заставлений возами так, що й курці ступити ніде.

� Поясніть зна­чення фразеологізмів.

 

� Поміркували, з якою метою використано фразеологізми.

 

Вправа 153

� Пояснили значення синонімічних рядів.

Багато	Раптово	Нічого
Хоч греблю гати; як піску морського; по горло; як гриби після дощу; як зірок у небі; кури не клюють;	як сніг на голову;	як з гуски вода; ні пари з вуст; в рот води набрати.

� Склали речення із двома синонімічними фразеологізмами.

 

Вправа 154

� Дібрали до фразеологізмів синонімічні.

пасти задніх —

як стріла —

конем не доженеш —

жити душа в душу —

хоч голки збирай —

� Дібрали до фразеологізмів антонімічні.

пасти задніх —

як стріла —

конем не доженеш —

жити душа в душу —

хоч голки збирай —

� Розказали, у яких ситуаціях використовують ці фразеологізми.

 

Чи на всі запитання, поставлені на початку уроку, ви зна­йшли відповіді?

Яка інформація зацікавила вас найбільше?

Які завдання виявилися легкими для вас?

Над чим треба ще попрацювати?

 

Вправа 155

І) Намалювали ілюстрацію до двох фразеологізмів, пояснили їхні значення.

ІІ) Записали якомога більше фразеологізмів зі словом «життя».

ІІІ) Напишіть есе «Життя — це можливість. Скористайся нею!»

 

§ 21 Різновиди фразеологічних одиниць: прислів'я, приказки, крилаті вислови, афоризми

Вправа 156

� Написали яких життєвих ситуацій стосуються афоризми, про які моральні цінності в них ідеться.

З видимого пізнавай невидиме.  

Як не мудруй, а правди ніде діти.  

Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину.

На світі той наймудріший, хто найбільше любить життя.

Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті.

Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.

Немає там добра, де немає правди.

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Що таке прислів'я і приказки? Хто їх створює? Що таке «крилаті вислови»?

Для чого використовують прислів'я, приказки, афоризми в мовленні?

 

Вправа 157

� Доповнили власними прикладами.

 

� Розказали, як розуміти афоризм Сократа «Хто хоче зрушити світ, нехай зрушить себе».

 

Вправа 158

� Розкрийте значення прислів'їв і приказок.

Життя прожити — не поле перейти.

З усіх пристрас­тей заздрість найогидніша.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

Привітному скрізь добре.

Без відваги зазна­єш зневаги.

Добре ім'я — найкраще багатство.

� Розказали про роль прислів'їв і приказок у мовленні.

 

� Навели два-три приклади прислів'їв і приказок, у яких схарактеризовано людину.

 

Вправа 159

Людина без друзів, що птах без крил.

Праця людину годує, а лінь мар­нує.

Щоб навчитися плавати, потрібно лізти у воду.

Красна пава пером, а людина — знанням.

 

Яка інформація зацікавила вас найбільше?

Чи вичерпні від­повіді ви отримали на поставлені запитання?

Чим збагатив вас цей урок?

Над чим вам треба ще попрацювати?

 

Вправа 160

І) Розкрили у формі оповідання значення фразеологізму «гострий розум».

ІІ) Виписали із текстів художньої літератури п'ять афоризмів.

ІІІ) Записали шість прислів'їв і приказок, що характеризують людину з різних боків.

 

§ 22 Джерела українських фразеологізмів

Вправа 161 Підкреслили фразеологіз­ми.

Діалог відбувається між лікарем і пацієнтом.

— На що скаржитесь?

— Та на все. Язик став, як підошва, у горлі наче хто цвяхи позабивав, у животі наче дратвою стягнуло. Очі наче клеєм налиті, у вухах мов шилом штрикає, а самого наче хто на копил натягнув.

� Джерела цих фразеологізмів – професійна діяльність шевця.

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Чому в мові виникають фразеологізми? Хто їх створює? Що є поштовхом до появи їх?

Для чого потрібні фразеологізми?

 

Вправа 162  Доповнили своїми прикладами.

 

Вправа 163 

� Пояснили значення фразеологізмів.

Кинути якір, з нічийним рахунком, пливти за течією, як з голочки, на хвості сидіти, клювати на живця, на живу нитку, на слід натрапити, не ликом шитий, на ловця і звір біжить, мертвий штиль, білими нитками шитий, на всіх парах, на засідку йти, стріляний птах, держати курс, змотувати вудки, удар нижче пояса, прийняти естафету, як загнаний звір, як на мене шито.

� Записали їх у такій послідов­ності:

I група: кравецькі, спортивні;

II група: рибальські, мисливські.

 

Вправа 164

� Дібрали фразеологізми зі словом «собака», «віл», «кішка», пояснили значення.

 

� Висловили при­пущення, чому в українській мові багато фразеологізмів із цими словами, а не, наприклад, зі словами «тигр», «слон», «кенгуру», «верблюд».

 

Вправа 165

Ні пуху ні пера, скатертю дорога, авгієві стайні, на роду написано, сім п'ятниць на тиждень, молочні ріки й кисільні береги, Соломонове рішення, золоті руки, стати на рушник, дати гарбуза, олімпійський спокій, Прометеїв вогонь.

� З'ясували значення й джерела фразеологізмів.

 

� Міфи, з якими пов'язані фразеологізми.

 

Що нового я дізналася/дізнався сьогодні на уроці?

Я навчився

Ці вміння потрібні мені для того, щоб

 

Вправа 166

І) Сім фразеологізмів, що стосуються про­фесійної діяльності людей.

ІІ) Підготували мультимедійну презентацію двох фразеологізмів античного походження.

ІІІ) Написали есе «Фразеологізмів мудрість вікова».