§ 23 Фразеологізми в мовленні людини і в літературних творах

Вправа 167

Фразеологізми	Слова-синоніми
Київ Марко знав як свої п’ять пальців. Зранку ллє дощ як із відра. Ми з мамою схожі як дві краплі води. Яблук цього року вродило як зірок на небі. На нашій вулиці ростуть будинки як гриби після дощу. З гори було видно село як на долоні. На стадіон Сергій біг як ошпарений.	Київ Марко знав добре. Зранку ллє дощ сильний. Ми з мамою схожі дуже. Яблук цього року багато. На нашій вулиці ростуть швидко. З гори було видно село далеко. На стадіон Сергій біг швидко.

Шукаємо відповіді на запитання:

Для чого використовують фразеологізми в мовленні? У художніх творах?

Яким стане мовлення без фразеологізмів?

Що треба зробити, щоб засвоїти якнайбільше фразео­логізмів?

 

Вправа 168

Зі словами-синонімами	Із фразеологізмами
Школа від мого будинку близько. Ці події відбувалися давно. Бабуся прокидається рано.	Школа від мого будинку рукою подати. Ці події відбувалися за царя Панька. Бабуся прокидається ні світ ні зоря.

Вправа 169

  Дід зауважив, що я одчайдух і весь удався в нього…

  Після цього ми з дідом перезирнулися, усміхнулися, мати посварилась на мене бровами і кулаком, а бабуся вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і пока­ятися, і набратися розуму, якого все чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихалися обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п'ятки й на в'язах стирчала макітра…

� Фразеологізми, які можна об'єднати одним словом: вискакували клепки, розсихалися обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п'ятки, на в'язах стирчала макітра.

� Поміркували, чому автор вкладає в уста одинадцятирічного хлопчика так багато фразеологічних синонімів, яким постає хлопчик із тексту.

 

� Пояснили значення слова «одчайдух».

 

Вправа 170

Як в аптеці — дуже точно.

Вилами по воді писано — невідомо, здійсниться щось, чи ні.

Байдики бити — ледарювати, нічим не займатися, нічого не робити.

Баки забивати — відвертати чиюсь увагу розмовами; заморочувати.

Бикам (волам) хвости крутити — виконувати примітивну, брудну роботу.

Крутитися як білка в коле­сі — бути постійно заклопотаним; мати багато роботи, турбот.

Гратися (грати, бавитися) з вогнем — поводитися необережно, здійснювати що-небудь небезпечне.

� Склали речення з двома фразеологізмами.

 

Вправа 171

Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дід Дем'ян.

Жив дядько Микола хоч і бідно, зате весело: він ніколи не впадав у журбу.

Та коли серце вже зупинялося од переляку, приходила полегкість: десь зовсім недалеко глупу ніч прокльовували голоси півнів.

У мене одразу похололо всередині й нашорошились вуха.

Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене.

� Пояснили значення фразеологізмів

 

� Письменник використовує фразеологізми, щоб його виклад був емоційнішим, цікавішим.

 

Вправа 172

� Склали текст «Щастя на боці тих, хто вміє радіти», використовуючи фразеологізми (бути на сьомому небі, не чути землі під ногами, душа святкує, серце радіє).

 

Чим збагатив мене урок?

Чи досягнуто поставлених цілей?

Що було найцікавішим і найкориснішим?

Яким учнем я сьогодні був на уроці?

 

Вправа 173

І) Розкрили у формі оповідання значення фразеологізму «місце під сонцем».

ІІ) Виписали із текстів художньої літератури шість фразео­логізмів.

ІІІ) Склали текст «Моя мрія», використовуючи фразеологізми.

 

§ 24 Фразеологічний словник

Вправа 174

Оберіг родини — радощі дитини, мамина турбота, батькові слова...

Бабусина ласка, дідусева казка — із цим оберегом мрія ожива!

� Слова, що є оберегами родинного щастя:

Обереги, які не згадано:

 

Вправа 175

Утирач, стирок, покутник, весільний, плечовий.

� Пояснили невідомі слова:

� Написали, який оберіг українських родин має такі назви.

 

Пригадуємо:

Які словники ви знаєте?

До яких із них ви найчастіше звертаєтеся?

Що вам відомо про словник фразеологізмів?

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Які є види фразеологічних словників?

Як побудований фразеологічний словник?

Як правильно ним користуватися?

 

Вправа 176

    Дім захищав не лише від негоди, але й від зла, беріг чисто­ту людської душі. Тобто сама українська хатина вже була оберегом.

   Рушники захищали дім і всю родину від «лихого ока», їх вішали передусім над святими образами. Особливою силою наділяються речі, які переходять від покоління до поколін­ня. Досить часто сімейним оберегом був весільний рушник.

   Силу оберега мав і посуд. Щоб у домі панувала злагода, потрібно мати в господарстві і горщики, і горщиці.

   Підкова як оберіг має одне значення — символ удачі, щастя, достатку й захист від злих сил.

   За давнім звичаєм, у традиційній селянській оселі найсвятішим місцем вважався покуть, розміщений по діагоналі від печі й обов'язково «обличчям до сонця», тобто на схід.

� Дібрали заголовок до тексту:

� Слова, які є для українських родин оберега­ми:

� Дібрали за словником фразеологізми, у яких є ці слова.

 

� Нового дізналися:

� Текст відтворили малюнком або схемою.

 

ІІ) Написали, чому вдома не варто зберігати надбитий посуд.

 

Вправа 177

� Написали, про кого так кажуть.

В очі любить, а за очі гудить.

У тихому болоті чорти водять­ся.

Верзе, що й купи не тримається.

Вискочив, як Пилип з конопель.

Він і комара не скривдить.

І з води сухим вийде.

Набалакає, що й на вербі груші ростуть.

Вітер свище в голові.

Гляне — молоко кисне.

Говорить прямо, а робить криво.

Говорить, мов клоччя жує.

На язиці густо, а на ділі пусто.

Наговорив сім мішків вовни, і всі неповні.

� Написали, до яких фразеологізмів прислів'я «Городить на се ні те» є синонімом.

 

Вправа 178

� Написали значення фразеологізмів.

У чуже просо не пхай носа.

Облизня спіймав.

Сім п'ятниць на тиждень.

Треба знати, де й що казати.

Шукає вчорашнього дня.

Влітку і качка прачка. З великої хмари малий дощ.

І на сонці є плями.

Поле словами не засівають.

Співатиме півень чи ні, а день буде.

� Написали, які з них можна застосувати до персонажів літературних творів.

 

Вправа 179

� З'ясували за словником, що означають подані фразеологізми.

Одна ластівка не робить весни.

Одна рука в долоні не плеще.

Одне дерево ще не ліс.

Одним пальцем і голки не втримаєш.

� Зро­били висновки, чому стільки прислів'їв присвячено одній проблемі.

 

Що важливе для себе ви дізналися сьогодні?

Чим корисна робота з фразеологічним словником?

Які фразеологізми вас здивували?

Якими фразеологізмами ви збагатили себе на уроці?

 

Вправа 180

� Дібрали фразеологізми до їхнього тлумачення.

Глузувати,

насміхатися;

радіти;

перешкоджати, заважати;

покарати;

кокетувати;

втекти;

мерзнути;

переборщити;

замовкнути;

посваритися.

ІІ. Описали детальніше одну із ситуацій до фразеологізму.

• Від теплого слова і лід розмерзає.

• Віділлються вовкові овечі сльози.

• Гостре словечко коле сердечко.

• І від солодких слів буває гірко.

ІІІ. Дібрали синоні­мічні фразеологізми.

Аж кишить.

Море по коліна.

Коли рак свисне.

Замилювати очі.

 

Виконайте тестові завдання

1. З'ясуйте, у якому рядку всі словосполучення є фразео­логізмами.

А читати по очах, читати повість, читати вголос

Б пекти раків, пекти хліб, пекти пеком

В злий собака, собаку з'їсти, придбати собаку

Г морський вовк, вовки виють, не бачити смаленого вовка

 

2. Фразеологізму «передати куті меду» відповідає тлумачення.

А перебільшувати

Б лякатися

В мовчати

Г натякати на щось

 

3. Позначте антонім до фразеологізму «байдики бити».

А бити ключем

Б працювати як мокре горить

В працювати не розгинаючи спини

Г бити по кишені