§ 32 Милозвучність української мови. Правила милозвучності (чергування у — В, І — Й, З — ІЗ — зі)

Вправа 265

� Написали, як розумієте епіграф «Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня...», яким чином він сто­сується теми уроку.

� Написали, чи є зв'язок між темою уроку та «словами дня» (милозвучність, чергування).

� Добірними називають слова:

� Словник допомагає збаг­нути:

Пригадуємо:

Які звуки називаємо голосними і приголосними?

Які звуки називаємо приголосними?

Шукаємо відповіді на запитання:

Що таке милозвучність?

Як досягнути милозвучності?

Вправа 266

� Припущення, у яких випадках треба вживати у, і, а в яких — в, й для милозвучності:

Правильно: привітав усіх, живуть у Житомирі, лимон і мандарин, почав іти.

Неправильно: привітав всіх, живуть в Житомирі, лимон й мандарин, почав йти.

Вправа 267

� Поставили двоє-троє запитань за змістом таблиці

� Дібрали по два власні приклади для ілюстрування правил таблиці.

Вправа 268

Зустрів у Вишгороді, були в Чернігові, день і ніч, навча­тися у Львові, Дмитро й  Ганна, Іван і Марічка, смереки і ялини, вихований і чемний, танцює і співає, свята  і будні.

Вправа 269

Іти, учитель, вправа, ірис, Угорщина, вдова, Удовиченко, удача.

� Можливе чергування у-в, і-й у словах: іти — йти, учитель — вчитель, вдова — удова.

� Уживання у-в зале­жить від значення: вправа — управа, удача — вдача.

Вправа 270

Розумієш, малий, дбати про природу — це не лише году­вати пташок чи не смітити, це ще й прибирати за собою, не ламати дерев, не рвати квітів, берегти папір. Треба сортува­ти сміття, тобто розділяти на скло, пластик, метал і побу­тові відходи, які можна переробити лише на добрива. А ви чули, що джмелі навіть у приморозки, коли бджоли давно відпочивають, збирають мед? «Дубе, дубе, хто тобі душу виїв?» — у думках запитав я дерева.

Вправа 271

� Діалог відбува­ється між друзями.

� Продовжили діалог трьома-чотирма репліками, дотримуючись правил милозвучності.

— А що треба робити, щоб дбати про природу? — запитав Лесь.

— Не смітити! — сказав Марко, відірвавшись на хвильку від книжки.

— І все? — засмутився Лесик.

— Квіток не рвати.

— А ще?

— Не вбивати птахів.

— Я й так не вбиваю!

— Ну тоді ти дбаєш про природу!

Чи всі правила милозвучності ви запам'ятали?

З якою метою їх дотримуються мовці?

Сформулюйте основні правила при­родоохоронної поведінки.

Що сподобалося під час уроку найбільше?

Вправа 272

І) Уставили потрібний прийменник або сполучник.

1. Сидіти у своїй кімнаті, пішов у аптеку, упевнений у своїх друзях, поїхав у Харків, відпочивати в Східниці, виношувати в голові, зайти в метро, виріс у Одесі, в обох друзів, народився в Дніпрі.

2. Брати і сестри, дерева й квіти, Ольга й Ігор, вітаміни і мінерали, бажаю щастя й  здоров'я, хліб і сіль, учні і учени­ці, овочі і фрукти, спостерігаю й описую, явір і тополя, тополя і явір.

ІІ) Домашні завдання треба виконувати ввечері. У своєму класі мені дуже цікаво навчатися. В озері біля лісу багато риби. Учителька розповіла дуже цікаву історію. Учні і учениці нашого класу найбільше люблять уроки української мови й  літератури. У парку всім присутнім роздавали пові­тряні кульки. Над ставком у  кущах співали пташки.

ІІІ) Склали «Правила природоохоронної поведінки» для учнів та учениць вашої школи.

§ 33 Спрощення у групах приголосних

Пригадуємо:

Які звуки називаємо приголосними?

Скільки приголосних в українській мові?

Навіщо в мові є правила милозвучності?

Що вони означають?

Шукаємо відповіді на запитання:

У яких словах української мови є збіг трьох приголосних?

Чи є різниця у вимові й написанні слів, у яких наявне спрощення?

Чи є в інших мовах спрощення?

Вправа 273

� Спрощення –   

� Дібрали спільнокореневі слова.

Тиждень — тижневий; ждн — жн.

Виїздити — виїзний; їзд —їз.

Область — обласний; стн — сн.

Щастя — щасливий; стл — сл.

Проїзд — проїзний; здн — зн.

Тріск — трісне; скн — сн.

Ненависть — ненависний; стн — сн.

Вправа 274

� Сформулювали правила спрощення у групах приголосних.

Вправа 275

Пісний капусняк, швидкісний потяг, пестливі слова, почесна нагорода, кількісний показник, компостна яма, доблесна армія, зап'ястний браслет, капосний дощ, улесливий сусід, кістлява риба, хвастлива лисиця.

� Склали речення з трьома словосполученнями.

Вправа 276  Замінили словосполучення на синонімічні з прикметником.

Засоби для захисту — захисні засоби; документ для проїзду — проїзний документ,  заклади області — обласні заклади, фільтр для очист­ки — очисний фільтр, слова зі злістю — злісні слова, раціон на тиждень — тижневий раціон.

Вправа 277

На рівнині ми ще хвилин зо п'ять борюкалися у високій траві, аж доки наштовхнулися на якийсь рівчак і розкотили­ся в різні боки.

Обоє важко дихали. А потім ми потиснули один одному руки.

До речі, у мене так із Павлом було: ми спочатку добряче побилися перед тим, як стати щасливими друзями нерозлий­вода. Павло пізніше сказав: не поб'єшся — не потоваришуєш по-справжньому, адже кожна справа має бути скріплена кров'ю!

� Слова, у яких відбулося спрощен­ня: потиснули, щасливими.

� Довели хлопцям, що, для того, щоб потоваришувати, не обов'язково спочатку побитися, запропонували свій варіант, як познайомитися і подружитися.

Чому спрощення є засобом милозвучності?

Які вправи за­цікавили вас найбільше?

Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

Вправа 278

І) Склали речення, що допоможе запам'ятати винятки з пра­вила.

Зразок: Шістнадцять зап'ястних контрастних браслетів пестливо одягла на руку хвастлива випускниця Хворостняк, щоб приховати кістлявість рук.

ІІ) Оформили сторінку «Спрощення в групах приголосних» в книжці «Мова в малюнках».

ІІІ) Розказали про свого друга або подругу, використовуючи слова «щасливий/а», «радісний/а», «чесний/а».