§ 25 Голосні та приголосні звуки

Пригадуємо:

Що таке «звуки мови»?

Які звуки називаємо голосними, які — приголосними? Яка між ними різниця?

Чому ця тема важлива?

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Для чого людині потрібно знати звуки мови?

Наскільки важливо бути уважним до вимови кожного звука?

Що спільного у словах айфон, диктофон, смартфон, телефон?

Чому важливо, користуючись цими приладами, дотриму­ватися правильної вимови?

 

Вправа 181

� Написали, що було б, якби в мові були тільки голосні або тільки при­голосні звуки.

 

Вправа 182 

Знову озвалася трембіта, але вже іншим голосом.

Смереки гуділи, як дзвони.

Стукіт сокири розбудив інших птиць.

Суботнього ранку в листі вкрадливо зашемрав дощ.

Дзижчали дикі шершні, принаджені квітками крушини, тьохкали в горішнику щиглі.

У шибку постукала гілка: «Тук-тук».

Шум дощу за вікнами змішується зі звуками падінь мільйонів срібляних крапель.

Старі дерева в саду розхитувалися й скри­піли, молодші полохливо тріпотіли.

Гроза гуркотіла все більше, у шибки посипало градом.

� Слова, за допомогою яких ми зміст сприймаємо на слух:

 

� Підкреслили букви, що позначають у виписаних словах го­лосні й приголосні звуки.

 

� Установили кількість звуків і букв у цих словах.

 

� Зробіть висновок, яких звуків в українській мові більше.

 

ІІ. Розказали, із якими звуками у вас асоціюється шум дощу, свист вітру, стукіт дятла по дереву, скрип хвіртки.

 

Вправа 183

� Розказали, на які групи і підгрупи поділяють звуки мовлення в українській мові, навели приклади.

Голосні наголошені:

Голосні ненаголошені:

Приголосні сонорні:

Приголосні дзвінкі

Приголосні глухі

Приголосні тверді

Приголосні м’які

 

Вправа 184

� Пояснили математичний вираз 6 + 32 = 38 на матеріалі фонетики української мови.

 

� Склали подібний приклад, беручи до уваги кількість сонорних, дзвінких, глухих.

 

Вправа 185

Здається, що говорити легко: звуки, слова й навіть цілі фрази наче самі вистрибують у вас із рота. Насправді все не так просто: у нашому організмі в цей час пра­цює цілий «завод» з виробництва звуків. Замість станків на «заводі» — органи мов­лення. Для того, щоб звук з'явився на світ, трудяться легені, дихальне горло, гортань, рот, ніс, губи, язик. Це й є органи мовлен­ня, їм усім вистачає роботи! А наші вуха — контролери. Вони завжди на посту: як тільки людина не так вимовила у слові звук — вухо відразу почує.

� Визначили основну думку тексту.

 

� Назвали звуки і букви у словах:

 

� Перепони (зімкнені губи, притиснутий до зубів язик тощо) виникають під час вимови приголосних звуків. Під час вимови голосних звуків такі перепони не виникають.

 

� Написали, чому вуха назвали контролерами.

 

Вправа 186

� Написали, чому голосні називають «ротовідкривачами», а приголосні — «ротозакривачами».

 

Вправа 187

Міркували якось звуки в слові,

Ті, яким наймення — Голосні,

Що вони найважливіші в мові,

Що вони озвучені одні.

 

Кожен склад утворюється ними.

Завжди ставлять наголос на них.

Недаремно ж звуться Голосними!

Інші звуки всі — при Голосних.

� Висловили згоду чи незгоду з позицією голосних звуків, ілюструючи відповідь прикладами.

 

� Розіграли діалог між дзвінкими і глухими приголосними звуками.

 

Вправа 188

� Різні приголосні звуки в парах слів: [г]алка — [б]алка; [к]алина — [м]алина; ста[н] — ста[н']; [с]он — [т]он; [г]олос — [к]олос; [м]и — [в]и; [р']іч — [н']іч; [д]им — [д']ім.

Розрізнити за смислом слова допомагають приголосні звуки.  

� Дібрали дві-три пари інших слів, які розрізнялися б лише одним голосним чи приголо­сним звуком: міст – піст, палка – галка, мир – мур.  

 

� Усі приголосні у виділених словах: [с т а н] — [с т а н']

� Частини мови: стан (що?, іменник) — стань (що зроби?, дієслово)

 

Вправа 189  Звук може розрізняти значення слова:

марка — арка, грізний — різний, край — рай, допис — опис;

казкар — казка, жарт — жар,, земляк — земля, табун — табу.

 

Вправа 190

Звуко-буквений розбір слова:

кава – 4 звуки

шелест – 6 звуків

конвалія – 9 звуків

лимон – 5 звуків

лаванда – 7 звуків

тиша – 4 звуки

дим – 3 звуки

щебет – 5 звуків

сунички – 7 звуків

� Слова можуть передавати аромат: кава, конвалія, лимон, лаванда, дим, сунички. Слова для передачі відчуття: шелест, тиша, щебет.

� Склали слово­сполучення з цими словами.

 

Вправа 191 Скоромовки

У сіренької горлички туркотливе горлечко.

Кричав Архип, Архип охрип, не треба Архипу кричати до хрипу.

 

Вправа 192

Недаремно ж кажуть — «море звуків». А море можна слу­хати безкінечно. Так само безкінечно, як і дивитися на вогонь, вдивлятися в нічне небо.

Але все це так само пов'язане зі звуками.

Тиші немає.

Ідеальної тиші!

Життя грає свою симфонію навіть під землею! Варто лише встромити лопату й перевернути пласт, аби впевнитись у цьому. Світ обплутаний звуками, мов судинами. Від них не сховатися, не втекти, навіть затуливши вуха.

Але ось що я зрозумів тоді: їх, ці звуки, можна записати, вдихнути в них ритм, вибудувати в певному порядку і наді­лити гармонією, розіклавши на партитури.

� Основна думка тексту:

� Пояснили, як ви розумієте зміст виділеного речення, наводячи приклади.

 

� Три слова, у яких різна кіль­кість букв і звуків.

 

ІІ. Описали свої відчуття, коли ви чуєте звук будильника, дзвін­ка на урок або з уроку. Ці звуки не можна назвати звуками мови.

 

Що нового ви дізналися сьогодні?

Які почуття викликала у вас тема уроку?

Чи на всі запитання ви одержали вичерпну відповідь?

Що було найважливішим на уроці?

Чому не треба відкладати важливе на потім?

 

Вправа 193

І) Ви чули колись, як закипає чайник? Авжеж, чули! Та чи слухали? Отак, щоб свідомо записувати звуки від зростаючо­го шепотіння й ш-ш-ш-шипіння, яке прискорено переходить у хрип-п-п-п-п, по тому булькання-й-белькотіння і аж до про­мовистого «клацццц» із повільним видиханням втомленої від натуги води.

� Склали подібний текст про свої враження від звуків природи (шуму струмка, співу пташок тощо).

 

ІІ) Щойно починає падати дощ, ми чуємо кап-кап. Коли розгулялася злива, то р-р-р. Свист можна пере­дати словом фіть-фіть, стрибок людини — ух, падіння важкого предмета — ба-бах.

ІІІ) Уявіть літній ранок з усіма його звуками й барвами. Запишіть усі звуки (а в дужках — розшифрування до них), якими повниться ця пора доби. Які звуки — голосні чи приголосні — переважають? Чому?

 

§ 26 Наголос в українській мові.

Пригадуємо:

Що таке наголос?

Які звуки називаємо наголошеними, які — ненаголоше- ними?

Чому завжди потрібно дотримуватися правил наго­ло шування?

Як вимовляємо ненаголошені голосні [е], [и]?

Як перевірити правильність написання ненаголошених голосних?

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Де можна знайти інформацію про правильне наголошу­вання слова?

Чи впливає наголос на вимову звуків?

Чому є різниця у вимові й написанні ненаголошених голосних?

 

Вправа 194 

� Уявили, що сталося б, якби в українській мові не було правил наголошування звуків.

 

Вправа 195

І. Позначили наголос у поданих словах: багаття, верба, видноколо, оберіг, олень, замок, земля, земле, кишеня, колесо, колія.

В українській мові наголос рухомий.

ІІ. Склали  речення зі словом «оберіг».

 

Розказали, що вам відомо про українські обереги.

 

Вправа 196

� Визначили наголос в англійських словах: purple, rainy, happy; decide, relax, receive, among, between.

 

Вправа 197

Речення об'єднує тема про наголос. Їх можна вважати текстом, бо речення поєднані за змістом і граматично, можна підібрати заголовок.

 

Вправа 198

Поставили наголо: Весняний — весно, земля — земле, символ — символічний, стрекотати — стрекіт.

Друге слово у парі є перевірним до першого за орфограмою про ненаголошені [е], [и].

Голосні під наголосом (наголошені) вимовляємо з більшою силою голосу.

 

Вправа 199

Навели власні приклади до орфограми «Написання ненаголошених голосних у коренях слів»:

 

Вправа 200

� Підкреслили слова, написання яких потрібно перевіряти за словником.

березовий, скрипаль, пиріг, ожеледиця, шелестить, чепурити, смерека, гриміти, зимовий, блищати, пектораль, кривавий, вимова, видавництво, голубка, пригоди, сердитий, легкий, козуля, природа, вітер, блискавиця, нести, дрижати, грудень, стерегти.

� Складіть словосполучення з будь-якими трьома словами.

 

Вправа 201

[виедноко́ло], [клеино́к], [клиено́к], [стеипови́к], [приеро́дний], [сиемволі́чний], [теирно́п'іл'с'кий]

� Подані у фонетич­ній транскрипції слова записали, розкривши дужки: видноколо, кленок, клинок, степовик, природний, символічний, тернопільський.

� Пояснили правила написання ненаголошених голосних.

 

� Склали речення з другим і третім словами.

 

� Різницю в їхньому значенні й написанні.

 

Вправа 202

� Записали антоніми парами, під­креслили ненаголошені голосні.

Наступний, літній, ранковий, поразка, спокій, доганяти, майбутній.

� Склали речення з трьома словами.

 

Вправа 203

� Написали, яку проблему порушено в тек­сті, чому автор закликає задуматися «про цей зелений світ»

 

� Написали, що може зробити кожен для збереження природи.

Чи буде синім вогником яріть

Петрів батіг?

І чи шипшина буде?

Задумайтесь про цей зелений світ.

І збережіть його нащадкам, люди!

� Обґрунтували орфограми.

 

� Дібрати синоніми до виділеного слова.

 

Вправа 204

Природа, у якій вам, молодим, доведеться жити, забруд­нюється, піддається руйнуванню, знищується. Чи багатьом із вас пощастило бачити прозору річкову воду, чистий пісок, насолоджуватися тишею без ревіння моторів, дихати чистим повітрям?

На сьогодні стан навколишнього середовища у світі нау­ковці оцінюють як незадовільний. Треба негайно діяти.

� Поясніть написання ненаголошених голосних.

 

� Написали, яку проблему порушено в тексті.

 

� Роз­казали, що робите для поліпшення ситуації.

 

Вправа 205

Щоб визначити е чи и писати в слові веселковий, необхідно змінити слово.

Щоб визначити, яку букву писати в слові дистанція, необхідно подивитися у словник.

� Склали подібне речення.

 

Що нового ви дізналися сьогодні?

Які почуття викликала у вас тема уроку?

Чи на всі запитання ви одержали вичерпну відповідь?

Що було найважливішим на уроці?

Що, на вашу думку, означає дбати про довкілля?

 

Вправа 206

І) Уставили пропущені букви.

Безпека життєдіяльності, цифрове середовище, достовір­ність джерел, правила для велосипедиста, фінансові ресурси родини, ощадливе використання, повторне перероблення вторинної сировини, правильне харчування.

� Пояснили написання.

 

� Склали речення з трьома-чотирма поданими словосполученнями.

 

ІІ) Виписали з орфоепічного словника п'ятнадцять нових для вас слів.

 

� Склали речення з трьома з них.

 

ІІІ) Написали есе «Як людина впливає на довкілля».