§ 27 Приголосні тверді й м'які, дзвінкі й глухі. Вимова приголосних у корені слова

Пригадуємо:

Приголосні називають твердими

Приголосні, які не бувають м'якими

Приголосні називають дзвінкими

Приголосні називають глухими

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Визначити дзвінкість чи м'якість приголосного можна   

Приголосні бувають м'якими або пом’якшеними

 

Вправа 207

� Написали, чи варто піклуватися про правильну вимову слів, якщо тебе й так розуміють.

 

Вправа 208

� Звернули увагу на вимову шиплячих в епіграфі «Помічаймо красу і милуймося нею».

� Написали, як розумієте значення вислову «радіти кожному дню та насоло­джуватися кожною миттю».

 

Вправа 209

Радуюсь росяним ранкам, руті, ромашці, рум'янку, раннім ранетам, ренклодам, рідним рукам, родоводу.

Скотився серпень стежкою, спочив, соромлячись сказати сонцю слово, стелився самовіддано, сливово серпанком світлим серед сти­глих слив.

� Визначили, який звук авторки викорис­товують для зображення картин природи:

1) [р];

2) [с].

� Розказали, які картини постають у вашій уяві, коли ви читаєте ці тексти.

 

� Висновок, чому звуки називають дзвінкими і глухими.

 

� Схарактеризували приголосні у виділених словах: радуюсь, раннім, ренклодам, серпень, стелився.

 

Вправа 210

Ще фокус — і чашка з чаєм.

Цап хоче фісташок.

Чи є фото цих пташок?

Сипучі продукти з мішка щезли.

� Ви­значили речення, що допоможе запам'ятати всі глухі приголосні української мови.

Цап хоче фісташок.

 

Вправа 211

� Слова використовуємо на уроках про природу.

� Доповнили перелік ще чотирма-п'ятьма словами, схаракте­ризували приголосні.

Галактика, система, планета, країна, материк, сузір'я, небо, зірка, пустеля, степ, рельєф, життя, тепло, вода.

ІІ.  Слова, що починаються із дзвінкого приголосного:

     Слова, що починаються з глухого приголосного:

 

Вправа 212

� Замінили початковий приголосний парним йому глухим або дзвінким: голод — холод, кава — ґава, мило, жити — шити.

� Замінили кінцевий приголосний парним йому глухим або дзвінким: газ — гас,  гриб — грип, короб — короп, проріз — проріс.

 

� Навели два-три подібні приклади:

 

Вправа 213

[син] — [син']; [стан] — [стан'], [раса] — [р'аса], [сад] — [с'ад']

� Записали слова, подані у транскрипції: синь — синь, стан — стань, раса — ряса, сад — сядь.

 

Вправа 214

Де сонце на ясному видноколі

Лоскоче красень-вітер у хмарках,

Тримають небо трепетно тополі

На кострубатих* стомлених гілках.

 

Бояться, бідні, навіть шелестіти,

Завмерли, загубивши часу біг,

З вершків щоб ненароком не впустити

Той неозорий світу оберіг.

� Вимова приголосних у виділених словах.

 

� Слова з пропущеними буквами записали відповідно до орфографічних правил:

 

Вправа 215

� Правила упо­дібнення приголосних в українській мові у словах: айсберг, пісня, вохкий, зсув, екзамен, різні, пісня, розжеврітися.

 

Вправа 216

Якби, полегшення, вогкий, екзамен, мигтить, дігтяр, екзо­тика, боротьба, нігтик, кігті, бігцем, Вишгород.

• слова з уподібненням приголосних, що можна перевірити за до­помогою зміни форми слова або добором спільнокореневих слів:

• слова, написання яких можна перевірити лише за орфографіч­ним словником:

 

Вправа 217

Вогко, просьба, Великдень, кігті, стерегти, зцідити, легко, лічба, змогти, аякже.

 

Чи на всі запитання ви одержали вичерпну відповідь на уроці?

Що було найважливішим під час вивчення теми?

Що, на вашу думку, означає «помічати красу»?

 

Вправа 218

І) Склали карту пам'яті «Приголосні тверді й м'які, дзвінкі й глухі».

ІІ) Чотири речення, усі слова в яких починалися б однаковими буквами.

ІІІ) Липню принад не бракує. Гаряче сонце і прохолодні роси. Терпкі вишні й солодка малина. Бурхливі грози й тихі вечо­ри. У липні минає маківка літа. І саме в липні починають бігти наввипередки з сонцем соняшники.

Написали продовження тексту.

Описали принади осені.

 

§ 28 Позначення м'якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Правила вживання м'якого знака

Пригадуємо:

Які букви позначають м'якість приголосних на письмі?

У яких випадках букви є, ю, я позначають один звук і м'якість попереднього приголосного, а в яких — два?

 

Шукаємо відповіді на запитання:

Які приголосні називають напівпом'якшеними? Чому?

Як перевірити, чи треба у слові ставити м'який знак?

Чому в слові більший пишемо м'який знак, а в слові менший — ні?

Після яких букв ніколи не пишемо м'якого знака?

Як треба працювати над помилками?

 

Вправа 219

� Спрогнозували, що могло б статися у місті, якби в ньому жили люди, що погано знають правила орфографії.

 

Вправа 220

� Вимова звуків, позначених однаковими буквами, може бути м’яка і тверда.

� Звук [і] пом’якшує вимову попередніх приголосних.

Багет — біг, папір — пір'я, веселка — вітер, мати — мідь, фартух — фізика.

 

Вправа 221

� Розподіл звуків української мови за твердістю / м'якістю.

 

Вправа 222

� Записали у транскрипції слова щастя, радість, зілля, юність, земля.

 

Вправа 223

Ялинка, свято, духмяний, заява, в'юн, юнак, любити, єднати, гравюра, поєднання, сьомий.

� Визначили кількість звуків і букв у словах:

Кількість букв і звуків не завжди збігається.

 

Вправа 224

М'ята, таблиця, колосся, поява, юшка, з'юрмитися, морк­вяний, під'юджувати, єпископ, кар'єра, бюро, буряк, цвях, нюанс.

• Слова, у яких букви я, ю, є позначають м'якість приголосних на письмі:

• Слова, у яких ці букви не позначають м'якість попереднього приголосного:

ІІ. 2-3 власні приклади слів, у яких різна кількість звуків і букв:

 

Вправа 225

Дібрали власні приклади для ілю­стрування наведених правила «Уживання м'якого знака».

 

Вправа 226

Вінницький, львівський, волинський, ірпінський, різьбяр, емульсія, маленький, економічний, харківський, няньчити, щільний, календар, сільський, учительський, лагідність, оболонський, вишенька.

� Склали речення з трьома словами.

 

Вправа 227

[мал'овничий], [мар'іупол'с'кий], [м'іл'йон], [л'од'аник], [утр'ох], [с'іл'с'кий], [т'м'аний].

� Записали слова, подані в транскрипції, відповідно до орфогра­фічних правил: мальовничий, маріупольський, мільйон, льодяник, утрьох, сільський, тьмяний. 

 

Вправа 228

На вулиці Новояблунській відкрили нову крамницю.

Запрошуємо на мальовничі озера Волинської області!

Навчимо грати на сопілці.

 

Вправа 229

1. Дівчинці, в оболонці, на вишеньці.

2. На сопілці, у спілці, на кульці, у люльці.

3. Голинь — голинський, Умань — уманський.

 

Вправа 230

Буквосполучення ьо пишемо після букви для позна­чення м'якості приголосного у середині складу: тьохка­ти, льон, Корольов.

Буквосполучення йо пишемо на початку слова або на початку складу перед о: йому, завойовник, майонез, його, курйоз, Соловйов, чийого.

ІІ Записали слова у транскрипції:

йому, завойовник, майонез, його, курйоз, тьохкати, льон, Соловйов, Корольов, чийого.

 

Вправа 231

� Пояснили, як розумієте вислів, який найбільше сподобався.

 

� Розказали, як намагаєтеся уникати помилок, долаєте перешкоди.

Той, хто робить помилки, — попереду того, хто не робить нічого. Помилки, якщо їх визнавати, обертаються з утрат на здобутки.

Що більше зусиль ви докладете, то більше можливостей перед вами відкриється.

Не помиляється той, хто нічого не робить. Не бійтеся помилятися — бійтеся повторити помилки.

 

Чи на всі запитання, поставлені на початку уроку, ви зна­йшли відповіді?

Які емоції виникли у вас під час уроку?

Які завдання виявилися легкими для вас?

Над чим треба ще попрацювати?

 

Вправа 232

І) Склали таблицю «Правила написання буквосполучень йо, ьо», дібравши по п'ять прикладів на кожне правило.

ІІ) Здійснили спостереження, уважно прочитавши вивіски, рекламні буклети, оголошення для пошуку і виправлення помилок.

ІІІ) Написали есе «Чи легко боротися з помилками?».