Вправа 8. Прочитайте уривок із наукового тексту. Виберіть із уривка слова, які ви вжили б, характеризуючи: змістовне, правильне й вишукане мовлення; недосконале мовлення (зі змістовими, граматичними, орфоепічними недоліками).
Особливості «говоріння», манеру ведення розмови передаємо українською мовою дуже різноманітно: говорити, розмовляти, казати, промовляти, балакати, висловлюватися, мовити, ректи, глаголити, бесідувати, бубоніти, бурмотати, щебетати, воркувати, жебоніти, лепетати, цвенькати, просторікувати, белькотіти, варнякати, патякати, верзти, подейкувати, тарахкотіти, гугнявити, мимрити...
Цей кількісно значний ряд слів — своєрідний вияв уваги українців до живого мовлення, а ще — свідчення потреби через слово схарактеризувати мовця, оцінити його поведінку й манеру мовлення, визначити особливості інтонування тощо. (За О. Сербенською).
Правильне й вишукане мовлення: говорити, розмовляти, промовляти, балакати, висловлюватися, щебетати, воркувати, жебоніти, лепетати, бубоніти, верзти, мимрити.
Недосконале мовлення: казати, мовити, ректи, глаголити, бесідувати, бубоніти, бурмотати, цвенькати, просторікувати, белькотіти, варнякати, патякати, подейкувати, тарахкотіти, гугнявити.
• Складіть усно два речення, уживаючи подані в тексті синоніми.
Тарас верзе казна що. Дві подруги стояли біля вікна та розмовляли про щось дуже цікаве. Воркувала зозуленька на високому дереві.
Зробіть висновок: яким роблять мовлення синоніми?
Синоніми роблять мову неповторювальною.