Сторінка 42.
Григорій Скребицький, Віра Чапліна «ХТО ЯК ДО ЗИМИ ГОТУЄТЬСЯ»
• Як змінили своє забарвлення дерева?
Листопадні зелені дерева стали жовто-червоними («Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті, осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють»).
• Чи змінилися квіти, трави?
Трава й квіти в'януть і сохнуть («трава й квіти в'януть, сохнуть, а насіння їхнє на землю осипається, щоб на той рік навесні прорости й знову зазеленіти, зацвісти»).
• Як звірі готуються до зими?
Звірі запасають їжу, утеплюють житло, міняють шерсть («маленькі звірятка запасають у своїх коморах їжу, лагодять і утеплюють свої житла та самі зодягаються в теплу зимову шубку»)
Сторінка 43.
Олександр Копиленко «КВІТИ І ПІСНІ».
• Чим ваблять до себе польові квіти?
Квітами («Вітерець їх колихає, вони хитають голівками і ваблять до себе»).
• Чому травень називають місяцем розквіту і щастя?
Цвітуть трави та буйно розростається зелень, птахи висиджують пташенят («Іду полем, а квітів безліч… Зелень свіжа й чиста … А самички затаїлись і тихо, вдоволено сидять на гніздах, висиджують малят»).
• Як кожна пташка славить травень?
По-своєму: кричить іволга, дере голос деркач («Кожна пташка славить травень, і кожна славить на свій голос…Жовта з чорними плямами іволга кричить, мов кішка… На ближніх луках одноманітно дере деркач… Узлісся, луки, болото аж гудуть від радісних пісень!»).
Сторінка 44.
Микола Леденців «СНІГУР».
• Кого називають пернатими вісниками зими?
Снігурів («Перші вісники зими прилетіли…красені снігурі»)
• 3 чим порівнюють снігурів?
З червоними яблуками («На деревах — рум'яні, червоні яблука пломеніють.
Звісно, ніякі це не яблука, а красені снігурі»)
• Чому пташку звуть снігуром?
Прилітають взимку («Коли знову завіє-закрутить хурделиця, красені-пташки прилетять туди, де їжі більше… Неначе сніг той птахи на крилятах своїх принесли. Нерозлучний снігур із снігом. Через те цю пташку і звуть снігуром»).
Сторінка 45.
Костянтин Ушинський «БДЖІЛКИ НА РОЗВІДЦІ».
• Що з'явилось у пожовклій торішній траві навесні?
Молоді стеблинки («У пожовклій торішній травичці з'явилися свіжі яскраво-зелені стеблинки»).
• А що — на місці бруньок?
Молоді листочки («Бруньки на деревах розгорталися і випускали молоденьке листячко»).
• Куди відправились бджілки?
За квітковим нектаром («Ми цілу зиму голодували»).
• Про що розмовляла яблунька з бджілками?
Про цвіт («Ви прилетіли занадто рано; мої квіти ще заховані в бруньках. Спитайте у вишні»).
• Хто пригостив бджілок?
Фіалка («Враз побачили під кущем маленьку темно-синю квіточку; це була фіалочка. Вона відкрила бджілкам свою чашечку, повну запашного солодкого соку. Наїлися, напилися бджілки і полетіли додому — радесенькі»).
Сторінка 46.
Українська народна казка «ЧОМУ ЗАЙЦІ СІРІ».
• 3 яким проханням звернулися зайці до володаря лісу?
Попросили іншу шерсть («Всесильний володарю! Усіх звірів ти оздобив різними гарними кольорами; одному тільки нашому родові дав ти простеньку сіру одіж. Дай нам іншу шерсть: білу, чорну або хоч рябу, щоб звірі з нас не сміялися»)
• Що трапилося із зайцями після зміни кольору їхніх кожушків?
Вони стали дуже помітними для ворогів («Та тільки де з'явилися — зараз побачили їх орли, яструби, лисиці, стрільці та почали за ними ганятися та їх убивати. Насилу вдалось їм утекти в гущавину»).
• Чому володар лісу був упевнений, що зайці знову прийдуть до нього?
Сіра шерсть маскувала зайців («Сіру одіж дав я вам на те, щоб ваші вороги не могли вас так скоро побачити і так скоро убивати»)
• Що залишилося на вічну пам'ятку про немудру забаганку зайців?
Появились кролики («на вічну пам'ятку вашої немудрої забаганки деякі з вашого роду зостануться в різнокольоровій одежі та житимуть коло людських хат як свійські зайці — кролики»).