ЛУПА — найпростіший збільшувальний прилад. За допомогою ручної та штативної лупи досліджують будову різних біологічних об'єктів, можна роздивитися форму клітин.
Правила роботи з лупою досить прості: лупу треба піднести на таку відстань до предмета, за якої його зображення стає чітким.
Будова ручної лупи: збільшувальне скло, яке для зручності користування вставлене в оправу з ручкою. Збільшує предмети в 2-20 разів.
Будова штативної лупи: окуляр (від лат. окулус - око) має в оправі два збільшувальних скла , він закріплений на підставці – штативі; до штатива прикріплено дзеркало та предметний столик з отвором, на який кладуть об'єкт дослідження, а за допомогою дзеркала встановлюють його найзручніше освітлення. Штативна лупа може збільшувати об'єкти дослідження в 10-25 разів.
Бінокулярні лупи використовують у медицині, ювелірній справі, для ремонту електроніки та годинників, рукоділлі.
Правила роботи з лупою досить прості: лупу треба піднести на таку відстань до предмета, за якої його зображення стає чітким.
Ще пояснення.
Лупа — це оптичний прилад для розглядання дрібних деталей, який складається з однієї або кількох лінз.
Лінза — це прозоре тіло, обмежене з одного або з двох боків сферичними або циліндричними поверхнями.
Першу лінзу для нагріву предметів створив Дж. Прістлі в 1801 році.
Лінзи за формою: опуклі і ввігнуті.
Лінзи за властивостями: збиральні та розсіювальні.