Вчений

Досягнення в науці

Микола Бенардос (1842-1905)

Творець дугового електрозварювання, конструктор автоматів електродного зварювання, електричного різання металів.

Іван Пулюй (1845-1918)

Проводив дослідження в галузі молеку­лярної фізики, Х-променів, «лампа Пулюя» (1881 р.) була прототипом рент­генівської трубки.

Провів фундаментальні дослідження щодо природи та властивостей рентгенівських променів. Щоправда, це відкриття раніше приписували не Івану Пулюю, а німецькому вченому Вільгельму Кондраду Рентгену, на честь якого їх і на­звали.

Микола Ки­бальчич (1853-1881)

Талановитий винахідник розробив проект літального апарата з ракетним двигуном для космічних польотів.

Володимир Вернадський (1863-1945)

Висунув ряд теоретичних положень з геохімії рідкісних і розсіяних елементів, пошуків радіоактивних мінералів.

Природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіо­геології, один із засновників і перший президент Академії наук України (з 1918 р.).

Дослідник колообігу хімічних елементів у природі та складу гірських порід.

Засновник учення про біосферу — «оболонку життя — область існування живої речовини», основні ідеї якого виклав у своїй найвідомішій пра­ці «Біосфера». Узяв участь у створенні вчення про но­осферу — етап взаємодії людства і природи, де головною причиною розвитку стають розум і культура.

Автор уявлень про біосферу як перетворену організмами оболонку Землі;

Народився в Росії, дитинство провів в Україні, вчився в гімназії у Харкові.

Софія Окуневська-Морачевська (1865-1926)

Науковиця-лікарка, докторка медицини; перша лікарка Галичини та Австро-Угорщини, яка почала використо­вувати променеву терапію в боротьбі з онко­логією. Працювала над створенням словника української медичної термінології.

Федір Андерс (1868-1926)

У 1911 р. інженер-конструктор створив перший дирижабль цивільного призначення «Київ» (м'якої конструкції), у 1924 р. розробив оригінальний проект дирижабля жорсткої конструкції зі змінюваним у польоті об'ємом.

Леонід Мандельштам (1879-1944)

Зай­мався питаннями оптики, радіофізики.

Рудницький Степан Львович (1877-1937)

Український географ, який заклав підґрунтя політичної географії України, проголо­шував ідею самостій­ності та незалежності України. організатор і директор Українсько­го науково-дослідного інституту географії і картографії.

Абрам Йоффе (1880-1960)

Фізик займався проблемами міцності, пластичності, електропровідності твердого тіла, знаний як «батько радянської фізики».

Іван Сікорський (1889-1972)

Спроектував і побудував кілька вертольотів, літаків-біпланів, 29 грудня 1911 р. па літаку власної конструкції С-6 він установив світовий рекорд швидкості - 111 км/год (з екіпажем), під його керівництвом побудовано перші у світі багатомо­торні літаки «Руський витязь», «Ілля Муромець»

Іван Обреїмов (1894-1981)

Працював у галузі фізики кристалів.

Українська геологиня Єлизавета Матвієнко (1895–1973)

Вела розвідку родовищ корисних копалин України та все життя вивчала гідро- й літологію.

Юрій Кондратюк (Олександр Гнатович Шаргей) (1897-1942)

Конструк­тор, учений-теоретик у своїй книжці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 р.) розробив основи між­планетних космічних польотів,  є автором теорії бага­тоступінчастих ракет, рецептів ракетного палива, політ «Аполлона-9» з астронавтами до Місяця і висадку на ньо­го здійснено за «трасою Кондратюка».

Олександр Смакула (1900 -1983)

Професор відкрив спосіб просвітлення оптики (1937 р.), що спричинило революцію в оптичній, фотографічній та кінематографічній технологіях

Лев Шубников (1901-1945)

Один з основопо­ложників фізики низьких температур, відкрив антиферомагнетизм (1935 р.)

Кирило Синельников (1901-1966)

Очолював дослідні роботи з керованих термоядерних реакцій.

Казимирчак-Полонська Олена Іванівна (1902-1992)

Українська науковиця, яка вивчала астроно­мію. Основні її роботи присвячені вивченню руху комет. Була членкинею Міжнарод­ного астрономічного союзу

Олександр Лейпунський (1903-1972)

Проблеми атомної та ядерної фізики, ядерної техніки, перша в країні штучна ядерна реакція.

Георгій Гамов (1904-1968)

Сформулював теорію Великого вибуху, що пояснює походження Всесвіту. Він також першим запропонував модель будови ДНК.

Антон Вальтер (1905-1965)

Дослідження у фізиці діелектриків і напівпровідників, атомного ядра, техніки високих напруг і вакууму, перша в країні штучна ядерна реакція в 1932 році.

Олег Антонов (1906-1984)

Авіаконструктор створив по­над 60 типів транспортних літаків і планерів.

Сергій Корольов (1907-1966)

Академік, вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, створив наукову школу космічних досліджень. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі (4 жов­тня 1957 р.), здійснено перший політ людини (Юрій Гагарін, 12 квітня 1961 р.)) в космос та вихід людини в космос (Олексій Леонов, 18 берез­ня 1965 р.), перший політ супутника до Місяця і фотографування його зворотного боку.

Георгій Латишев (1907-1973)

Дослідження в області ядерної фізики, перша в країні штучна ядерна реакція

Валентин Глушко (1908 -1989)

Під керівництвом академіка, видатного винахідника ракетно-космічної техніки створено двигуни, які було встановлено па ракетах-носіях «Восток», «Космос», «Протон».

Олександр Ахієзер (1911-2000), академік НАН Украї­ни

Фізик-теоретик, створив школу фізиків-теоретиків, ви­вчав проблеми теорії твердого тіла, ядерної фізики, дослідив поглинання звуку в твердих тілах та інші явища й процеси.

Михайло Янгель (1911-1971)

Учений-механік, конструктор працював у галу­зі створення ракетно-космічної техніки

Володи­мир Челомей (1914-1984)

Винахідник, видатний конструктор у галузі ракетної техніки створив новий тип реактивного двигуна; є автором ідеї розкриття крила ракети в повітрі, під його керівництвом було створено ракету-носій «Протон» для виведення в космос космічних кораблів «Союз», «Мир», «Прогрес», автома­тичні станції «Вега» для вивчення планети Венера, комети Галлея.

Борис Патон (1918)

Розробив теорію дугових автоматів, нових способів електрозварювання, заснував наукову школу в цій галузі

Григорій Шар­пак (1924 -2010)

Фізик-ядерник українського походження став першим лауреатом Нобелівської премії у галузі фізики.

Мороженко Ніна Миколаївна (1928-2009)

Докторка фізико-математичних наук вивчала астрономію, Присвятила все своє життя вивченню будови Сонця і про­цесів, які на ньому відбуваються.

Клим Чурюмов (1937-2016)

Разом з колегами відкрив 2 комети, які назвали їхніми іменами. Комета Чурюмова-Герасименко — перша, на яку вдалося у 2014 р. посадити космічний апарат (міжпланетний зонд «Розетта»).

Петро Зарицький (1957)

Знаний вітчизняний географ, який вивчав мінерали та багатство ко­рисних копалин України.

Ольга Заходжай

Астрофізикиня, яка відкрила у 2022 р. наймолодшу з відомих газову екзопланету (тобто ту, що знаходиться за межами Сонячної системи).