МАЛІ НЕБЕСНІ ТІЛА
Малі небесні тіла – комети, астероїди, метеороїди, бо їхні розміри можуть бути у кілька тисяч разів менші за розміри планет чи супутників.
КОМЕТА (давні греки називали «зорею з волоссям», у Київській Русі - «хвостата зоря») — дуже холодне невелике небесне тіло, що складаються з із замерзлих газів, льоду й твердого пилу. Вона обертається навколо Сонця по дуже витягнутій орбіті.
Будова комети: тверде ядро всередині тіла - крижана брила розміром від одного до десяти кілометрів (лід та заморожені гази із твердим пилом), і велетенський газовий світний хвіст (речовин ядра комети, які випаровуються з наближенням до Сонця).
Комета Галлея (її відкрив у XVII ст. англійський астроном Галлей) з'являється біля Землі приблизно через кожні 76 років, востаннє вона наблизилася до нашої планети в 1986 р, форма ядра нагадує яйце завдовжки 15 км та діаметром 10 км, комета обертається навколо своєї осі (повний оберт за 53 години), температура на поверхні -67 °С, а всередині -19 °С.
АСТЕРОЇД (в давнину їх називали планетоходами) – мала планета Сонячної системи, яка обертається навколо Сонця.
Пояс астероїдів – скупчення астероїдів в кільці між орбітами Марса і Юпітера.
МЕТЕРОЇДИ – малі тіла в Сонячній системі, розміри не перевищують 1 км. Біля планет вони затягуються їхньою силою тяжіння й падають.
Коли метеороїди затягує Земля, вони проходить через її повітряну оболонку, тому розрізняють:
• метеори — яскраве світло повністю згорілого небесного тіла від тертя об атмосферу;
• болід (велетенський метеор) — яскраве світло, що супроводжується гучним шумом, розсипанням іскор, запахом гару;
• метеорити — обгорілі кам’яні або залізні рештки, що падають на Землю (метеорит Гоба на території сучасної Намібії в Африці, Тунгуський метеорит на території Сибіру).
