ДАВНІ ДОСЛІДНИКИ ВСЕСВІТУ.
| Дослідник | Дослідження |
|
данський астроном Тіхо Браге (1546 – 1601)
|
спостерігав рух планет |
|
італійський природодослідник Галілео Галілей (1564 – 1642)
|
У 1609 році сконструював перший телескоп із трикратним збільшенням, а згодом — зі збільшенням у 32 рази. Зробив важливі астрономічні відкриття — гори і кратери на Місяці, плями на Сонці, рух Місяця навколо Землі, Молочний Шлях (Чумацький Шлях) як скупчення окремих зір. Вважається основоположником наукового методу вивчення природи. |
|
німецький астроном Йоганн Кеплер (1571 - 1630)
|
відкрив закони руху планет |
|
німецький астроном Фрідріх Бессель (1784 – 1846)
|
У 1838 році визначив відстань до однієї із зір у сузір'ї Лебідь |
|
російський астроном Василь Струве (1793 – 1864) |
Виміряв відстань до зорі Веги |
|
шотландський астроном Томас Гендерсон (1798 – 1844) |
на мисі Доброї Надії в Південній Африці виміряв відстань до найближчої до Сонця зорі - Альфи в сузір'ї Кентавра |
ПЕРШІ ПРИЛАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВСЕСВІТУ.
Гномон - це вертикально встановлена жердина, за допомогою якої в давнину визначали висоту Сонця над горизонтом, , а по ній орієнтуватися котра година. У ясний сонячний день жердина відкидає тінь, довжина якої від сходу Сонця до полудня (12 год) зменшується, а від полудня до заходу Сонця – збільшується.
За гномоном можна також визначити сторони горизонту в сонячну погоду: якщо стати обличчям у напрямку найкоротшої тіні гномона, тоді перед вами буде північ. Коли розвести руки в боки, тоді права рука покаже напрям на схід, ліва – на захід, позаду буде південь.
Квадрант – це старовинний астрономічний прилад для відмірювання висот небесних світил над рівнем горизонту.
Астролябія – це старовинний прилад для визначення часу і позиції перебування небесних тіл на небосхилі.
Телескоп (означає «далеко дивлюся») Галілея – це такий оптичний прилад, який наближував небесні тіла у 30 разів при спостереженні.