КРУГООБІГ ВОДИ, ЙОГО ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЗНАЧЕННЯ.
Вода на Землі наявна у трьох станах.
Випаровування – перехід води з рідкого стану в газоподібний.
Замерзання – перехід води з рідкого стану ві твердий.
Танення – перехід води з твердого стану в рідкий.
Конденсація – перехід води з газоподібного стану в рідкий.
КРУГООБІГ ВОДИ – постійний обмін вологою між водною поверхнею, атмосферою і земною поверхнею:
• від нагрівання вода з поверхні водойм, ґрунту, рослин безперервно випаровується;
• в атмосфері водяна пара конденсується та перетворюється на крапельки прісної води і виникають хмари;
• під дією вітру хмари переносяться на значні відстані;
• хмари випадають у вигляді дощу та інших опадів;
• вода стікає та надходить до Світового океану.
Основний рушій кругообігу води: сонячна енергія (під впливом енергії Сонця переходить з одного стану в інший і постійно переміщується по планеті) й сила тяжіння Землі (утримує атмосферу).
ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ (ФІЗИЧНІ ЯВИЩА) КРУГООБІГУ ВОДИ:
• випаровування води з поверхні суходолу, річок, озер, морів і океанів тощо з утворенням водяної пари;
• переміщення водяної пари на відстань;
• конденсація водяної пари та утворення крапель (з водяної пари у повітрі утворюються хмари, на охолодженій земній поверхні - роса);
• випадання опадів у вигляді дощу, граду, снігу тощо;
• просочування води в ґрунт, танення снігу, стікання води.
РОЗРІЗНЯЮТЬ малий (океан — атмосфера — океан) і великий (океан — атмосфера — суходіл — океан) кругообіг води.
ЗНАЧЕННЯ КРУГООБІГУ ВОДИ:
• волога переноситься на великі відстані та постачається у всі куточки планети;
• зволожується ґрунт;
• змінюється мінеральний склад водойм;
• вивітрюються й утворюються гірські породи та мінерали.
ДОСЛІД.
Моделювання кругообігу води в природі.
Знадобиться пластиковий пакет і вода.
Візьміть пластиковий пакет, залийте в нього одну-дві склянки води і приклейте клейкою стрічкою на вікно із сонячного боку. На другий день на стінках пакета можна побачити краплинки води. Струсіть пакет — краплинки зберуться в потічки і стечуть униз, як дощ.
Отже, модель підтверджує гіпотезу про те, що дощ — це вода, яка випарувалася з водойм під час освітлення та нагріву їх сонцем.