Інші завдання дивись тут...

ОРГАНІЗМ, ОЗНАКИ ОРГАНІЗМУ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ.

Біосфера — оболонка, де поширене життя (охоплює частину атмосфери заввишки близько 20 км від поверхні Землі, частину літосфери — твердої оболонки – завглибшки 5 км та всю гідросферу — водну оболонку Землі).

ОРГАНІЗМИ — тіла живої природи, які складаються з клітин (рослини, тварини, гриби, бактерії). 

Основні групи організмів (царства): рослини, тварини, гриби, бактерії.

Ознаки живих організмів — це те, що відрізняє їх від неживої природи:

• мають клітинну будову;

• властивий обмін речовин та енергії (живлення, дихання, виділення), ріст, розвиток, рух, розмноження, спадковість, мінливість, подразливість, регенерація (самовідновлення), саморегуляція, адаптація (здатність пристосовуватися до навколишнього середовища).

Властивості організмів — обмін речовин та енергії (живлення, дихання, виділення), ріст, розвиток, рух, подразливість, розмноження, саморегуляція та адаптація до змін навколишнього середовища.

Живі організми мають певні властивості:

• клітинну будову (складаються із клітин);

• до їхнього складу входять органічні речовини;

• властивий обмін речовин і перетворення енергії — живлення, дихання, виділення;

• вони ростуть (збільшується ріст, маса);

• розвиваються (з маленьких перетворюються на дорослих);

• розмножуються (народжують собі подібне потомство);

• вони змінюються (індивідуальні і різноманітні);

• здатні до руху;

• чутливі, відповідають певною дією на подразник;

• пристосовуються до умов існування.

КЛІТИННА БУДОВА — одна з головних характеристик живих істот.

Клітини - найменші частинки, з яких побудовані організми (їх можна розглянути під мікроскопом).

Основними частинами клітин є клітинна мембрана (захищає клітину від зовнішніх впливів) , ядро (керує процесами життєдіяльності та зберігає спадкову інформацію), цитоплазма (відбуваються хімічні реакції).

У 1665 році англійський дослідник Роберт Гук відкрив клітинну будову організмів (дослідник під мікроскопом побачив численні комірки, подібні до бджолиних стільників, на тонкому зрізі кори коркового дерева).

За кількістю клітин організми поділяються:

• на одноклітинні (хлорела, хламідомонада, інфузорія-туфелька, амеба, мукор, бактерії);

• багатоклітинні (птахи, звірі, гриби, квіткові рослини, дерева, риби, трави).

ОБМІН РЕЧОВИН І ЕНЕРГІЇ — це  сукупність процесів надходження до організму речовин і енергії із зовнішнього середовища, їх перетворення в організмі та виведення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності.

Складові частини обміну речовин: живлення, дихання, виділення. Завдяки процесам живлення, дихання та виділення в усіх живих організмів відбувається обмін речовин та енергії.

Значення обміну речовин і енергії: забезпечує організм хімічними сполуками для побудови власного тіла та енергією для роботи організму. 

ЖИВЛЕННЯ — процес поглинання і засвоєння організмом речовин їжі, необхідних для підтримки його життєдіяльності, та їх засвоєння (усе спожите організмом перетворюється на ті речовини, а яких він будує своє тіло).  

Живлення — надходження поживних речовин із компонентами їжі, перетравлення і засвоєння організмом.

Для життєдіяльності необхідні такі речовини, як вода, солі, білки, жири, вуглеводи та вітаміни, багато з них надходять в організм із зовнішнього середовища.

Типи живлення: 

• автотрофне (від грец. аутос - сам і трофе - живлення) — самостійне утворення поживних органічних речовин з неорганічних. 

• гетеротрофне (від грец. гетерос - інший і трофе) для свого живлення використання готових органічних речовин. 

За типом живлення організми поділяють на:

• автотрофи — організми, які самостійно виробляють органічні поживні речовини.

• гетеротрофи — організми, які живляться готовими органічними речовинами;

За способом отримання поживних речовин розрізняють:

• сапротрофи (від грец. сапрос - гнилий і трофе) — споживання органічних решток;

• паразити (від грец. паразитос - нахлібник) — споживання органічних речовини живих організмів.

Значення живлення: у організм з їжею надходять поживні речовини, де вони розщеплюються на простіші білки, жири, вуглеводи для побудови власного тіла, виділяється енергія, організм росте, рухається.

ДИХАННЯ — це процес, під час якого під дією кисню розщеплюються органічні речовини й виділяється енергія на ріст, розвиток, розмноження, утворення білків, жирів і вуглеводів тощо (відбувається на рівні організму і кожної окремої клітини). 

Дихання — надходження кисню в організм, його доставка до всіх клітин і використання в хімічних реакціях задля отримання енергії.

Значення дихання для організмів: вивільненні енергії, яка міститься в органічних речовинах.

Роль кисню: потрібен для розщеплення органічних сполук. 

ВИДІЛЕННЯ — це виділення з організму непотрібних або шкідливих речовин, які утворилися чи поступили в процесі обміну.

Виділення — виведення з організму кінцевих продуктів обміну речовин, наприклад, вуглекислого газу та неперетравлених решток, сечової кислоти, води, солей.

Непотрібні речовини (вуглекислий газ, неперетравлені рештки їжі) виводяться з організму в зовнішнє середовище.

РУХ — переміщення у просторі і часі.

Види рухів у живій природі: активний, цілеспрямований, пасивний, випадковий.

• При активному русі беруть участь органели руху та органи руху для переміщення клітин чи організмів у просторі (біг коня, рух амеби).

Способи активного переміщення тварин за допомогою цих органів руху дуже різноманітні: плавання, літання, біг, ходіння, ковзання, реактивний рух, крокування, стрибання, повзання та ін.

• При цілеспрямованому русі об’єкт витрачає внутрішню енергію і скеровує його на досягнення певної мети (виткий пагін тягнеться до опори).

• Пасивний рух у малорухливих або дрібних істот, у багатоклітинних тварин використовується переважно для поширення яєць, личинок.

• Випадковий рух пов'язаний з певними умовами, наприклад, падіння.

РІСТ — це кількісні зміни в організмі, завдяки яким збільшуються його розміри, поверхня, об'єм, маса тіла. 

Одні організми (рослини, риби) можуть рости необмежено впродовж життя, інші (людина, тварина, бактерія) обмежений проміжок часу.

Переважно ріст пов’язаний зі збільшенням кількості клітин унаслідок їх розмноження.

РЕГЕНЕРАЦІЯ (САМОВІДНОВЛЕННЯ) — розмноження клітин для відновлення тканин та органів.

Клітини розмножуються шляхом поділу на дві нові клітини, унаслідок поділу клітин їхня кількість збільшується, відбувається відновлення ушкоджених ділянок.

Наприклад, загоюються рани, у ящірки відростає хвіст.

РОЗВИТОК — це якісні зміни в будові організму та його частин в процесі перетворення на дорослу особину.

Розвиток — зміни в організмі, пов’язані з появою нових властивостей чи функцій або їхньою втратою.

Наприклад, після того, як квіткова рослина виросте й досягне зрілості, у неї  появиться нова властивість: цвісти та утворювати плоди з насінням.

Типи розвитку: 

• індивідуальний – розвиток окремого організму від моменту зародження і до його смерті);

• історичний, або еволюція (від лат. еволюціо - розгортаю) – незворотна історія розвитку організму в процесі розвитку органічного світу взагалі, що відбувається внаслідок послідовних змін у живих організмах під дією чинників середовища (негативні зміни звичайно призводять до загибелі організмів, а позитивні - закріплюються в наступних поколіннях). 

РОЗМНОЖЕННЯ — здатність організмів утворювати нові організми (народження) або відтворювати собі подібних. 

Забезпечується генетичною (від грец. генетикос – той, що має відношення до народження, походження) передачею інформації про ознаки організму. 

Основні типи розмноження:

• нестатеве здійснюється спорами (від грец. спора - сім'я, насіння), зооспорами (від грец. зоон - тварина і спора) або частинами тіла (вегетативне);

• статеве, які здійснюються спеціалізованими статевими клітинами – гаметами (від грец. гаметес - чоловік і гамете – дружина, які зливаються у клітину-зиготу, завдяки поділам якої утворюється новий організм).

Біологічне значення розмноження: продовження життя з покоління в покоління на планеті, тобто неперервність життя на планеті.

Способи розмноження квіткових рослин: вегетативне (коренями, бульбами, вусами, пагонами, цибулинами, живцями, відсадками) та статеве (насіння).

ПОДРАЗЛИВІСТЬ — здатність живого організму реагувати на подразники, зміни умов навколишнього середовища (їжак згортається клубочком, якщо до нього доторкнутися, заєць тікає, побачивши наближення хижака, за яскравого світла ми примружуємо очі або прикриваємо їх долонею тощо).

Подразливість — здатність організму реагувати на стимули (подразники). 

СПАДКОВІСТЬ — це властивість живих організмів передавати свої ознаки та особливості процесів життєдіяльності нащадкам.

У клітинах усіх живих організмів міститься спадкова інформація, яка

передається від попередників до нащадків.

МІНЛИВІСТЬ — це властивість живих організмів існувати в різних формах і варіаціях, бути різними.

Спадкова інформація поєднується щоразу по-різному (може дещо

змінюватися), також розвиток ознак залежить від умов середовища існування, тому новий організм виявляється унікальним і відрізняється від інших.

АДАПТАЦІЯ — це здатність пристосовуватися до умов існування.

В процесі еволюції живі організми виробляють пристосування до життя в певному середовищі.

ПОДРАЗЛИВІСТЬ – здатність живого організму реагувати на зміни умов навколишнього середовища (їжак згортається клубочком, якщо до нього доторкнутися, заєць тікає, побачивши наближення хижака, за яскравого світла ми примружуємо очі або прикриваємо їх долонею тощо).

ДИХАННЯ - це процес, під час якого під дією кисню розщеплюються органічні речовини й виділяється енергія на ріст, розвиток, розмноження, утворення білків, жирів і вуглеводів тощо (відбувається на рівні організму і кожної окремої клітини). 

Значення дихання для організмів: вивільненні енергії, яка міститься в органічних речовинах.

Роль кисню: потрібен для розщеплення органічних сполук. 

ВИДІЛЕННЯ — це виділення з організму непотрібних або шкідливих речовин, які утворилися чи поступили в процесі обміну.

 Інші завдання дивись тут...