ОРГАНІЗМ, ОЗНАКИ ОРГАНІЗМУ, ЙОГО ВЛАСТИВОСТІ.
Біосфера – оболонка, де поширене життя (охоплює частину атмосфери заввишки близько 20 км від поверхні Землі, частину літосфери — твердої оболонки – завглибшки 5 км та всю гідросферу — водну оболонку Землі).
Віруси - організми, які не мають клітинної будови, можуть існувати тільки всередині клітин інших організмів, а за їхніми межами гинуть, дуже небезпечні, бо спричинюють багато хвороб рослин, тварин і людини. Вчені виділяють віруси в окрему групу тіл природи.
Основні групи організмів (царства): рослини, тварини, гриби, бактерії.
ОРГАНІЗМИ – тіла живої природи, які складаються з клітин (рослини, тварини, гриби, бактерії).
Клітини - найменші частинки, з яких побудовані організми (їх можна розглянути під мікроскопом).
Основними частинами клітин є клітинна мембрана (захищає клітину від зовнішніх впливів) , ядро (керує процесами життєдіяльності та зберігає спадкову інформацію), цитоплазма (відбуваються хімічні реакції).
У 1665 році англійський дослідник Роберт Гук відкрив клітинну будову організмів (дослідник під мікроскопом побачив численні комірки, подібні до бджолиних стільників, на тонкому зрізі кори коркового дерева).
За кількістю клітин організми поділяються:
• на одноклітинні (хлорела, хламідомонада, інфузорія-туфелька, амеба, мукор, бактерії);
• багатоклітинні (птахи, звірі, гриби, квіткові рослини, дерева, риби, трави).
ОЗНАКИ ОРГАНІЗМІВ (відрізняються від неживої природи):
• мають клітинну будову;
• властивий ріст, розвиток, живлення, дихання, розмноження, подразливість, обмін речовин.
ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ - обмін речовин та енергії (живлення, дихання, виділення), ріст, розвиток, рух, подразливість, розмноження, саморегуляція та адаптація до змін навколишнього середовища.
РІСТ - це кількісні зміни в організмі, завдяки яким збільшуються його розміри, поверхня, об'єм, маса тіла.
Одні організми (рослини, риби) можуть рости необмежено впродовж життя, інші (людина, тварина, бактерія) обмежений проміжок часу.
РОЗВИТОК – це якісні зміни в будові організму та його частин в процесі перетворення на дорослу особину.
Типи розвитку:
• індивідуальний – розвиток окремого організму від моменту зародження і до його смерті);
• історичний, або еволюція (від лат. еволюціо - розгортаю) – незворотна історія розвитку організму в процесі розвитку органічного світу взагалі, що відбувається внаслідок послідовних змін у живих організмах під дією чинників середовища (негативні зміни звичайно призводять до загибелі організмів, а позитивні - закріплюються в наступних поколіннях).
РОЗМНОЖЕННЯ - здатність організмів відтворювати собі подібних. Забезпечується генетичною (від грец. генетикос - той, що має відношення до народження, походження) передачею інформації про ознаки організму.
Основні типи розмноження:
• нестатеве здійснюється спорами (від грец. спора - сім'я, насіння), зооспорами (від грец. зоон - тварина і спора) або частинами тіла;
• статеве, які здійснюються спеціалізованими статевими клітинами - гаметами (від грец. гаметес - чоловік і гамете - дружина).
Біологічне значення розмноження: продовження життя з покоління в покоління на планеті, тобто неперервність життя на планеті.
Способи розмноження квіткових рослин: вегетативне (коренями, бульбами, вусами, пагонами, цибулинами, живцями, відсадками) та статеве (насіння).
ПОДРАЗЛИВІСТЬ – здатність живого організму реагувати на зміни умов навколишнього середовища (їжак згортається клубочком, якщо до нього доторкнутися, заєць тікає, побачивши наближення хижака, за яскравого світла ми примружуємо очі або прикриваємо їх долонею тощо).
Обмін речовин - це сукупність процесів надходження до організму речовин і енергії із зовнішнього середовища, їх перетворення в організмі та виведення з організму кінцевих продуктів життєдіяльності.
Складові частини обміну речовин: живлення, дихання, виділення.
ЖИВЛЕННЯ – процес поглинання і засвоєння організмом речовин їжі, необхідних для підтримки його життєдіяльності, та їх засвоєння (усе спожите організмом перетворюється на ті речовини, а яких він будує своє тіло).
Необхідні для життя речовини надходять в організм із зовнішнього середовища. Непотрібні речовини (вуглекислий газ, неперетравлені рештки їжі) виводяться з організму в зовнішнє середовище.
Типи живлення:
• автотрофне (від грец. аутос - сам і трофе - живлення) – самостійне утворення поживних органічних речовин з неорганічних.
• гетеротрофне (від грец. гетерос - інший і трофе) для свого живлення використання готових органічних речовин.
За типом живлення організми поділяють на:
• автотрофи – організми, які самостійно виробляють органічні поживні речовини.
• гетеротрофи - організми, які живляться готовими органічними речовинами;
За способом отримання поживних речовин розрізняють:
• сапротрофи (від грец. сапрос - гнилий і трофе) – споживання органічних решток;
• паразити (від грец. паразитос - нахлібник) – споживання органічних речовини живих організмів.
Значення живлення - в організм з їжею надходять поживні речовини, де вони розщеплюються на простіші білки, жири, вуглеводи для побудови власного тіла, виділяється енергія, організм росте, рухається.
ДИХАННЯ - це процес, під час якого під дією кисню розщеплюються органічні речовини й виділяється енергія на ріст, розвиток, розмноження, утворення білків, жирів і вуглеводів тощо (відбувається на рівні організму і кожної окремої клітини).
Значення дихання для організмів: вивільненні енергії, яка міститься в органічних речовинах.
Роль кисню: потрібен для розщеплення органічних сполук.
ВИДІЛЕННЯ — це виділення з організму непотрібних або шкідливих речовин, які утворилися чи поступили в процесі обміну.
Рослини і тварини - живі організми:
• мають клітинну будову;
• вони ростуть (збільшується ріст, маса);
• розвиваються (з маленьких перетворюються на дорослих);
• живляться (для цього одні полюють, інші пасуться, рослини коренем вбирають розчини мінеральних речовин);
• дихають (вдихають кисень);
• розмножуються (народжують собі подібне потомство);
• непотрібні речовини виділяють у навколишнє середовище (вуглекислий газ, неперетравлені рештки);
• їм властивий обмін речовин і перетворення енергії;
• вони змінюються;
• до їхнього складу входять органічні речовини;
• здатні до руху;
• чутливі, відповідають певною дією на подразник, пристосовуються до умов існування.