СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ – це все, що оточує організм (умови, в яких живуть організми).
НАЗЕМНО-ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ найрізноманітніше за своїми умовами (освітленість, температура, зволоженість, наявність повітря), тому завдяки сприятливим умовам світ його мешканців різноманітний.
Комахи і птахи певний час використовують повітряні течії для переміщення, а потім шукають опору наземній поверхні.
РОЛЬ ЧИННИКІВ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ:
| Чинник | Вплив |
| світло | відчувається при зміні дня та ночі |
| температура | зміна температури зі зміною дня і ночі, порами року |
| вологість | розрізняють посушливі райони та добре зволожені |
| газовий склад повітря | забруднюється шкідливими викидами |
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ наземно-повітряного середовища:
• достатньо світла і повітря;
• значні зміни температури упродовж доби і протягом року (відчутними є добові і сезонні коливання температури);
• водозабезпеченість залежить від опадів;
• тварини для орієнтації у просторі добре використовують органи зору, слуху, нюху;
• тварини бігають за допомогою кінцівок (олень, кінь, собака, вовк), стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок (жаба, кенгуру, зелений коник, заєць, тушканчик), повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла (вуж, гадюка, змія).
• до польоту здатні птахи, комахи, білки-летяги, кажани.
Способи руху тварин наземно-повітряного середовища.
| Способи руху | Приклади тварин | Пристосування |
|
Біг
|
Лисиця, вовк, кінь, олень, собака, кіт | Бігають за допомогою кінцівок |
|
Стрибки
|
Кенгуру, тушканчик, коник, жаби, заєць | Стрибають за допомогою сильних і довших задніх кінцівок |
|
Політ
|
Птахи, кажани, комахи, білки-летяги | Літають за допомогою крил, крилоподібних кінцівок |
|
Повзання
|
Вуж, гадюка, змія | Повзають за рахунок хвилеподібних вигинів тіла |
Основні особливості наземно-повітряного середовища: достатньо світла і повітря, дуже різноманітні зволоженість і температура повітря.
ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:
• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;
• добре орієнтування за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху;
• спілкування за допомогою звуків;
• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);
• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);
• активне переміщення різними способами наземних тварин в пошуках їжі;
• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;
• дихання киснем атмосфери;
• зимова сплячка, заціпеніння тварин;
• складніша поведінка;
• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;
• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);
• потовиділення для охолодження;
• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;
• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).
ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:
• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);
• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);
• дихання киснем атмосфери;
• рослинність лісу формує яруси;
• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);
• ввечері деякі рослини закривають квітки;
• випаровування води з листків для охолодження;
• раннє цвітіння лісових трав;
• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.
Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:
• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);
• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);
• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);
• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).