Тема: розповідь про походження куща калини.

Головна думка: «Кущ ка­лини не лише тішить усіх красою, він здо­ров'я повертає. Ось яка наша калинонька!».

Мета: розповісти про легендарне походження назви рослинного символу – калини.

Рід літератури: епос.

Жанр: народна легенда.

Будова твору

План

1. Жили у селі Клим і Лина.

2. Красуня донечка.

3. Дивовижний білий кущ у лісі.

4. Люди радіють щастю.

5. Кущ калина і донечка Килина.

6. На щастя, на долю, на добро.

Казкове та реальне у легенді

КАЛИНОНЬКА

     Колись дуже давно жили в одному селі хлопець Клим і дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного та й одружилися. Жили дружно, весело. Разом вранці сонечко зустрічали, а ввечері милу­валися його заходом.

     Незабаром у них народилася донечка. Така красуня! За народ­ним звичаєм та на згадку про народження доньки вирішили батьки посадити деревце.

     Пішов чоловік на пошуки до лісу. Бродив, бродив — нічого знайти не може. Аж раптом побачив дивовижний кущ, вкритий пишним білим цвітом. Клим обережно викопав кущик з рідною землею та й посадив біля двору.

     Росте дівчинка, гарнішає. А кущик і собі росте, зеленіє. Навесні вкривається білим цвітом, восени — тішить усіх червоними ягідками. Хто не йде мимо двору, кущиком милується, ніби щастю Клима і Лини радіє.

      Відтоді почали люди також садити зелені кущики біля двору, щоб щастя в домі оселилося. Безіменний кущ назвали калиною, а донечці Клима і Лини дали ім'я Килинка.

      Розквітло село калиною та красою дівочою. Народиться синочок — тато дуба саджає, а народиться донечка — калинонь­ку. На щастя, на долю, на добро. Кущ ка­лини не лише тішить усіх красою, він здо­ров'я повертає. Ось яка наша калинонька!