• Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі Дрогобицького повіту на Галичині, що неподалік від Львова, у  сім'ї відомого на все село коваля.

• Батькова кузня була першою життєвою школою для малого хлопчика, адже від батька Івась почув перші казки, притчі, бувальщини. А від матері хлопчик перейняв любов до народної пісні.

• У дитинстві його кликали Мироном, він був «малим Мироном» приблизно до навчання в початковій школі. Здавна існував звичай називати дитину іншим, «домаш­нім» іменем, щоб захистити її від нечистої сили. Згодом воно стало улюбленим псевдонімом Івана Франка, яке існувало в різних варіантах: Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Myron тощо.

• Спочатку хлопчик навчався в початковій школі сусід­нього села. Він був дуже здібним: за два роки натре­нувався читати українською, німецькою та польською мовами (розповідають, що українською навчився читати за десять днів!).

• Згодом Іван учився в школі в Дрогобичі, пізніше — у гімназії в цьому ж місті. Викладали в гімназії польською мовою. Юнак за підсумками навчального року став най­кращим учнем. На закінчення навчання в Дрогобицькій гімназії 1875 року в бібліотеці Івана було понад 600 книжок (у Дрогобичі на той час не було жодної бібліотеки й лише деякі з викладачів мали власні невеличкі книгозбірні).

• Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, він почав збирати народні пісні, казки, легенди й писати влас­ні твори.

• Мав унікальну пам'ять, на­приклад, знав напам'ять усього «Кобзаря» Тараса Шевченка, домашню роботу з польської мови робив у віршах, пере­кладав із давньогрецької твори Гомера та Софокла. Пам'ять у мене була така, що лекцію з історії, котру вчитель цілу годину говорив, я міг опісля продиктувати майже слово в слово!

• Учився так, що знань вистачало, щоб підзаробляти грошей, навчаючи інших (отримував платню за приватні уроки). Став фінансово незалежним від батьків. На за­роблені гроші купував книжки й ще більше вчився. 

• Закінчив два університети — Львівський і Чернівець­кий. Здобув почесне звання доктора філософії в ще двох університетах — Харківському й Віденському (в Австрії).

• Мав ідеальний слух і прекрасний голос. Розповідають, що видатний композитор Микола Лисенко записував музику зі співів Івана Франка. У записах Франка налічувалося біля 800 пісень, почутих від матері та інших людей.

• Активного громадсько-політичного діяча заарештовували 3 рази (1977 року, 1880 року, 1889 року). 

• Іван Франко знав 14 іноземних мов, був високоосвіченою особою. 

• Ольга Хоружинська, з котрою письменник взяв шлюб 1886 року, народила йому 4 дітей, саме для них Франко написав збірку «Коли ще звірі говорили». А ще для дітей Франко написав казки «Лис Микита», оповідання «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука» та інші.

• За своє життя Великий Каменяр написав майже 6000 творів. Писав вірші, прозу, п'єси, наукові статті з різних галузей — літературознавства, історії, економіки, мистецтвознавства… Після себе залишив 100 томів власних творів різними мовами.

• Його твори перекладено 60 мовами народів світу.

• 50 держав світу надіслали телеграми співчуття з приводу його смерті 28 травня 1916 року у місті Львові.

• На честь Великого Каменяра названі вулиці, встановлено пам’ятники, його ім'я носить Львівський державний університет імені Івана Франка, місто Івано-Франківськ, Київський театр імені Івана Франка.

Чому народ назвав Івана Франка Каменярем