Загрузка...

БЕЗ ЧОГО НЕ МОЖНА ЖИТИ (Євген Перм'як).

Задумався якось старий ведмідь про життя. Задумався та й запитав ведмедицю:

— Скажи мені, на чому життя тримається?

А ведмедиця наїлася свіжої лісової малини, лежить собі в кущах, на сонечку гріється і вухом не веде. Дрімає.

Тоді ведмідь голосніше ревнув:

— Не прикидайся глухою! Відповідай, на чому життя тримається.

Позіхнула ведмедиця, перевернулася на другий бік і пробурмотіла крізь

сон:

— На їжі життя тримається...

Почула це лисиця та й каже:

— Щира правда. Життя на їжі тримається, на харчах — курятинці, тетерев'ятинці, зайчатинці... Хто що полюбляє, те і їсть. Заєць кору гризе. Білка шишки лущить...

— Ха! — перебив лисицю вовк, що пробігав мимо. — Не тільки на їжі життя тримається. Спробуй-но прожити без лігва...

— Чи без нори! — додав кріт.

І дятел ствердив:

— Без житла й сита тварина гине.

Прояснилося в голові у ведмедя. Зрозумів він, шо без їжі та без житла погано будь-якому звіру, однак вирішив людей попитати.

Був у нього знайомий селянин.

Розповів ведмідь селянинові все, шо йому звірі сказали, й запитав:

— Чи так це?

— Так, — відповів селянин. — Тільки людині цього замало,

— А що їй ще потрібно? — питає клишоногий.

А селянин на те:

— Ти сам, Потаповичу, зметикуй.

Каже і на кожух показує.

Зрозумів ведмідь та й сам собі відказав:

— У мене кожух готовий. На мені росте. А в тебе такого немає.

— Ото ж бо воно, — надоумлює селянин ведмедя. — Тільки й кожуха мало людині. Сорочка, сіряк та інший одяг теж потрібні. А босій як людині жити? Хоча б личакй треба сплести.

Допізна думали-гадали селянин з ведмедем про це та про багато чого іншого.

У ведмедя навіть голова пухнути почала,

— Годі! — ревнув він. — Не потрібна мені в лісі ця грамота. Я й без неї проживу.

— Так-так, — погодився селянин, — ти проживеш без неї. Тобі, звірові, навіщо багато знати, а людям треба. Бо життя не тільки на їжі, житлі та одязі тримається — воно й ученням міцне. 

 

Личаки — плетене з лика селянське взуття, яке носили з онучами, прив'язуючи до ноги мотузками.

Клишоногий — який, ідучи, повертає передню частину стопи до середини.

Сіряк — давній довгополий верхній одяг з грубого сукна, здебільшого сірого кольору.

 

Загрузка...