Загрузка...

НЕСЛУХНЯНИЙ ГАРБУЗИК (Василь Чухліб).

  Ох і неслухнянець же він! Ополудні, коли вся родина дрімає, він починає качатися з боку на бік, шарудіти. Врешті висовується з-під захистку і не мигаючи дивиться в небо.

— Що ти там побачив? Сонце ж голівку тобі напече, — бубонить мама.

— Не напече, — відказує малюк. — А подивіться-но, яке воно красиве! Немов величезний золотий Гарбуз!

— Отаке придумав! Капелюшок надінь, — просить мама... 

Прокинулись Гарбузи, а від Гарбузика тільки місце тепленьке.

— Де це наш неслухнянець? Чи не викинув знову якого коника? — стурбувався тато Гарбуз.

— Може, він з Огірочком грається... — мовила Гарбузиха. Але ні Огірочок, ні Динька Гарбузика не бачили. Гарбузиха пошелестіла городом, аж тут Огірочок услід:

— А он він! Ондечки! Угору подивіться!

Глянули — і за свої гарбузячі голови схопилися. Гарбузик виліз на повітку, гойдається...

— Ой, упаде, ой, лишенько! — сплеснула долоньками Гарбузиха.

— Ось я йому!.. Нехай тільки додому прийде! — насупився Гарбуз.

— Чого ви бідкаєтесь? Погойдається та й на землю спуститься. А що ж йому — під вашими боками цілі дні вилежуватись? — заспокоював їх чубатий Соняшник.

   Але ж Гарбузика треба було рятувати. А як? Може б, клопітлива Бджола допомогла. Вона колись пилок з гарбузових квітів брала.

— Хоч Гарбузик і малий, але сама я не порятую його, — продзижчала Бджола.

  І майнула до пасіки. За якусь мить сила-силенна золотавих вертольотиків  закружляла над повіткою. Ледве зняли вони Гарбузика, натужно ревучи, пронесли над городом і опустили поряд із схвильованими Гарбузами.

  Гарбузиха так зраділа, що й не нападалася на неслухнянця, гладила його по голові. Тато Гарбуз тільки покахикував:

— А якби впав?

  Гарбузик винувато принишк під теплими боками в тата й мами. «Звичайно, шкода, що наполохав усю гарбузячу родину, — думав він. — Але ж із повітки 

так далеко видно! І весь город як на долоні, і левада... А якби вилізти на височенну тополю, що біля тину, то ще далі можна роздивитися...» А що, й вилізе! І знову всі казатимуть, що Гарбузик — неслухняний. А може, він просто допитливий?

 

Загрузка...