СИЛОМІР
У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько. Пішли ми з ним до парку погуляти. Аж тут бачимо — юрба хлопчаків. Виявляється, поставили в парку силомір, і кожен хоче свою силу показати. Гупають по гумовому кружку дерев'яним молотком, але рідко хто до середини шкали стрілку підбиває.
— Давай і ми спробуємо, — кажу Федькові.
— Давай, — згодився він.
Стали ми в чергу, чекаємо. Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура! Не те що в мене. От я й питаю:
— Федю, ти займаєшся спортом?
— Аякже, — каже. — Води з колодязя принести чи дров нарубати — завжди я!
— Ха, рубати дрова — хіба це спорт? — сміюсь я. — От я спортом займаюся по-справжньому! Гантелі вижимаю, еспандер розтягую, з «грушею» працюю... У тебе хоч «груша» є?
— Є аж дві. Одна цього року всохла, а друга, лимонка, ще родить.
— Та я не про дерево тебе питаю, а про боксерську «грушу»! Бачив, у мене в коридорі мішок з піском висить? Ото і є «груша». Я на ній удари відпрацьовую. Ось зараз дійде наша черга, побачиш, який у мене удар!
Нарешті підійшла наша черга. Узяв я молоток у руки, розмахнувся і як вдарю по кружку! Стрілка більш як до половини підстрибнула.
— Отак! — кажу Федькові. — А тепер спробуй ти. Побачиш, наскільки в мене сильніший удар!
Він нічого не відповів, поплював на долоні, взяв молоток, розмахнувся і вдарив.
— Ого! — загукали хлопчаки. Дивлюся — а стрілка аж на вершечку шкали опинилась!
Не чекав я такого!
— Ну й ударчик у тебе! — кажу. — Як це тобі вдалося стрілку аж під верх підбити?
Федько усміхнувся.
— А я уявив собі, — каже, — що в мене в руках не молоток, а сокира, а то не гумовий кружок, а сучкувате поліно, і мені конче треба його розколоти!.. Ну, що, ще по разу спробуємо?
— Ні, — кажу, — краще ходімо купимо морозива...
Тема: розповідь силомір у парку.
Головна думка: «кожен хоче свою силу показати».
Мета: праця загартовує людину, додає сили.
Рід літератури: епос.
Жанр: оповідання.
Доведення, що прочитали оповідання
Твір невеликого обсягу (до двох сторінок) про подію (відвідувачі парку міряються силою) з життя не багатьох персонажів (оповідач і Федько), що тривала недовго (під час прогулянки у парку).
Будова твору
Зачин |
«У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько…» |
Основна частина |
«Стали ми в чергу, чекаємо. Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура…» |
Кінцівка |
«Федько усміхнувся…» |
План
1. Силомір у парку.
2. Хлопці стають у чергу.
3. Розмова з Федьком.
4. Стрілка до половини дістала.
5. Федько міряє силу.
6. Не чекав я такого.
Головний персонаж: оповідач.
Другорядний персонаж: Федько.
Розповідь ведеться від імені персонажа.
Яким уявляєш хлопчиків?
На мою думку, хлопчики повна протилежність.
Оповідач любить похизуватися своєю спортивною статурою. Він живе в місті. Удома має спортивний інвентар. Вихваляється перед двоюрідним братом, що відточує удари на спортивній «груші».
Натомість Федько скромний, працьовитий. Живе в селі. Важко працює з господарським інвентарем. Води з колодязя принести чи дров нарубати – це Федькові спортивні заняття.
Скромний двоюрідний брат виявися сильнішим від хвалькуватого оповідача.
Цитатна характеристика оповідача
Гостинний, має двоюрідного брата Федька |
«У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько» |
Живе у місті |
«Виявляється, поставили в парку силомір, і кожен хоче свою силу показати» |
Любить похизуватися, спортивної статури |
«Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура! Не те що в мене» |
Займається спортом |
«От я спортом займаюся по-справжньому! Гантелі вижимаю, еспандер розтягую, з «грушею» працюю...» |
Хвалькуватий, самовпевнений, пихатий |
«Ось зараз дійде наша черга, побачиш, який у мене удар!» «Побачиш, наскільки в мене сильніший удар!» |
Здивований, його вихваляння недоречні |
«Не чекав я такого!» |
Не хоче визнавати помилку |
«Ні, — кажу, — краще ходімо купимо морозива...» |
Цитатна характеристика Федька
Живе у селі |
«У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько» |
Важко працює |
«— Води з колодязя принести чи дров нарубати — завжди я!» |
Скромний |
«Він нічого не відповів, поплював на долоні, взяв молоток, розмахнувся і вдарив» |
Має силу в руках |
«Дивлюся — а стрілка аж на вершечку шкали опинилась!» |
Задоволений результатом |
«Федько усміхнувся» |
Щирий, правдивий |
«А я уявив собі, — каже, — що в мене в руках не молоток, а сокира, а то не гумовий кружок, а сучкувате поліно, і мені конче треба його розколоти» |