СИЛОМІР

    У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько. Пішли ми з ним до парку погуляти. Аж тут бачимо — юрба хлоп­чаків. Виявляється, поставили в парку силомір, і кожен хоче свою силу показати. Гупають по гумовому кружку дерев'яним молотком, але рідко хто до середини шкали стрілку підбиває.

— Давай і ми спробуємо, — кажу Федькові.

— Давай, — згодився він.

    Стали ми в чергу, чекаємо. Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура! Не те що в мене. От я й питаю:

— Федю, ти займаєшся спортом?

— Аякже, — каже. — Води з колодязя принести чи дров нару­бати — завжди я!

— Ха, рубати дрова — хіба це спорт? — сміюсь я. — От я спор­том займаюся по-справжньому! Гантелі вижимаю, еспандер розтя­гую, з «грушею» працюю... У тебе хоч «груша» є?

— Є аж дві. Одна цього року всохла, а друга, лимонка, ще родить.

— Та я не про дерево тебе питаю, а про боксерську «грушу»! Бачив, у мене в коридорі мішок з піском висить? Ото і є «груша». Я на ній удари відпрацьовую. Ось зараз дійде наша черга, побачиш, який у мене удар!

    Нарешті підійшла наша черга. Узяв я молоток у руки, розмах­нувся і як вдарю по кружку! Стрілка більш як до половини підстрибнула.

— Отак! — кажу Федькові. — А тепер спробуй ти. Побачиш, наскільки в мене сильніший удар!

    Він нічого не відповів, поплював на долоні, взяв молоток, розмахнувся і вдарив.

— Ого! — загукали хлопчаки. Дивлю­ся — а стрілка аж на вершечку шкали опи­нилась!

    Не чекав я такого!

— Ну й ударчик у тебе! — кажу. — Як це тобі вдалося стрілку аж під верх підбити?

    Федько усміхнувся.

— А я уявив собі, — каже, — що в мене в руках не молоток, а сокира, а то не гумовий кружок, а сучкувате поліно, і мені конче треба його розколоти!.. Ну, що, ще по разу спробуємо?

— Ні, — кажу, — краще ходімо купимо морозива...

 

Тема: розповідь силомір у парку.

Головна думка: «кожен хоче свою силу показати».

Мета: праця загартовує людину, додає сили. 

Рід літератури: епос.

Жанр: оповідання.

 

Доведення, що прочитали оповідання

Твір невеликого обсягу (до двох сторінок) про подію (відвідувачі парку міряються силою) з життя не багатьох персонажів (оповідач і Федько), що тривала недовго (під час прогулянки у парку).

 

Будова твору

Зачин

«У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько…»

Основна частина

«Стали ми в чергу, чекаємо. Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура…»

Кінцівка

«Федько усміхнувся…»

План

1. Силомір у парку.

2. Хлопці стають у чергу.

3. Розмова з Федьком.

4. Стрілка до половини дістала.

5. Федько міряє силу.

6. Не чекав я такого.

 

Головний персонаж: оповідач.

Другорядний персонаж: Федько.

Розповідь ведеться від імені персонажа.

 

Яким уявляєш хлопчиків?

     На мою думку, хлопчики повна протилежність.

     Оповідач любить похизуватися своєю спортивною статурою. Він живе в місті. Удома має спортивний інвентар. Вихваляється перед двоюрідним братом, що відточує удари на спортивній «груші».

   Натомість Федько скромний, працьовитий. Живе в селі. Важко працює з господарським інвентарем. Води з колодязя принести чи дров нару­бати – це Федькові спортивні заняття.

   Скромний двоюрідний брат виявися сильнішим від хвалькуватого оповідача.

 

Цитатна характеристика оповідача

Гостинний, має двоюрідного брата Федька

«У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько»

Живе у місті

«Виявляється, поставили в парку силомір, і кожен хоче свою силу показати»

Любить похизуватися, спортивної статури

«Дивлюся я на Федька — якась неспортивна в нього фігура! Не те що в мене»

Займається спортом

«От я спор­том займаюся по-справжньому! Гантелі вижимаю, еспандер розтя­гую, з «грушею» працюю...»

Хвалькуватий, самовпевнений, пихатий

«Ось зараз дійде наша черга, побачиш, який у мене удар!»

«Побачиш, наскільки в мене сильніший удар!»

Здивований, його вихваляння недоречні

«Не чекав я такого!»

Не хоче визнавати помилку

«Ні, — кажу, — краще ходімо купимо морозива...»

Цитатна характеристика Федька

Живе у селі

«У неділю приїхав до мене з села двоюрідний брат Федько»

Важко працює

«— Води з колодязя принести чи дров нару­бати — завжди я!»

Скромний

«Він нічого не відповів, поплював на долоні, взяв молоток, розмахнувся і вдарив»

Має силу в руках

«Дивлю­ся — а стрілка аж на вершечку шкали опи­нилась!»

Задоволений результатом

«Федько усміхнувся»

Щирий, правдивий

«А я уявив собі, — каже, — що в мене в руках не молоток, а сокира, а то не гумовий кружок, а сучкувате поліно, і мені конче треба його розколоти»