БРИЛИК (Василь Чухліб)

   Мурахи поволі тягнули великий кусень кори, щоб утеплити на зиму свою хатину. Раптом почули якесь ойкання. Мурахи зупинилися: хто ж з'явився на їхній стежині? Ойкання пролунало знову і змовкло. Старий Мурах-ватажок поправив окуляри і кивнув Муравчикам, щоб пошукали, хто потребує допомоги. 

   Муравчики метнулися увсебіч.

— Ось він! — загукав найменший Муравчик. — Я знайшов його! 

   З-під дубового листочка виглядав голомозий Жолудь.

— Ти чого галасуєш? — запитав його старий Мурах.

— Я... брилика загубив. Десь отут... — ледь не плакав Жолудь.

— Знайдемо твого брилика! — буркнув старий Мурах.

— Аякже! Знайдемо! — і Муравчики вже шелестіли листям.

— Ось він! — почувся голосок найменшого Буравчика. 

    Усі побачили брилика. Побачити — одне, а спробуй дістати його! Брилик плавав посеред озеречка, що хлюпотіло в кізоччиному сліду-копитці. Ватажок подумав хвилинку і наказав кидати у воду галузки. Невдовзі плавучий міст простягнувся до брилика. Охочих іти за бриликом було багато. Але старший Мурах розсудив так:

— Брилика хто знайшов? Найменший Муравчик. До того ж він серед нас найлегший. Кому ж і йти, як не йому. 

    Думаєте, не боязко було Муравчику? Еге! Навіть коліна в нього затремтіли. Та цього ніхто не помітив, бо він умить переборов страх і ступив на міст. Настил прогинався, подекуди вода сягала вище колін, однак Муравчик уперто пробивався до мети. Нарешті він торкнувся брилика… і зрозумів, що витягти його одному не під силу. На березі, мабуть, збагнули це, бо звідти линули вигуки, що поспішає підмога. Вони ж не знали, що пробиратися мостом гак небезпечно. Муравчик закричав:

— Зачекайте! Міст не витримає! Я що-небудь придумаю!

І придумав! Стрибнув у брилика й погріб до берега гіллячкою, ніби весельцем. Так, у брилику, й винесли на берег Муравчика його друзі.

— Ось твій брилик! — сказали вони Жолудю.

— Спасибі! — прошепотів Жолудь, — Коли я стану Дубом, приходьте відпочивати до мене в затінок.

— А ти сьогодні в нас молодець! — похвалив ватажок найменшого Муравчика. Мурахи взяли ношу й потягнули її далі. Жолудь вибрався на пеньок і махав їм услід бриликом.