МЕТЕЛИК ЛИМОННИЦЯ (Марина Павленко)

оповідання

    У класі з Ганнусею не вельми дружать. Може, тому, що майже на рік за всіх молодша? Чи тому, що звикла спілкуватися більше з братом?

    Як там не є, а дівча тримається осібно. Або в світи кудись поженеться, або коло мене крутиться. То книжечку випросить переглянути, то свої дитячі пригоди оповідає.

— Дарино Іванівно, а в мене така новина щаслива, така новина!..

— Яка, Ганнусю?

— Уявляєте: рівно через місяць — мій день народження! Ось моя новина!..

— …А дружити зі мною не хочуть, бо я доганяю-доганяю, а не тікає — ніхто!..

    Чую, Ганнуся однокласниці розказує:

— Ну, нічогісінько не пам’ятаю: ні як мене годували, ні як одягали. Розумієш, не втямлю: жила я тоді чи й не жила? Якби тепер мама не розповіла мені всього, то й досі не знала б!..

    У відповідь — ні пари з уст.

— Це ти про що, Ганнусю? — цікавлюсь.

— А про те, якою була я в два місяці!

    Ходили до річки на екскурсію. У Ганнусі трофеїв чи не найбільше: все, що підібрала на березі. На парті в неї з’являється склянка, встелена мохом і водою наповнена.

— Тут у мене Равлик-Павлик живе!

— Равликів не можна в себе тримати, бо глисти будуть! — осудливо перешіптуються дівчатка.

    Я зі свого дитинства теж таке знаю. Та заборонити — язик не повертається.

    Щодня в склянці міняється вода, щодня плавають свіжі крихти. І тільки згодом виявилося, що доглядало дівча не равлика, а порожню його черепашку. Сміху було!..

    То Ганнуся сама з себе сміялась.

    На парті склянки не стало. Навіть мені полегшало.

    Метелика дівчатка спіймали. Розглядають.

    Ганнуся авторитетно:

— Він лимонницею зветься!

— Без тебе знаємо! Жовтий — то й лимонниця! Дарина Іванівна казала на природознавстві.

— І зовсім не тому, що жовтий! Ви понюхайте його, понюхайте! Він лимоном пахне!

    Дівчатка недовірливо повели ніздрями.

— Справді — лимоном!.. — видихнули розгублено.

— От бачте!

    Але всі про Ганнусю вже забули й побігли дивувати хлопців несподіваним відкриттям.

    Що ж, Ганнуся не журиться. У неї вже інше заняття: розгрібає листочки під кленом.

    Стривайте, а де вона?

    Подалася кудись?

    Що ж цього разу придумає?..