Географія РЕФЕРАТ на тему СТЕПОВА ПРИРОДНА ЗОНА СУХОДОЛУ

План.

1. Основні природні зони суходолу.

2. Розташування зони степу.

3. Клімат.

4. Природні передумови зони.

5. Ґрунти.

6. Рослинний світ.

7. Тваринний світ.

8. Використання зони.

9. Література.

1. Основні природні зони суходолу. Природні (географічні) зони суходолу — природні комплекси суходолу, що простягаються в ши¬ротному напрямі й мають подібні природні умови, зумовлені певним кліматом, відрізняються співвідношенням вологи і тепла.

2. Розташування зони степу. Зона степів займає помірний та субтропічний клімат, помірно-континентальний в Україні. У Південній Америці ця зона тягнеться з півночі на південь у центрі материка від канадської тайги до Мексиканської затоки. Її місцева назва — пампа (чи пампаси). Зона степів також тягнеться у центрі Північної Америки (називається преріями), займає значну частину Євразії (степ на Україні займає 40% площі України й охоплює Причорноморську низовину, південну частину Придніпровської і По¬діль¬ської височин, а також рівнинну частину Кримського пів¬острова). Відносно невеликі терени степу можна знайти у внутрішній частини Південного острова Нової Зеландії. Африканський степ (вельд або саванна) виник частково там, де колись були ліси та чагарники, після вирубки чи пожежі. Таким чином, розрізняють два види степів: помірний степ, що розташований в континентальних районах світу та субтропічний степ, розташований в посушливих районах середземноморського типу клімату.

Жовтим кольором на рисунку позначений степ.

3. Клімат. Степова зона має найбільші теплові ресурси. Вона розташована в сприятливих кліматичних умовах (сухе тепле літо та холодна зима). Період без морозу триває до 220 днів. Середні липневі температури зростають у південному напрямі від +21,5 °C до +23 °C. Річні суми опадів зменшуються від 550 мм на півночі до 400 мм — на півдні. Зазвичай короткий дощовий період. Характерною особливістю є висока випаровуваність.

4. Природними передумовами утворення степів є поєднання кліматичних та біологічних факторів. За нечастих або ж нетривалих дощів клімат поєднує зволоження достатнє для росту трав, оскільки недостатнє зволоження товщі ґрунту не дає розвиватися деревам. Головним біологічним фактором є наявність великої кількості пасовищних тварин, які настільки активно об'їдають рослинність, що подібний тиск витримують лише трави.

5. Ґрунти. В умовах помірно теплого, недостатньо вологого клімату на пухких гірських породах сформувалися чорноземи. Рослинність давала щорічно велику кількість рослинних залишків, під впливом активної діяльності тварин, що риють ґрунт, зокрема дощових черв’яків, відбувалося ґрунтоутворення. У низовинах в умовах посушливого клімату під розрідженою рослинністю сухих степів сформувалися каштанові ґрунти, вони досить родючі, але нерідко засолені. На таких ґрунтах часто зустрічаються солонці та солончаки.

6. Рослинний світ. Для степу характерне майже повсюдне поширення багаторічної трав'янистої рослинності. В умовах недостатнього зволоження розвивається природна різнотравно-типчаково-ковилова рослинність, зустрічаються злаки, полини, солянки, житняки. Характерна риса степу — величезні рівнини, укриті багатою трав’янистою рослинністю (іриси, тюльпани, півонії, маки, ковили, типчаки). Степові рослини пристосовані до тривалих посушливих періодів і встигають відцвісти та дати насіння протягом відносно вологої весни.

7. Тваринний світ степу має багато спільного з тваринним світом пустелі. Із копитних типовими є види, що мають гострий зір і пристосовані до швидкого та тривалого бігу (наприклад антилопи); із гризунів — ті, що риють складні нори (ховрашки, бабаки, миші польові, хом'яки), і ті, що стрибають (тушканчики); із птахів — степовий орел, дрохва, степовий лунь, степовий боривітер, жайворонки, перепілки, куріпки, журавель степовий.

Бабак, рідкісний представник тваринного світу українських степів, колись був досить чисельним.

Багаточисленні плазуни - полоз, гадюка степова і комахи. На берегах лиманів і на узбережжі морів живуть дикі гуси, чаплі, кулики. У річках і озерах зони степу є щуки, окуні, коропи, соми. З більших тварин зустрічаються тхір, лисиця, вовк, сарни. У минулому, наприклад, прерії Америки були багаті на різноманітні види рослин та тварин, але людина винищила бізонів, вовків-койотів і лисиць під час освоєння цих земель.

8. Загальні особливості природних умов враховуються в сільськогосподарському виробництві, лісовому господарстві, містобудуванні, під час проектування інженерно-меліоративних і природоохоронних заходів, планування місць відпочинку. В цілому великі терени степу займають сільськогосподарські угіддя. Тому тепер це найбільш розорані ґрунти, що зумовлює порушення умов природного ґрунтоутворення й спостерігається погіршення їх стану. На даний час цілинні степи, що не змінені діяльністю людини, характеризуються родючими ґрунтами й високою видовою різноманітністю рослин (наявна деревна рослинність) збереглися лише в заповідниках (наприклад в Україні: Чорноморський біосферний, Дунайський, Український степовий, Асканія-Нова, Луганський), у долинах річок і на схилах балок.

У заповідному степу Асканія-Нова живуть різні копитні: коні Пржевальського, різні антилопи, кулани, зебри, буйволи, зубри,бізони, яки, а також страуси та десятки видів рідкісних птахів. Усі ці види були завезені сюди з метою акліматизації в степових районах.