...

Тип МОЛЮСКИ ( або М’ЯКУНИ).

    План.

1. Середовище існування типу

2. Зовнішня будова.

2. Опорно-рухова система.

3. Внутрішня будова.

4. Системи органів.

5. Різноманітність тварин та значення.

6. Використана література.

 

1. Середовище існування. Тип Молюски (або М'якуни) об'єднує понад 130 000 видів тварин (вільноживучі безхребетні). Проте не думайте, що м'які ніжні й беззахисні молюски не здатні добре «влаштовуватися» в житті. Вони надійно утримують третє місце серед усіх тварин за кількістю видів. Живуть у всіх основних вод¬них (переважно в морях і океанах) і наземних (деякі види пристосувалися до життя на суходолі у вологих місцях, де ведуть нічний спосіб життя і в посушливий період впадають у літню сплячку) середовищах.

 

2. Зовнішня будова. Розміри тварин від кількох міліметрів до 18 метрів. Тіло несегментоване, часто асиметричне. Зазвичай складається з трьох відділів – голови, тулуба (частина тіла молюска, що містить всі основні внутрішні органи), ноги (це мускулистий непарний виріст черевної стінки тіла, що забезпечує рух молюска).

Тулуб молюсків оточений шкірною складкою – мантією (характерна ознака типу). З неї утворюється мушля (характерна ознака типу) з білка та вапна. Вона може бути цільною, двостулковою або складатися з кількох пластинок. Простір між тулубом і мантією називається мантійною порожниною.

 

3. Опорно-рухова система. Такою системою служить нога. Крім цього, деякі молюски використовують реактивний рух (із силою виштовхують воду з мантійної порожнини, скорочуючи м'язи, що вистилають її, і забезпечують своєму тілу поступальний рух уперед).

 

4. Внутрішня будова. Тришарові тварини (мають ектодерму, мезодерму, ентодерму). У них є вторинна порожнина тіла, або целом. Проміжки між внутрішніми орга¬нами молюсків заповнені сполучною тканиною (паренхімою).

 

5. Системи органів. 

Травна система наскрізна. До її складу зазвичай входять рото¬ва порожнина, глотка, стравохід, шлунок, середня кишка і задня кишка, крім того, є слинні залози й печінка.

Дихальна система забезпечує дихання здійснюється зябрами (у водному середовищі дихають киснем, розчиненим у воді) або легенями (у наземному середовищі дихають атмосферним киснем), які розташовані в мантійній порожнині.

Кровоносна система незамкнена. Є серце, що складається з передсердь (одного або кількох) і шлуночка. У деяких примітивних молюсків два серця. Через серце молюсків протікає артеріальна кров або гемолімфа.

Видільна система представлена нирками, які одним отвором відкриваються в навколосерцеву сумку, а другим — у мантійну порожнину.

Нервова система складається з навкологлоткового кільця і чотирьох поздовжніх нервових стовбурів або кількох пар гангліїв (нервова система розкидано-вузлового типу), органи чуттів представлені очима, органами хімічного чуття, органами рівноваги, головними щупальцями (органи дотику).

Розмноження статеве. Серед молюсків зустрічаються як роздільностатеві форми, так і гермафродити. У деяких видів розвиток прямий, а в більшості — непрямий, з метаморфозом.

 

6. Різноманітність тварин та значення.

 

Клас Черевоногі молюски. 

Схема будови представника черевоногих молюсків (виноградний слимак): 1 — язик; 2 — кишечник; З — анальний отвір; 4 — печінка 5 — легеня; 6 — серце; 7 — кровоносна судина; 8 — нервовий вузол; 9 — статева залоза; 10 — нирка

    

 

  Найбільш чисельний і різноманітний клас молюсків, що налічує близько 90 тис. видів. Їм влас¬тива асиметрична будова тіла, яке складається з добре вираженої голови (на голові є щупальця, очі, ротовий отвір), тулуба, який вкрита спірально закрученою мушлею (за винятком слизнів, блюдечок та морських вушок) й ноги.  

   Черевоногі молюски пристосувались до проживання у різних середовищах. Більше всього їх у морях (рапана), дещо менше в прісних водоймах (великий ставковик, живородка, ставковик малий), а також єдині з молюсків, що мешкають на суходолі  (виноградний равлик, слимак блюдечко, слизень польовий, пурпурний слимак). 

 

Різноманітність черевоногих молюсків: 1 – голий слизун; 2 – ставковик; 3 – котушка; 4 – рапана.

 

   Молюски грають велику роль у природі, адже є кормом для багатьох тварин. Багато видів їстівні для людини (рапана, виноградний слимак). У деяких народів черепашки каурі виконують роль грошей та нагород. Деякі види (наприклад, виноградний слимак, садовий слимак, голий слизун) завдають шкоди сільському господарству. Ряд видів є проміжними хазяями гельмінтів (наприклад, ставковик).

 

Клас Двостулкові молюски. 

Схема будови представника двостулкових молюсків (беззубки): 1 — нога; 2 — рот; 3 — стравохід; 4 — печінка; 5 — шлунок; 6 — кишечник; 7 — серце; 8 — нирка; 9 — анальний отвір; 10 — зябра; 11 — мантія; 12 — мушля

                

 

     Загальна кількість видів двостулкових молюсків сягає 30 000. Тваринам властива двобічна симетрія, довжина тіла до 15 сантиметрів. Тіло складається з тулуба та ноги. Мушля має дві стулки (стулка складається з трьох шарів: рогового, фарфорового, перламутрового). 

 

    Мешкають тільки у воді, в прісних водоймах (жабурниця, перлівниця, дрейсена) і в морях (мідія, устриця, молюск-свердлильник, тридакна). Серед них є види, що ведуть прикріплений спосіб життя, а є й такі, що здатні пересуватися. 

 

     Ці тварини відіграють велику роль в екосистемі. Двостулкові молюски не мають слинних залоз та глотки, живляться пасивно (втягують у себе воду разом із дрібними органічними частинками та планктоном, які правлять їм за їжу, а неїстівні частинки виводяться назовні), тому є чудовими фільтраторами води. Молюски є індикаторами чистоти водойм (бурхливо розвиваються в забрудненій воді). Ними живляться багато риб та інших мешканців водного середовища. 

Черепашки молюсків використовують для виготовлення прикрас (перлова скойка, тридакна велетенська). Перлини цінуються як дорогоцінний камінь і використовуються для виготовлення ювелірних виробів (молюски конус, мурекс). 

      

 

Утворення перлини – захисна реакція молюска (коли будь-яке стороннє тіло, наприклад, піщинка, дрібний організм тощо випадково потрапляє між мантією і мушлею, воно оточується всіма шарами мушлі: усередині роговим, над ним – порцеляноподібним, а ззовні – перламутровим).

 

 Також молюски використовують для вироблення барвника (пурпуру). Великі поселення річкової дрейсени інколи забивають водоводи гідротех¬нічних споруд, що завдає великої шкоди господарській діяльності людини. Інший, так заний корабельний черв» — молюск-свердлильник, поселяється у дерев'яних палях на причалах, теж завдаючи шкоди.

 

Клас Головоногі молюски. 

Об'єднує близько 600 найбільш високорозвинених водних організмів (восьминоги, кальмари, каракатиці, наутилус). 

    

 

Схема внутрішньої будови та зовнішній вигляд представника головоногих молюсків (кальмар).

    

 

     Як правило, черепашка у них зредукована та прихована під мантією. Тіло двобічно-симетричне, має голову, тулуб і ногу. Одна частина ноги перетворена на щупальця, які оточують ротовий отвір. На них є присоски або гачки для утримування здобичі. Інша частина ноги перетворилася на лійку — основний орган реактивного руху. У багатьох головоногих є спеціальний захисний орган — чорнильний мішок (у час небезпеки з нього викидається чорна рідина, яка дезорієнтує ворога, паралізує його нюхові нерви та дає можливість сховатися).  

 

 

 

 

 

У випадку небезпеки восьминіг випускає їдку рідину, що міститься в спеціальній залозі, забарвлюючи воду в чорний колір і відлякуючи ворога

 

    

      Головоногі молюски відіграють дуже важливу роль в екосистемі морів. Вони є їжею для багатьох водних мешканців. Більшість головоногих — хижаки, ведуть активний спосіб життя, регулюють чисельність інших видів. Восьминоги, кальмари і каракатиці мають промислове значення - це делікатес. З тіла каракатиць добувають стійку фарбу сепію (вміст чорнильного мішка), яка зберігається тривалий час. За черепашками вимерлих головоногих молюсків геологи визначають вік осадових порід. Серед морських видів зустрічаються отруйні (восьминіг).

 

6. Використана література.

1. Біологія. Довідник школяра. Іван Мердух, Ярослав Гладун.

2. Вікіпедія Інтернету.

3. Великий довідник школяра. В-цтво «Ранок».   

4. Усі уроки біології 8 клас. К.М. Задорожний.

5. Підручник з біології 7 клас. І. Ю. Костіков.

6. Підручник з біології 7 клас. Остапченко Л.І., Балан П.Г., Серебряков В.В., Матяш Н.Ю., Горобчишин В.А.

7. Підручник з біології 7 клас. Н. В. Запорожець, І. І. Черевань, І. А. Воронова.

  

Скачати у форматі DOC 

  

...

  • женя
    дякую
    дуже допоміг
    11 листопада 2015 19:02
  • цвсц
    winked df
    thank you
    22 листопада 2015 14:53
  • мариночка
    Дякую!!!дуже допомогли))) wink
    23 листопада 2015 21:19
  • адриан
    дякую дуже допомогло winked
    10 листопада 2016 16:34