План.
1. Адміністративне право.
2. Адміністративне правопорушення.
3. Адміністративна відповідальність.
4. Підстави для адміністративної відповідальності.
5. Соціальна роль адміністративної відповідальності.
6. Особливості адміністративної відповідальності.
7. Норми реалізації відповідальності.
8. Адміністративні стягнення.
9. Відповідальність повнолітніх.
10. Відповідальність неповнолітніх.
11. Що робити, якщо тебе затримано за вчинення правопорушення?
1. Адміністративне право.
Щоб зрозуміти поняття адміністративної відповідальності, розглянемо процеси, що її зумовлюють. Кожна особа живе не відособлено, а в межах функцій певної влади. Суспільні відносини, що виникають у цій сфері, регулюються адміністративним правом.
Основними джерелами його є Конституція України, закони України («Про державну службу», «Про освіту», «Про транспорт», «Про міліцію», «Про боротьбу з корупцією», «Про надзвичайний стан» тощо), акти Президента, акти Кабінету Міністрів, акти місцевої влади, нормативні акти («Правила дорожнього руху», «Правила пожежної безпеки», «Правила поведінки на транспорті» тощо), Кодекс України про адміністративні правопорушення, паралельно з ним діють Митний, Лісовий, Повітряний кодекси тощо.
Так, законом "Про надзвичайний стан" встановлена адміністративна відповідальність за порушення особою режиму надзвичайного стану (ст. З0) і злісне багаторазове порушення цього режиму (ст. 31). Законом "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" встановлена відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів (ст. 13). Усі разом вони становлять законодавство про адміністративні правопорушення.
Норми адміністративного права торкаються усіх сторін державного та суспільного життя (стосуються діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних та недержавних підприємств, установ, організацій, взаємодії конкретної людини і посадової особи чи органу державної влади). Оскільки ця галузь права пов’язана з управлінням в усіх сферах життя держави, її інша назва - управлінське право.
Зауважимо, що норма права - це теоретична конструкція норми. А форма і спосіб викладу правової норми – стаття закону. Тобто поняття "норма права" і "стаття закону" не тотожні. Адже одна норма права може бути викладена у різних статтях закону або навіть у різних правових актах.
2. Адміністративне правопорушення.
Порушення норм адміністративного права називають адміністративними правопорушеннями. Воно настає тоді, коли дії, проступки чи бездіяльність людини (винні, умисні, необережні) посягають на суспільні відносини, які складаються в процесі виконання функцій органами державного управління і регулюються відповідними законодавчими актами.
І як будь-яке правопорушення воно має такі ознаки:
• протиправність (порушення усталених законів та норм);
• винність (зумовлене протиправними діями чи бездіяльністю);
• посягання на інтереси, завдання шкоди.
Шкода від порушення може бути різною: матеріальною (знищення або пошкодження речей), фізичною (поранення людини) або моральною. За характером шкоди адміністративні порушення поділяють на матеріальні (завдають матеріальні та інші збитки) та формальні (шкода не є обов'язковою ознакою).
У магазині продають товари без відповідних документів, підлітки розмалювали стіни будинку фарбою, двоє людей на зупинці автобуса нецензурно лаялися, пасажир проїхав у автобусі без квитка, школяр на очах у перехожих жорстоко поводився з бездомним собакою, знайомий відвідує заборонений заклад азарних ігор – це малий приклад адміністративних правопорушень. На перший погляд здається, що вони не завдають сусупільству великої шкоди. Дійсно, на відміну від кримінальних злочинів, адміністративні несуть меншу соціальну небезпеку, проте в цілому порушують порядок управління, встановлений у державі, становлять небезпеку для життєдіяльності суспільства.
Небезпека адміністративних правопорушень полягає у тому, що, якщо їм не запобігти вчасно, вони інколи можуть призвести до вчинення злочину. Наприклад, водій перевищує швидкість і його зупиняє міліція, бо він порушив Правила дорожнього руху – це адміністративне правопорушення. Якщо внаслідок перевищення швидкості станеться аварія, у якій люди отримають травми, це вже буде злочин. Нецензурні висловлювання на вулиці (це дрібне хуліганство) – адміністративне правопорушення. Але якщо хулігани влаштують бійку або чинитимуть опір правоохоронцям та іншим людям, що спробують їх зупинити, то їхні дії вже будуть трактуватися злочином. Навіть крадіжка залежно від завданої шкоди може бути або адміністративним правопорушенням, або злочином.
Об'єктом адміністративного проступку є суспільні відносини, що виникають у різних сферах державного управління. Суб'єктом є особа, котра його вчинила і може бути покарана. Факт вчинення встановлюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
3. Адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність виступає наслідком невиконання чи неналежного виконання особою норм адміністративного законодавства, що тягне невідворотність реагування держави на адміністративні правопорушення (проступки) та встановлюється виключно її законами.
У статті 92 Конституції України адміністративну відповідальність визначено одним з основних видів юридичної відповідальності в Україні.
Особа, котра скоїла адміністративне правопорушення (порушує правила дорожнього руху, не сплачує проїзд у транспорті, розпиває алкогольні напої чи курить у громадських місцях, голосно кричить на інших, використовуючи ненормативні слова, чіпляється до людей, заважаючи їм своєю поведінкою, розпалює багаття в лісі у вогненебезпечний період, займається браконьєрством, нехтує правилами військового обліку, уночі порушує спокій у багатоквартирному будинку тощо), може бути притягнута до відповідальності, тобто держава не залишає її безкарною.
Таким чином, адміністративні проступки можуть мати наслідком адміністративну відповідальність - це один із інститутів адміністративного права, різновид правової відповідальності для запобігання правопорушень та забезпечення правопорядку, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних адміністративних проступків, форма забезпечення одного із заходів примусу чи стягнення (особи, що скоїли правопорушення, повинні дати відповідь перед повноваженим державним органом за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку).
Щодо основної маси норм адміністративного права, то порушення встановлених ними правил тягне дисциплінарну відповідальність. Навіть, у ряді випадків окремі категорії фізичних осіб, наприклад, військовослужбовці при вчиненні адміністративних правопорушень підлягають дисциплінарній відповідальності, тоді як за загальним правилом встановлена відповідальність адміністративна (ст. 15 КпАП).
Таким чином, не всяке порушення правил, встановлених адміністративно-правовою нормою, спричиняє адміністративну відповідальність. Адміністративну відповідальність тягне порушення тільки тієї норми адміністративного права, що охороняється адміністративними санкціями.
До того ж, адміністративна відповідальність може наставати не тільки за порушення правил, встановлених адміністративно-правовою нормою, а й за порушення норм інших галузей права. Зокрема, ст.51 Кримінального кодексу передбачає можливість притягнення до адміністративної відповідальності особи, що здійснила злочин, який не має великої суспільної небезпеки.
Ознаки адміністративної відповідальності:
1) має зовнішній характер, є засобом охорони встановленого державою правопорядку;
2) застосовується лише за вчинення правопорушення, тобто є наслідком винного антигромадського діяння;
3) пов'язана з державним примусом чи стягненням, супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;
4) визначена у нормах права;
5) притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в певному процесуальному порядку;
6) притягнення до відповідальності здійснюється уповноваженими державними органами та посадовими особами;
7) винна у вчиненні правопорушення особа несе певні втрати матеріального та побутового характеру, які передбачені законом.
В адміністративній відповідальності проявляються обидва аспекти правової відповідальності:
• позитивний (виступає як правовий і соціальний обов'язок виконувати норми права, їх приписи, нести відповідальність за порушення);
• ретроспективний (вказує що є відповідальністю за конкретно скоєний проступок, тобто скоєне діяння).
4. Підстави для адміністративної відповідальності.
Теорія адміністративного права виділяє наступні види підстав:
• фактичні (вчинення особою адміністративного правопорушення, тобто наявність ознак такого правопорушення);
• юридичні (наявність в діях особи юридичного складу правопорушення - суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони);
• процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують притягнення винної особи до адміністративної відповідальності).
Тобто, під підставою адміністративної відповідальності необхідно розуміти умови, за наявності яких можливе притягнення особи до адміністративної відповідальності. Наприклад, неповнолітня особа у віці до 14 років вчиняє адміністративний проступок (він має усі передбачені законодавством ознаки - протиправність, винність, суспільну шкідливість) – фактична підстава адміністративної відповідальності. Також наявна процесуальна підстави для затримання особи для припинення протиправної поведінки. Та притягнути порушницю до адміністративної відповідальності, не порушуючи законності, не можна тому, що відсутній один з елементів юридичної підстави - суб'єкт - стаття 12 КУпАП (адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли 16 років). Розглянемо інший випадок – проступок неосудною особою. Тут теж наявна фактична підстава, процесуальна підстава, але відсутня юридична (стаття 20 КУпАП виключає відповідальність для такої категорії осіб). Як можна побачити є фактичні та процесуальні підстави, але відсутні юридичні. У більшості випадків визначальну роль мають юридичні підстави.
5. Соціальна роль адміністративної відповідальності.
Нагадаємо, що адміністративна відповідальність виникає як правовий наслідок неналежної реалізації громадянами та юридичними особами своїх прав та обов'язків в суспільстві. Поняття "адміністративна відповідальність" не слід зводити тільки до поняття "адміністративне стягнення", оскільки воно включає такі елементи, як державний осуд діяння і особи, яка його скоїла, визначає певний внутрішній стан особи, її ставлення до дорученої справи, суспільства, своєї поведінки, що є позитивним аспектом у суспільстві.
Таким чином адміністративна відповідальність має надзвичайно важливу соціальну роль і включає:
• виявлення правопорушень;
• вчасне та виважене накладення адміністративних стягнень на правопорушників;
• усунення причин та умов, які сприяють вчиненню проступків;
• забезпечення невідворотності покарання нормами адміністративно відповідальності;
• виступають ефективним засобом запобігання та профілактики більш суспільно небезпечних правопорушень.
Адміністративні правопорушення - одні з найпоширеніших з усіх видів правопорушень. І хоча суспільна шкідливість кожного окремого адміністративного правопорушення є незначною, але їх сумарна кількість становить загрозу для держави і суспільства, прав і свобод громадян, що підкреслює необхідність адекватного реагування на такі протиправні прояви з боку держави.
6. Особливості адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність виступає одним із самостійних видів юридичної відповідальності. Проте для кращого зрозуміння особливостей, розглянемо її на фоні інших відповідальностей, бо вона теж виступає як необхідність відповідати за власні дії, протиправні вчинки, брати на себе вину за їхні наслідки.
• Наступає коли за своїм характером порушення не такі згубні , як зазначено у частині 2 ст. 9 КУпАП "адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності".
• Має публічний державно-обов'язковий характер, адже адміністративний проступок за будь-яких умов є порушенням правового порядку, охорона якого - мета і функція держави.
• Встановлюється законами й підзаконними актами чи їхніми нормами про адміністративні правопорушення (вони визначаються склад правопорушень і санкції, а в деяких випадках - і порядок їх застосування). А кримінальна відповідальність встановлюється виключно законами; дисциплінарна - законодавством про працю, а також іншими законами, підзаконними актами, що встановлюють особливості положення окремих категорій працівників; матеріальна відповідальність - законодавством про працю, цивільним законодавством, а в окремих випадках - і нормами адміністративного права.
• В основі лежить адміністративне правопорушення, тоді як для кримінальної відповідальності - злочин, дисциплінарної - дисциплінарний проступок, матеріальної - спричинення матеріальної шкоди.
• Суб'єктами виступають як фізичні, так і юридичні особи. За кримінальної і дисциплінарної відповідальності - тільки фізичні особи.
• Стягнення накладаються спеціально уповноваженими органами виконавчо-розпорядчої влади (контролери, інспектори, начальники та ін.), в окремих випадках - суди. Кримінальне покарання накладається виключно судами.
• Між адміністративним правопорушенням та особою, яка накладає адміністративне стягнення, відсутні службові стосунки. Тоді як для дисциплінарної наявність таких взаємин є необхідною умовою.
• Застосування не передбачає позбавлення умовних прав (вступу у вузи, права на службу в органах правопорядку та права на державні посади), та інших суттєвих наслідків. Тоді як кримінальна відповідальність автоматично тягне за собою судимість, конфіскацію, виправні роботи тощо; притягнення до дисциплінарної відповідальності перешкоджає службовому просуванню особи, підвищенню її в посаді, виключним видом дисциплінарного стягнення є звільнення особи.
• Адміністративне стягнення згідно з чинним законодавством діє протягом року з моменту його застосування. Тоді як кримінальне покарання може мати тривалий термін.
• Законодавством встановлено особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності (складання протоколу, збір і оцінка доказів, винесення постанови тощо).
• Іноді реалізується у спрощених процесуальних формах. Наприклад, передбачає можливість притягнення особи до відповідальності без складання протоколу, стягнення штрафу на місці скоєння правопорушення (ст.258 КУпАП), що створює умови для оперативності і економічності застосування стягнень.
• Питання порядку застосування відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (КпАП). Кримінальні справи розглядаються згідно з кримінально-процесуальним законодавством.
Отже, адміністративна відповідальність має особливості, що вирізняють її з-поміж інших видів відповідальності. Причому основна особливість - це те, що необхідною підставою для її застосування є наявність адміністративного правопорушення, а заходом впливу має бути адміністративне стягнення.
7. Норми реалізації відповідальності.
Нормативною основою адміністративної відповідальності є система правових норм, які регулюють застосування адміністративних стягнень.
За змістом їх можна поділити на три види:
а) матеріально-правові, що закріплюють загальні питання адміністративної відповідальності (завдання і система законодавства про адміністративні правопорушення, склад адміністративних проступків, підстави і суб'єкти відповідальності, система адміністративних стягнень, терміни розгляду, обставини звільнення від відповідальності та ін.);
б) адміністративно-процесуальні забезпечують процедуру реалізації адміністративних норм (завдання та принципи провадження, докази провадження, розгляд заходів примусу, терміни порушення справ, оскарження та опротестування рішень по справах, порядок перегляду рішень, порядок виконання рішень);
в) організаційні, що закріплюють порядок створення, правове становище, підвідомчість суб'єктів адміністративної юрисдикції.
На підставах матеріальних норм адміністративної відповідальності виникають відповідні адміністративно-правові відносини щодо притягнення винних до відповідальності. Якщо матеріальні норми встановлюють конкретні права та обов'язки, які охороняються державою, то процесуальні забезпечують процедуру реалізації адміністративних норм.
За загальним правилом, особа, що вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі законодавства, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 8 КпАП).
8. Адміністративні стягнення.
Рішення про вину правопорушника та вид адміністративного стягнення у більшості випадків приймається судом.
Із Кодексу про адміністративні правопорушення (далі КпАП):
Стаття 23
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 24
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі
адміністративні стягнення:
1) попередження (офіційне застереження уповноваженою особою про неприпустимість поведінки);
2) штраф (грошове стягнення у встановлених розмірах);
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (рушниці у порушника правил мисливства, сітки у – у рибалки-браконьєра);
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові на термін до 3 років (права керування транспортними засобами, права полювання);
6) виправні роботи (від 15 днів до 2 місяців із заробітної плати утримується 20% заробітку в дохід держави; у цей період забороняється надання чергової відпустки; час не зараховується у виробничий стаж, не допускається звільнення з роботи за власним бажанням, крім переходу на роботу з кращими умовами праці, на роботу з фаху тощо);
7) адміністративний арешт (термін до 15 діб).
Законодавство може встановлювати й інші види адміністративних стягнень (наприклад, до іноземців і осіб без громадянства, які грубо порушують правопорядок, може бути застосовано адміністративне видворення за межі України).
Як видно, закон передбачає досить широкий вибір адміні¬стративних стягнень та визначає також розміри цих стягнень. Так, адміністративний арешт може тривати до п'ятнадця¬ти діб і призначається тільки судом; тривалість виправних робіт як адміністративного стягнення не може перевищувати двох місяців. Для кожного правопорушення Кодексом України про адміністра¬тивні правопорушення визначено перелік стягнень, які можуть бу¬ти застосовані в цьому випадку. Однак визначає стягнення, яке потрібно застосовувати в конкретному випадку, той орган, який розглядає справу.
Виняток передбачений ст. 21 КпАП. Згідно цієї статті орган, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника може звільнити його від відповідальності, передавши матеріали на розгляд громадськості для вжиття заходів громадського впливу.
За загальним правилом адміністративне затримання не може тривати більше трьох годин. Строк вважається з моменту доставки порушника для складання протоколу, однак, якщо затриманий знаходиться в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то строк його затримання рахується лише з часу його протверезіння.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляють її родичів, роботодавця.
При повторюваності порушень більше одного разу протягом року виникає необхідність застосування більш суворих адміністративних заходів (стягнень).
Метою застосування адміністративного стягнення є покарання та виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, відновлення порушених суспільних відносин, відшкодування шкоди.
Треба розрізняти заходи, що мають тільки виправно-виховний вплив (штраф, виправні роботи) і заходи, які нарівні з виправно-виховним впливом створюють умови, що виключають можливість учинення нових правопорушень (конфіскація, позбавлення прав).
За характером впливу стягнення поділяються на особисті (попередження й адміністративний арешт спрямовані безпосередньо на особу правопорушника), майнові (штраф, виправні роботи, вилучення і конфіскація предмета), особисто-майнові (позбавлення спеціального права).
Стягнення також можуть бути разовими, одномоментними (конфіскація, попередження, штраф) і тривалими, розтягнутими в часі (арешт, позбавлення прав, виправні роботи).
Законодавець поділяє стягнення на основні й додаткові. Дане положення про те , що сплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і додаткові стягнення, а інші стягнення можуть бути тільки основними, закріплене ст. 25 КпАП. Таким чином, за правопорушення може бути накладене одне основне або основне і додаткове стягнення. Додаткові стягнення не накладаються окремо, а приєднуються до основного.
9. Адміністративний арешт (ст. 32 КпАП).
Адміністративний арешт є найбільш суворим з усіх видів адміністративних стягнень і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень. Означає, що можливість застосування до правопорушника альтернативних заходів впливу старанно вивчена і визнана недоцільною, оскільки за ступенем громадської безпеки адміністративне правопорушення наближається до злочину.
За чинним законодавством адміністративний арешт передбачається за вчинення таких видів правопорушень:
• незаконні вироблення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44);
• дрібне хуліганство (ст. 173);
• розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява у громадських місцях у п'яному вигляді (ч. З ст. 178);
• злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку, військовослужбовця (ст. 185);
• порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 185);
• прояв неповаги до суду (ст. 1853).
• ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства (відповідно до ст. 325 КпАП, постановою судді невідпрацьований строк виправних робіт може бути замінено адміністративним арештом із розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на 15 діб).
Дане стягнення може застосовуватися до осіб, звільнених від кримінальної відповідальності на підставі ст. 51 Кримінального кодексу України.
Адміністративний арешт не застосовують до неповнолітніх; жінок, котрі мають дітей до 12 років; осіб, які не досягли 18 років; інвалідів 1-ї та 2-ї груп; військовослужбовців та ін.
10. Відповідальність повнолітніх.
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент
вчинення адміністративного правопорушення 16 років. До відповідальності не може бути притягнута особа, яка внаслідок психічної хвороби, іншого захворювання не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.
11. Відповідальність неповнолітніх.
Законодавством встановлено певні обмеження відповідальності для неповнолітніх, службових осіб, іноземців, які згідно з міжнародними договорами користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції в Україні.
До неповнолітніх застосовують
• деякі види адміністративних стягнень (попередження, оплатне вилучення предмета, штраф)
• заходи адміністративного впливу (зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим; догана або сувора догана; застереження; передання неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання).
Законодавство передбачає й відповідальність батьків у формі штрафу за вчинення неповнолітніми адміністративних правопорушень.
Сутність адміністративної відповідальності полягає в тому, що до винних у скоєнні правопорушення застосовуються адміністративні стягнення, а до неповнолітніх заходи впливу. Наприклад, працівники міліції затримали неповнолітнього школяра за те, що він лаявся нецензурними словами перед входом до театру, на зауваження громадян і працівників міліції не реагував, кваліфікували його дії дрібним хуліганством, за що його було поопереджено. Узимку неповнолітні студенти технікуму в гуртожитку підключили саморобний опалювальний пристрій, під час рейду інспектор пожежної охорони склав відповідний протокол і передав його до місцевого суду на розгляд з метою притягнення неповнолітніх до адміністративної відповідальності.
Отже, у разі вчинення неповнолітнім адміністративного проступку на нього покладатиметься зобов’язання попросити вибачення у потерпілого або буде винесено попередження, догану чи сувору догану, або передано під нагляд батьків чи педагогічного колективу.
Проте неповнолітні підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах у разі вчинення ними:
• дрібного розкрадання державного або колективного майна;
• незаконного виробництва, зберігання, перевезення наркотичних засобів або
психотропних речовин у дрібних розмірах без мети збуту;
• дрібного хуліганства;
• керування транспортними засобами без наявності прав водія тощо.
12. Що робити, якщо тебе затримано за вчинення правопорушення?
• Важливо зберігати спокій.
• Слід з'ясувати, за що тебе затримано — правоохоронці обов'язково повинні повідомити тобі причину затримання.
• Не слід робити ніяких заяв, що можуть бути використані пізніше проти тебе.
• У більшості випадків тебе можуть затримати тільки на три години. Відлік часу
починається з моменту складання протоколу про затримання.
• При опитуванні й складанні протоколу будь ввічливим, чемним, правильно
називай своє ім’я, прізвище, вік, домашню адресу (у разі замовчування відомості
про себе чи неправди, можуть помістити до дитячого приймальника-розподільника до встановлення твоєї особи).
• у разі вчинення адміністративного проступку складається ще один протокол, тому слід уважно прочитати обидва протоколи.
• Не варто відмовлятися підписувати протокол, адже це не означає визнання власної провини, а лише свідчить про те, що ти ознайомлений із його змістом.
• Якщо ти скоїв правопорушення, краще щиро розкаятися, аяже не може суттєво полегшити твою долю.
Адміністративна відповідальність — це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення, що полягає в застосуванні вповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.
Використана література.
Правознавство 9 клас. Практичний курс. О.Д. Наровлянський.
Правознавство 9 клас. Практичний курс. В.Л. Сутковський, Т.М. Філіпенко
Правознавство 9 клас. Практичний курс. О.І. Пометун, Т.О. Ремех.
Правознавство 10 клас. С.Б. Гавриш, В.Л. Сутковський, Т.М. Філіпенко.
Правознавство 10 клас. О.Д. Наровлянський.
Вікіпедія Інтернету.
Адміністративний кодекс.