Теплові станції на вугільному паливі та їх вплив на довкілля 

      Вугілля (тверде органічне паливо) використовується на ТЕС (теплоелекростанціях) та ТЕЦ (теплоелектроцентралях).

      В Україні воно є основним видом палива на Дарницькій ТЕЦ (м.Київ), Сумській ТЕЦ, Чернівецькій ТЕЦ, Криворізькій ТЕС, Придніпровській ТЕС, Бурштинській ТЕС та ін. 

                            

      На теплових станціях спалюються мільйони тон вугілля, але лише 40% теплової енергії, яку віддає паливо під час згорання, перетворюється в електричну.  

      Викопне вугілля та інше органічне паливо належить до вичерпних невідновних природних ресурсів, оскільки природа накопичує їх впродовж багатьох геологічних ер. Але попри досить низькому КДД  теплоелектростанції являються основними виробниками електрики в цілому світі. 

      У вугіллі містяться вкраплення радіоактивних ізотопів цезію і торію, ці елементи сприяють радіоактивному забрудненню навколишнього середовища.

       При спалюванні в атмосферу викидаються різні шкідливі сполуки: летка зола з частками палива, що не згоріло, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди вуглецю і азоту, фтористі сполуки та газоподібні продукти неповного згорання палива. Ці речовини зумовлюють випадання кислотних дощів та глобальне потепління. 

       Використання палива з малим умістом або очищення його від сірки, ефективні фільтри на виході газів та спорудження високих димових труб для розсіювання решти речовин – це частково може запобігти шкідливим наслідкам застосування вугілля.

 

Забруднення природи побічними твердими відходами згоряння вугілля в теплоенергетиці.   

Забруднення земель теплоенергетикою відбувається через накопичення значної кількості твердих відходів: золи, шлаків, пилу, які є побічним продуктом згоряння вугілля. Так при спалюванні на українських ТЕС близько 30 млн тонн натурального палива вихід золошлаків становить майже 10 млн тонн на рік.

     Утилізація тврдих відходів є однією з проблем теплоенергетики, бо золовідвали займають величезні площі землі, які вилучаються з раціонального господарського використання. Сотні гектарів землі неподалік великих ТЕС стають постійно діючим забруднювачем ґрунту, ґрунтових вод та атмосфери. 

     На жаль, в Україні, накопичений у світі досвід використання золи та шлаків, використовується тільки на 5 %. У багатьох країнах золошлаки - це комерційний товар, який не складується, а  повторно використовується  у будівельній індустрії (для надання морозостійкості золу додають до бетону), дорожньому будівництві (використовують як мінеральну добавку в асфальтобетон), цементній промисловості (замінюють пісок у керамзитобетоні), застосувують у виробництві цегли і зольного гравію. 

     Багато золовідвалів розкинулись під голим небом, інші побудовано як допоміжні споруди, без гідроізоляції та засобів усунення пиління золовідвалу. 

     Використання золошлакових матеріалів Бурштинської ТЕС при будівництві доріг в Івано-Франківській області, на відміну від їх накопичення, може стати необхідним проектом для охорони довкілля при господарному підході до справи та підтримці цієї ініціативи на законодавчому рівні.

 

Теплове забруднення об'єктами теплоенергетики та шляхи усунення цієї проблеми.

    Унаслідок низької ефективності ТЕС лише 40% теплової енергії, яку віддає паливо під час згорання, перетворюється в електричну. Частина енергії приводить в рух насоси, турбіни тощо. Але велика кількість тепла стає надлишковою, її відводять у атмосферу, що класифікується як теплове забруднення.

   Проведені дослідження показали в цілому підвищення середньої температури біля об'єктів теплоенергетики. 

  Особливо це стосується областей з теплим кліматом, де живі організми часто потрапляють в умови близькі до верхнього температурного порогу нормального існування, або його перевищення.   З часом в довкіллі відбуваються зміни екосистеми, на перший погляд зовсім непомітні, але такі експерименти в природі можуть обернутися непоправними змінами.  

   Теплове забруднення може стосуватися і водойм, коли при незамкнутому циклі у них зливають гарячі теплообмінні води. З підвищенням температури у водоймах понижується рівень кисню, збільшується токсичність, порушується природна рівновага, що негативно впливає на її мешканців.  

  

Шляхи вирішення проблеми теплозабруднення об'єктами теплоенергетики:

1) перехід на охолодження замкнутого типу, коли одна і та ж вода знову і знову використовується для охолодження відпрацьованої пари з турбін;

2) пошук корисного використання для надлишкового тепла;

3) економне ресурсовикористання, адже населення України, яке нині становить лише один відсоток усього населення планети, споживає два відсотки всіх енергоресурсів Землі (вдвічі більше середньостатистичного землянина), а на одиницю виробленої в Україні продукції витрачається втричі більше енергії, ніж у розвинених країнах. 

    Тому важливим кроком кожного громадянина країни у вирішенні даної проблеми повинно стати намагання вийти на рівень хоча б середньосвітових стандартів енергоспоживання.  

 

Література

Універсальний довідник школяра. Тернопіль: Навчальна книга “Богдан”, 2005

Екологія 11 клас, Царик Л. П., Царик П.Л., К.: Генеза, 2011

Білявський Г.О., БутченкоЛ.І., Навроцький В.М. Основи екології: Теорія та практикум. — К.: Лібра, 2002.

Джигирей B.C., Сторожук В.М., Яцюк Р.А.Основи екології та охорона навколишнього середовища. — Львів: Афіша, 2001.

Лук'янова Л.Б. Основиекології. — К.: Вища школа, 2000.

Інтернет.

 

ЗАВАНТАЖИТИ/СКАЧАТИ (Скачать) реферат у форматі DOC