Характеристика Андрія – персонажа повісті Миколи Гоголя “Тарас Бульба” Презентація

Соціальне походження Андрія.

Андрій – молодший син козацького полковника Тараса Бульби, брат Остапа. Був родом із заможної селянської родини. Тарас мав змогу віддати двох своїх синів на науку до київської бурси. У невеликому домі батька були наймички, які прибирали кімнати.

Зовнішність Андрія

“Дитина мала двадцять з чимось літ і рівно сажень зросту”. Неодноразово повторюється, що парубок був дуже красивим.

Відомо, що у Андрія були тонкі риси обличчя: “засмаглі щоки, що блищали вогнем”; “оксамитові брови”, вигнуті “смелою дугою”; “ясністю виблискували очі”, а “вуса лоснились, як шовк”; “в рисах обличчя світилося” багато ніжності.

Риси характеру Андрія-семінариста

За словами самого автора Андрій:

• благородний (мав живу і тонку вдачу);

• розумний (“був беручкіший до науки й опановував її легше”);

• вправний (“був меткіший од свого брата”);

• запальний на початку навчання (“частіше верховодив у найнебезпечніших витівках”);

• хитрий (“завдяки своєму спритному розумові відкручувався від кари”);

• відважний (“горів жадобою лицарського подвигу”);

• мрійник (в душі його знаходилося місце для потреби кохання).

Проте останніми роками семінарист “рідше верховодив у бурсацьких ватагах, а частіше блукав самотою де-небудь по затишних київських закутках”, мріючи про зустріч з намріяною коханою.

Риси характеру Андрія - козака

• завзятий (Андрій з братом “стали помітними поміж іншими козаками своїм завзяттям та вдатністю у всьому”, “моторно і влучно стріляли в ціль, перепливали Дніпро проти течії” тощо);

• рішучий (“він не знав, що то значить обмірковувати, зважувати чи заздалегідь міряти свої й чужі сили”);

• сильний (“увесь занурювався в чарівну музику шабель і куль”, “завдаючи всім ударів і не відчуваючи ударів, завданих йому”);

• відважний (парубок “не раз, ведений самим лише п'янким захватом, кидався туди, куди б ніколи не насмілився розважний і розумний, своїм натиском чинив такі дива, що не могли начудуватися й бувалі козаки”);

• співчутливий (в обложеному місті “з жалощів Андрій жбурнув … одну хлібину” голодному);

• корисливий (“три хутори, половина батьківських табунів — мої; все, що принесла батькові в посаг моя мати і що навіть ховає вона від нього, — все моє”);

• безчесний (“А що мені батько, товариші й вітчизна? … то ось що: нема в мене нікого! Нікого, нікого ”);

• лицемірний (“Хто сказав, що моя вітчизна Україна? Хто дав мені її за вітчизну? Вітчизна є те, чого шукає наша душа, що для неї наймиліше”);

• жорстокий (“ударив він гострими острогами коня й щодуху полетів за козаками, не оглядаючись і не бачачи”).

У путах кохання Андрій - козак зрадив рідних, товаришів, вітчизну, тому “пропав для всього козацького лицарства”.

Ставлення персонажів до Андрія

В Андрія були хороші стосунки з матір’ю. Старий Тарас теж любив парубка, дивувався своєму синові, який “натиском виробляв чудеса, якими захоплювалися навіть загартовані в боях воїни”. Проте після того, як Андрій зрадив батька, козаків та батьківщину - він не викликає захоплення у товариства. Безславно гине від руки рідного батька.

Слайд 1