Заклички — короткі поетичні твори зі звертанням до природних явищ, стихій, об’єктів, щоб вплинути на погоду, довкілля чи саму людину. Заклички пов’язані з вірою давніх людей в магічну дію слова, в яких звучать звертання.
ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ
Іди, іди, дощику,
Зварим тобі борщику,
Зварим тобі галушок
Та виллємо на пісок.
ІДИ, ІДИ ДОЩИКУ
Іди, іди, дощику,
зварю тобі борщику
в новенькому горщику.
Мені кашка, тобі борщ,
щоб ішов рясніший дощ.
ІДИ, ІДИ ДОЩИКУ
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
У новенькім горщику.
Поставлю на дубочку.
Дубочок схитнувся,
А дощик минувся...
ІДИ, ІДИ, ДОЩИКУ
Іди, іди, дощику,
зварю тобі борщику
у новому горщику.
Винесу на дуба,
прикличу голуба.
Голуб буде пити,
дощик буде лити.
Тобі каша, а нам борщ,
щоб густіший ішов дощ.
ІДИ, ІДИ ДОЩИКУ
Іди, іди, дощику!
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику,
Поставлю на дубочку:
Дубочок схитнувся,
А дощик линувся —
Цебром, відром, дійничкою1,
Холодною водичкою
Над нашою пашничкою!
Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В полив'янім2 горщику;
А собі-то кашки,
Стрибати3 гопашки.
Гопа-гопа-гопашечки,
Наївшися вже кашечки!
1. Дійничка — посуд, у який доять молоко.
2. Полив’яний горщик — глиняний посуд, у якому в давнину варили їжу.
3. Стрибати гопашки — танцювати, роблячи стрибки.
ЛАСТІВКИ, ЛАСТІВКИ
Хто має ластовиння і вперше побачить навесні ластівок, то кидає за ними камінцями і пpимoвляє:
Ластівки, ластівки,
візьміть собі веснівки
Нате вам камінці,
дайте мені рум'янці.
НЕ ЙДИ, НЕ ЙДИ ДОЩИКУ
Не йди, не йди, дощику,
Зварю тобі борщику
Та поставлю на горі,
Щоб не їли комарі.
ОЙ, ВІТРЕ
Ой вітре, вітроньку,
прижени хмароньку,
полий теплим дощиком,
встели землю килимком.
ЩЕБЕТАЛА ПТАШЕЧКА
Щебетала пташечка під віконечком,
сподівалась1 пташечка весни з сонечком:
«Прилинь, прилинь, ча́ронька, весна красная,
як легенька хмарочка в небі ясная.
Осип луки перлами, укрий росами,
розлийся джерелами стоголосими!»
Щебетала пташечка під віконечком,
сподівалась пташечка весни з сонечком.
1. Сподівалась — надіялась, чекала.