Скоромовки — жартівливі вислови, складені із важких для швидкої вимови слів. Вони побудовані на повторі звуків, частин слів, поєднанні звуків так, що легко обмовитися при їх вимовлянні.

Їх складали, щоб навчити дітей чітко вимовляти звуки, адже їх треба промовляти швидко і правильно. Діти, промовляючи їх, змагалися: хто краще, швидше розкаже скоромовку.

Скоромовки ще називають швидкомовками та чистомовками, адже їх треба швидко промовляти (швидкомовки), вони важко вимовляються (спотиканки), після багатьох вправлянь вони сприяють виробленню гарної вимови (чистомовки).

Поради щодо вивчення скоромовки.

1. Вивчи одну скоромовку.

2. Повторюй скоромовку 5-6 разів.

3. Прикріпи календар, щоб відмічати виконане завдання.

4. Щодня роби позначки у календарі.

5. Праця і наполегливість дадуть добрий результат.

 

Ой, збирала Маргаритка

маргаритки на горі.

Розгубила маргаритки

Маргаритка у дворі.

***

Летіла лелека,

заклекотіла до лелеченят.

***

Кипи, кипи, кашко,

поки прийде Івашка.

***

Пильно поле пильнували,

перепелів полювали.

***

Тарас у нас, Панас у вас.

***

На дворі трава, на траві дрова.

***

Ковпак, та шито не по-ковпаківському.

***

Зелен в'яз високий виріс.

В'язолаз на в'яза виліз.

Та зважай же, в'язолазе,

не скрути ж на в'язі в'язи!

***

У нашого діда капелюх не по-капелюхівськи.

***

Усіх скоромовок не перескоромовиш, не перевискоромовиш.

***

У нас надворі погода розмокропогодилася.

***

Грізно грима грім горою —

гонить гомін градобою.

Гнеться груш гнучке гілля.

Гонить гуси Гнат: — Гиля! (Володимир Лучук).

***

В'ється стежка-побережка

повз ріку по бережку.

Обережно в'ється стежка

побережка-обережка,

щоб не впасти у ріку (Богдан Стельмах).

***

На покосі косар косою косить.

***

Ворона проворонила вороненя.

***

Ходить квочка коло кілочка,

водить діточок коло квіточок».

***

Біг додому лісом лис,

шелестів за лисом ліс.

***

Хитру сороку

спіймати морока,

а на сорок сорок —

сорок морок.

***

У кухаря Валерика

розварились вареники.

Розварились вареники...

Варениці у Валерика!

***

Росте липа біля Пилипа.

***

Ліз карасик через перелазик та у воду — плюсь.

***

Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх, упав на поріг.

***

Стриб-стриб-стриб -

Підстрибує по стерні

Рідня: перепілка,

перепел, перепеленя.

***

Вийди. Коте сірий,

вимети сіни.

Коте волохатий,

прибери у хаті.

Коте чорний,

сідай у човен.

***

Ти, малий, скажи малому,

хай малий малому скаже,

хай малий теля прив'яже.

***

Летів горобець через верхній хлівець,

ніс пуд гороху нам дав потроху.

***

Їхали крамарі,

стали на горі

та й забалакалися

про Прокопа,

про Прокопиху

і про маленьких прокопенят.

***

Босий хлопець сіно косить.

Роса росить ноги босі.

***

Кує коваль бричку,

заглядає в пічку:

Чи є борщ, чи є каша,

Чи є в борщі шматок м'яса.

***

Летів горобчик, сів на стовпчик,

прибіг хлопчик — утік горобчик.

***

Сіло перепеленя під перепелицю.

***

Мусій, муку сій,

печи паляниці,

клади на полиці.

***

В гарненької горлички туркотливе горлечко.

Горличка туркоче, горличка воркоче.

Туркотлива горличка прочищає горлечко. (Грицько Бойко)

***

У подвір'ї коло хати

посадила мати м'яту.

Буду м'яту поливати,

хай цвіте пахуча м'ята.

***

На подвір’ї стали в ряд

ясени і в’язи,

із командою хлоп’ят

розминають м’язи.

***

Вересень вересом вистелив ліс —

хай він цвіте для дубів і беріз,

що одяглися у жовті плащі

і виглядають осінні дощі.  (Наталка Поклад)

***

Жовте поле, жовтий ліс,

на деревах жовтий лист.

Усе жовте навкруги,

навіть річки береги,

бо у осені в руці

тільки жовті олівці. (Леонід Куліш-Зіньків)

***

Жовте сонечко радіє.

Жовтобока груша зріє,

жовтим листям

осінь жовкне.

Жовтий-жовтий

місяць жовтень. (Вікторія Забава)