Потішки — це дитячі віршики-забавки, які супроводжуються відповідними рухами: пере­биранням пальчиків, потиранням долоньок ступнів, «куванням» їх пальчиком, чуканням, дибанням (ходьба дитини, яка стає ще не на повну ступню, а лише на пальчики). Усі ці рухи своєрідний масаж, гімнастика. Їх виконували матері чи бабусі, втішаючи дитину, коли вона плакала. Їх співали дітям до двох років.

 

Сорока-ворона

на припічку сиділа,

діткам кашку варила.

Цьому дам, цьому дам,

а цьому — не дам,

бо він дров не рубав,

пічки не топив,

кашки не варив.

Фр-р-р! Лети собі геть!

***

Кую, кую ніжку,

Поїду в доріжку,

Буду коника кувать,

В ліс щоб не ночувать.

***

Ой, чук-чуки-чук!

Наловив дід щук,

Баба рибку спекла —

З сковорідки втекла.

***

Потягусі , потягусі,

На Галинку ростусі,

Щоб Галочка росла,

Росла-виростала,

Щоб Галочка

Своїй мамці

Скоро в поміч стала.

***

Диби-диби, диби-би!

Пішла баба по гриби.

А дід по опеньки,

В неділю раненько.

***

Печу, печу xлібчик

Дітям на обідчик:

Меншому — менший,

Більшому — 6ільший.

Шусть у піч!

Шусть у піч!

***

Пішла киця по водицю

 та й упала у криницю.

Біжить котик рятувати,

за вушечко витягати.

Витяг кицю за вухо

та й посадив, де сухо.