РАНОК
Сміється поле, річка, ліс,
Сміються гілочки беріз,
Птахи сміються і луги,
Сміються квіти навкруги.
Ставок, що цілу ніч мовчав, —
І той сміятися почав:
Лататтям легко лопотить
І каченяток веселить.
Я миттю скочив до вікна,
Поглянув, що за дивина.
Аж бачу у віконце —
Надворі сходить сонце!
(Анатолій Костецький)
Тема: поетичне змалювання ранку.
Головна думка: «Надворі сходить сонце!»
Мета: захоплення красою природи.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Вид лірики: пейзажна.
Художні засоби
Персоніфікація: сміється поле, річка, ліс; сміються гілочки; птахи сміються і луги; сміються квіти; ставок мовчав, сміятися почав; каченяток веселить; сходить сонце.
Пестливі слова: гілочки.
Повтори (анафора): «Сміються…»
Риторичний оклик: «Аж бачу у віконце — надворі сходить сонце!».
Протиставлення: «…цілу ніч мовчав, — і той сміятися почав…».
Звуконаслідування: «лататтям…лопотить».
Перелічення: «поле, річка, ліс».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: тристопний ямб.
|
Аж |
ба |
чу |
у |
ві |
кон |
це |
|
На |
дво |
рі |
схо |
дить |
сон |
це |
/U_/U_/U_/U
/U_/U_/U_/U
Римування: суміжне (ААББ)
Рими: ліс – беріз, луги – навкруги, мовчав – почав, лопотить – веселить, вікна – дивина, віконце – сонце.
У вірші образно описаний ранок. Саме в цю пору починається новий день, прокидаються люди, нічний спокій і тишина переходять у денний рух і гамір. Чути сміх – це приємно усім: і тому, хто сміється, і тому, хто його чує. Для ліричного героя усе довкілля сміється, радіє, бо сходить сонце.