НЕ КУСАЄТЬСЯ
— Не дивись на мене, вуже, —
я тебе боюся дуже.
Не підійду, й не проси —
Бережусь, щоб не вкусив.
Вуж образився: — Кусючка?!
Та ніколи у житті!
Стережу я нашу річку
від кусючих хижаків.
Хай лише яка гадюка
підповзе до комишу,
я таку одразу злюку
упіймаю і... вкушу.
(Іван Андрусяк)
Тема: поетичний діалог ліричного героя з водяним вужем, якого часто плутають із гадюками.
Головна думка: «Кусючка?! Та ніколи у житті!»
Мета: заклик не завдавати шкоди вужам.
Художні засоби
Епітети: «кусючих хижаків».
Персоніфікація: «вуж образився».
Риторичний оклик: «Та ніколи у житті!».
Звертання: «вуже».
Кількість строф: три.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
не |
ди |
вись |
на |
ме |
не |
ву |
же |
|
я |
те |
бе |
бо |
ю |
ся |
ду |
же |
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
Римування змінюється для кожної строфи.
Рими: вуже – друже, проси – вкусив, кусючка – річку, гадюка – злюка, комишу – вкушу.
Продовження:
— Ти не маєш жовтих вушок,
Схожий дещо на гадючку.
Це у мене трохи шок.
Прийняв тебе за «Кусючку».
Не сердись на мене, вуже, —
я тебе вже не боюся.
Стережи ти нашу річку
від кусючих хижаків.
Дитячий гумористичний вірш про вужа. Цих плазунів люди часто плутають з гадюками і знищують. Два види вужів, які водяться в нашій країні, абсолютно безпечні. Коли одного розрізняємо за великими жовтими вушками, то інший – водяний вуж, який мешкає біля води, – їх не має, саме тому його найбільше плутають з гадюками. Укуси вужів рідкісні та незначні, а отруйні змії натомість можуть і кусати, і поїдати собі подібних. Хоч у цілому плазуни не схильні нападати на людей, але оборонятися вони уміють добре. Назва вірша також має гумористичний підтекст – так помилково говоримо, адже зворотне дієслово кусається означає «кусає сам себе», а правильно говорити – не кусає.