НЕ КУСАЄТЬСЯ

— Не дивись на мене, вуже, —

я тебе боюся дуже.

Не підійду, й не проси —

Бережусь, щоб не вкусив.

 

Вуж образився: — Кусючка?!

Та ніколи у житті!

Стережу я нашу річку

від кусючих хижаків.

 

Хай лише яка гадюка

підповзе до комишу,

я таку одразу злюку

упіймаю і... вкушу.

           (Іван Андрусяк)

Тема: поетичний діалог ліричного героя з водяним вужем, якого часто плутають із гадюками.

Головна думка: «Кусючка?! Та ніколи у житті!»

Мета: заклик не завдавати шкоди вужам.

 

Художні засоби

Епітети: «кусючих хижаків».

Персоніфікація: «вуж образився».

Риторичний оклик: «Та ніколи у житті!».

Звертання: «вуже».

 

Кількість строф: три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний хорей.

не

ди

вись

на

ме

не

ву

же

я

те

бе

бо

ю

ся

ду

же

/_U/_U/_U/_U/

/_U/_U/_U/_U/

 

Римування змінюється для кожної строфи.

Рими: вуже – друже, проси – вкусив, кусючка – річку, гадюка – злюка, комишу – вкушу.

 

Продовження:

— Ти не маєш жовтих вушок,

Схожий дещо на гадючку.

Це у мене трохи шок.

Прийняв тебе за «Кусючку».

 

Не сердись на мене, вуже, —

я тебе вже не боюся.

Стережи ти нашу річку

від кусючих хижаків.

 

Дитячий гумористичний вірш про вужа. Цих плазунів люди часто плутають з гадюками і знищують. Два види вужів, які водяться в нашій країні, абсолютно безпечні. Коли одного розрізняємо за великими жовтими вушками, то інший – водяний вуж, який мешкає біля води, – їх не має, саме тому його найбільше плутають з гадюками. Укуси вужів рідкісні та незначні, а отруйні змії натомість можуть і кусати, і поїдати собі подібних. Хоч у цілому плазуни не схильні нападати на людей, але оборонятися вони уміють добре. Назва вірша також має гумористичний підтекст – так помилково говоримо, адже зворотне дієслово кусається означає «кусає сам себе», а правильно говорити – не кусає.