Тема: розповідь про важливий урок.

Головна думка: «найважчий і найпотрібніший урок».

Мета: заклик бути небайдужими, дружніми, щирими.

Жанр: оповідання.

Будова тексту

Зачин: «Коли діти взнали, що Оля виїжджає на далекий острів».

Основна частина: «Діти залишилися після уроків і стали малювати…».

Кінцівка: «Поверталися з вокзалу вже о дванадцятій годині дня…».

      На мою думку, діти не забудуть однокласницю.

      По-перше, їх засмутила новина про від’їзд дівчинки. По-друге, вони разом провели її на вокзал. По-третє, залюбки готували малюнки, щоб подарувати на прощання. Надалі вони зможуть спілкуватися онлайн. Учні та учениці класу були дружними, щирими.    

      Учителька назвала цю подію найважливішим уроком, бо він нікого не залишив байдужим.

Персонажі: учителька і учні.

Цитатна характеристика однокласників

^{НАЙВАЖЧИЙ УРОК}

   ^{Коли діти взнали, що Оля виїжджає на далекий острів Сахалін, вони запитали вчительку:}

^{– А де цей острів?}

   ^{Учителька пояснила: багато днів треба летіти ластівці, щоб долетіти до острова Сахаліну. Діти здивувались:}

^{– Ой, як далеко!}

   ^{Потім учителька сказала:}

^{– Вона їде завтра. Підемо проводжати всім класом. Нехай кожен із вас намалює в альбомі, що бажає Олі.}

   ^{Діти залишилися після уроків і стали малювати.}

   ^{Намалювали сонце – це означало щастя. Намалювали квітку соняха – це означало радість. Намалювали двох лелек – це означало дружбу. Намалювали бджолу – це означало працьовитість. А один хлопчик намалював барвистого метелика. Коли його запитали, що це означає, він відповів:}

^{– Красу.}

   ^{Рано-вранці наступного дня всім третім класом пішли не в школу, а на вокзал. Проводжали Олю. Не могли збагнути, що більше з нею ніколи не побачаться. В очах у хлопчиків і дівчаток блищали сльози.}

   ^{Поверталися з вокзалу вже о дванадцятій годині дня. Хтось і питає вчительку:}

^{– А уроки сьогодні будуть?}

^{– У нас сьогодні був найважчий і найпотрібніший урок, – відповіла вчителька. (Василь Сухомлинський).}