Тема: пісенний монолог про любов до України.

Головна думка: «українці, ми – єдина сім'я!»

Мета: уславлення нашої Батьківщини – України, заклик до єднання.

Жанр: пісня.

Слова: Ірини Зінківської

Музика: Володимира Будейчука

Художні засоби

Епітети: «відчайдушні козаки», «поважні, ґречні галичани», «любі земляки», «єдина сім’я», «співуча мова», «пшенична земля, чиста й ніжна».

Сталі епітети: «рідна сторона».

Метафора: «у вишиванці … Вкраїна хай цвіте», «Україна – це наш дім», «дзвенять піснями буковинці», «йде луна».

Порівняння: «чиста й ніжна, наче пташка на калині».

Перелічення: «гуцули, бойки, подоляни», «Волинь, Покуття, Чорне море», «Дунай, Дніпро, бескиди, гори».

Риторичні оклики: «…я народилась в Україні!».

Звертання: «Українці, ми – єдина сім'я!».

Рефрен (приспів): «Українці, ми - єдина сім'я!...»

Інверсія: «Дзвенять піснями буковинці».

Антитеза (протиставлення) : «в свята й будні».

Гіпербола (перебільшення): «таких немає більш ніде».

Кількість строф: шість.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршовий розмір: чотиристопний ямб.

/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U

/U_/U_/U_/U_/

/U_/U_/U_/U

Римування: перехресне (АБАБ), у приспіві суміжне (ААББ)

Рими: цвіте – ніде, подоляни – галичани, козаки – земляки, сім’я – земля, калині – Україні, море – гори, одним – дім, буковинці – українці, луна – сторона.

^{УКРАЇНЦІ}

^{У вишиванці в свята й будні}

^{Моя Вкраїна хай цвіте.}

^{Тут мудрі і веселі люди –}

^{Таких немає більш ніде.}

^{Гуцули, бойки, подоляни}

^{І відчайдушні козаки,}

^{Поважні, ґречні галичани –}

^{Мої ви любі земляки!}

^{Приспів:}

^{Українці, ми - єдина сім'я!}

^{Співуча мова, пшенична земля,}

^{Чиста й ніжна, наче пташка на калині,}

^{Вдячна, що я народилась в Україні!}

^{Волинь, Покуття, Чорне море –}

^{Усі під небом ми одним –}

^{Дунай, Дніпро, бескиди, гори,}

^{Бо Україна – це наш дім.}

^{Дзвенять піснями буковинці –}

^{До Запоріжжя йде луна.}

^{Одна родина – українці,}

^{Це наша рідна сторона.}

^{Приспів.}