Переказали казку від імені ящірки

    Хочу вам розказати про неприємну пригоду, що трапилась зі мною.

    Є один поганий хлопчисько, котрий хоче мене впіймати. Першого разу мені вдалося втекти. А наступного разу він умисно наступив мені на хвіст. Щоб врятуватися, довелося залишити хвоста.

    Спочатку я зажурилася, а потім згадала про їжака. Він кравець, тому зможе пришити мого хвоста. Він не зможе відмовити мені в допомозі, бо колись я допомогла йому врятуватися від лисиці.

     Звичайно, що їжак люб’язно погодився допомогти. Довелося йому і нитки позичати, і ведмедеві шкуру зашивати, і борсука здибати,  і зайця шукати, і білу шубку останньому шити. За той час у мене новий хвіст виріс.

    Але їжак образився не мене. Мовляв, я йому голову морочила, він всі ноги пооббивав, багато часу змарнував. Якби ж то було знати, що хвіст відросте….

Переказали казку від імені їжака

    Хочу вам розказати про неприємну пригоду, що трапилась зі мною.

    Якось прибігла до мене ящірка, прохаючи їй хвоста пришити. Я кравець, тому в таких справах без мене не обійтися. До того ж, я не міг відмовити у проханні, бо колись вона допомогла мені врятуватися від лисиці.

   Ящірка побігла за хвостом, але не знайшла його на галявині. А мені нещодавно ведмідь розповідав, що хтось бачив такий у лісі. От вона й попросила до ведмедя сходити. А ведмідь не хотів сказати від кого чув новину, поки його шкіру на боці не залатаю, бо геть обдерся поки за медом лазив. А я довго шив, бо тричі мені ниток не вистачило, ще й довелося їх у сусіда-кравця позичати. Так я дізнався, що нібито борсук хвоста бачив. Надибав я борсука, а  виявилося, що сам він хвоста не бачив, а заєць розповів про нього. А той прудкі ноги має, ще тиждень знадобився, щоб знайти зайця за селом, на городі. Щоби сірий згадав , де той ящірчин хвіст бачив, пообіцяв йому шубу на зиму пошити.

    Довго шив я ту біленьку й пухнасту шубу. А як скінчив, то й заєць прийшов зі зеленим хвостом. Я дуже зрадів, що гарний хвіст для ящірки дістав. І що ви думаєте? Їй не потрібен був мій хвіст, бо у неї новий виріс. Ящірка дуже розсердила мене. Мені голову морочила, я всі ноги пооббивав, стільки часу змарнував, а вона виправдовується, що не знала. А треба не цуратися свого роду, цікавитися, як інші живуть.

    Нехай тепер не потрапляє на очі, бо їй лихо буде.

Аналіз літературної казки «Неприємна історія» Олега Буценя