Я думаю, що потрібно навчився читати швидко.
Коли володієш швидкістю читання, не доводиться прикладати багато зусиль на ознайомлення з будь-якою літературою. Оскільки різні книжки потребують свого прочитання, достатньо легко примінити відповідний спосіб: швидкий для казок, повільний для підручників, вибірковий для пізнавальної літератури.
Уміння швидкого читання зацікавлює не бути байдужим до книжок.
***
Я люблю читати художню літературу.
Тому найбільше мені сподобався спосіб читання казок. Він хоч і нетерплячий, але вдумливий та емоційний. Я не з тих читачів, котрі одразу підглядають на останні сторінки. Тому кожний вільний час використовую на читання, щоби з нетерпінням дочитати до кінця. Тільки потім беруся за іншу книжку.
Часто з друзями обговорюємо враження від прочитаних книжок.
***
Свою допитливість заповнюю читанням науково-пізнавальної літератури.
Енциклопедії, довідники, словники дають достовірні відповіді різні запитання. Тому найбільше сподобався спосіб вибіркового читання.
Адже в таких книжках я зможу знайти відповіді на питання, що мене зацікавили.
ЯК ЧИТАЮТЬ КНИЖКИ?
розповідь про різне читання різних за призначенням книжок
Люди читають книжки по-різному. Одні швидко, інші — повільно, а деякі так швидко, ніби «ковтають» сторінки.
Швидкість читання значною мірою залежить від того, що і з якою метою ми читаємо. Скажімо, підручник із математики та збірку казок ти, очевидно, читаєш по-різному. Текст задачі, наприклад, треба прочитати не поспішаючи кілька разів, щоб зрозуміти кожне слово, запам'ятати дані, розібратися у змісті запитання. Без цього задачу не розв'яжеш. Казку ж ти читаєш зовсім по-іншому. Захоплено спостерігаючи за перебігом подій, намагаєшся якнайшвидше дізнатися, що трапиться з героями далі, сумуєш і радієш разом з ними.
Є і такі книжки, яких узагалі не треба читати від початку до кінця. Це словники, довідники, енциклопедії. Тут читач шукає лише те, що його зараз цікавить: як пишеться слово, де побудовано те чи те місто, коли народився письменник тощо.